Суд: Широківський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 30 березня 2026 р.
Справа: №197/345/26
Суддя: Панчук М. В.
Справа № 197/345/26
Провадження № 3/197/109/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2026 року с-ще Широке
Суддя Широківського районного суду Дніпропетровської області Панчук М.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП № 6 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт № НОМЕР_1 , орган що видав 1262, від 04.12.2017, ідентифікаційний код НОМЕР_2 , не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності не притягалася,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення
(права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України ОСОБА_1 роз`яснені),
встановив:
згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 959147 від 18.03.2026, 18 березня 2026 року о 15:25 ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно чоловіка ОСОБА_2 , а саме ображала його нецензурною лайкою, погрожувала йому фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода його гідності.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вказала, що з вересня 2025 року вона не проживає разом з чоловіком, при цьому квартира за адресою АДРЕСА_2 є їхньою спільною власністю. Вони з чоловіком разом не проживають, однак періодично попередньо домовляються про зустріч для спілкування батька з дитиною. 18 березня 2026 року батько був вихідний, вони попередньо домовилися про зустріч, ОСОБА_1 прийшла з сином на майданчик біля будинку і чекали ОСОБА_3 - батька дитини для зустрічі, він так і не вийшов, після того як вони з дитиною погуляли приблизно годину на майданчику, вирішили зайти до квартири до батька, однак двері були зачинені і відчинити своїм ключем ОСОБА_1 не вдалося, вона почала стукати в двері, двері так ніхто не відчинив, лише після телефонного дзвінка ОСОБА_2 відчинив двері та запитав "чого я стукаю". А коли зайшли до квартири, син відразу ще одягнений і взутий побіг до дитячої кімнати, вона стоячи в передпокої, сказала ОСОБА_2 , щоб він роздягнув дитину, так як вона не планувала заходити сама в квартиру. При цьому повторила ці слова декілька разів, на що чоловік відповів - "ти привела дитину, ти і роздягай, взагалі чого ти прийшла" із супроводженням ображаючими словами до неї. Коли син підійшов до ОСОБА_1 , вона сказала, що забирає дитину і вони йдуть, і коли вже вона обернулася до виходу, в цей час ОСОБА_2 взяв рукою ОСОБА_1 в межах горла спереду, потягнув її і штовхнув, в результаті чого ОСОБА_1 вдарилась головою об залізні двері. Потім вона віддала дитину батьку та визвала поліцію. Також зверталася до лікарні з приводу тілесних ушкоджень, які зафіксували забій м`яких тканин правої скроневої частини голови.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відустність у діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При цьому, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, особа притягається до адміністративної відповідальності за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, особа притягається до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
У протоколі протоколу про адміністративне правопорушення від 18.03.2026 серії ВАД № 959147 (а.с. 1) зазначено, що 18.03.2026 року о 15:25 ОСОБА_1 перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно чоловіка ОСОБА_2 , а саме ображала його нецензурною лайкою, погрожувала йому фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода його гідності.
До вказаного протоколу долучено рапорт від 18.03.2026 про отримання заяви - домашнє насильство (а.с. 2); протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 18.03.2026 (а.с.3);
письмові пояснення ОСОБА_2 від 18.03.2026, відповідно до яких вказує, що 18.03.2026, коли до нього прийшла дружина, у нього з нею виник словесний конфлікт через побутові питання, у ході конфлікту вони ображали один одного нецензурною лайкою. При цьому зазначає, що свою провину визнає, обіцяє в подальшому подібного не вчиняти (а.с. 4);
письмові пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких вказує, що 18.03.2026 прийшла до чоловіка, він почав вчиняти конфлікт, у ході якого ображав її нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, штовхав її (а.с.5).
З досліджених матеріалів справи та заслуханих пояснень ОСОБА_1 судом не встановлено вчинення ОСОБА_1 відносно свого чоловіка ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме виражання в його сторону нецензурною лайкою та погрожування фізичною розправою, внаслідок чого могла бути заподіяна шкода його психічному здоров`ю. При цьому, в матеріалах справи наявні письмові пояснення ОСОБА_2 від 18.03.2026, відповідно до яких він вказує, що свою провину визнає щодо допущення домашнього насильсьва, обіцяє в подальшому подібного не вчиняти.
Як вбачається із довідки-вкладиша в амбулаторну картку травмованого хворого ОСОБА_1 (а.с. 11), звернулася до Широківської філії Комунального підприємства "Криворізька центральна районна лікарня" Новопілької сільської ради 18.03.2026 о 17:25, діагноз - забій м`яких тканин правої скроневої частини голови.
Згідно ст. 283 КУпАП постанова судді має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення ЄСзПЛ "Авшар проти Туреччини"). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов?язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Таким чином суд вважає, що "поза розумним сумнівом" відсутній факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру відносно свого чоловіка ОСОБА_2 при цьому, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ст. 7 КУпАП).
Виходячи з викладеного та з огляду на диспозицію ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ОСОБА_1 , в досліджуваній ситуації, не може бути притягнута до адміністративної відповідальності, оскільки не підтвердився факт вчинення домашнього насильства, та суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КупАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 173-2, 251, 283 - 284 КУпАП, суд
постановив:
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку із відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Дніпровського апеляційного суду через Широківський районний суд Дніпропетровської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Суддя М.В. Панчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua