Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №215/6640/25 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/6640/25

3/215/18/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдов А.В., розглянувши матеріали які надійшли від ППП в місті Кривий Ріг Департаменту УПП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.130 КпАП України,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №404588 від 27.07.2025, ОСОБА_1 27.07.2025 о 21:49 год. по вулиці Сергія Колачевського біля буд. 24 Тернівського району в м. Кривому Розі Дніпропетровської області керував автомобілем Шевроле Лачеті д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного обличчя. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у визначеному законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в спеціалізованому медичному закладі відмовився. Правопорушення було зафіксовано на службовий портативний нагрудний відео реєстратор підвищеної міцності Video Badge VB400, факт руху зафіксовано на автомобільний відео реєстратор XIOMI. Своїми діями порушив вимоги п.2.5 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «VIBER». Про причини неявки суд не повідомив.

Також із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 28.10.2025 подавав заяву про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи, однак для такого ознайомлення не з`явився, чим фактично не скористався наданими йому процесуальними правами.

Відповідно до вимог статей 268, 276 КУпАП, неявка особи, належним чином повідомленої про розгляд справи, не перешкоджає її розгляду за відсутності такої особи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суддя, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №404588 від 27.07.2025 (а.с2,7), акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 6), рапорт від 27.07.2025 року (а.с. 8), акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 27.07.2025 (а.с.9), направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (а.с.10), картка обліку адміністративного правопорушення (а.с. 14), інформаційна довідка про отримання водійського посвідчення на право керування (а.с. 12), диск з відеофіксуванням події (а.с. 13) - приходить до висновку, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі- Порядок), та «Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі – Інструкція).

Ця Інструкція визначає процедуру і порядок проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду.

Згідно з п.п. 3, 4 Порядку, огляд проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів; - лікарем закладу охорони здоров`я. Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 6 Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення та долученими до матеріалів справи відеозаписами, працівниками патрульної поліції було зафіксовано ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіри обличчя.

Також відповідно до відеозаписів, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера Драгер, запропонованого працівником поліції.

Разом з тим, судом встановлено, що працівником поліції не було дотримано вимог чинного законодавства щодо порядку проведення огляду на стан сп`яніння.

Зокрема, після відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, працівник поліції не запропонував йому пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я, як це передбачено законодавством.

Крім того, як вбачається з відеозапису, при ознайомленні особи зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення, працівник поліції не оголосив у повному обсязі його зміст, а саме пропустив частину, що стосується відмови особи від проходження медичного огляду у закладі охорони здоров`я.

Відповідно до вимог ст. 130 КУпАП, відповідальність настає, зокрема, за відмову особи від проходження огляду на стан сп`яніння, проведеного у встановленому законом порядку.

Водночас недотримання працівниками поліції встановленої процедури направлення особи на медичний огляд у заклад охорони здоров`я, а також неналежне оформлення матеріалів справи, свідчить про істотні порушення порядку фіксації адміністративного правопорушення.

Такі порушення унеможливлюють достовірне встановлення факту відмови особи від проходження огляду у визначеному законом порядку та виключають можливість покладення в основу рішення відповідних доказів.

Відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2015 №1452/735, яким затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, визначено процедуру проведення огляду на стан сп`яніння та оформлення його результатів.

Пунктом 7 Інструкції та п. 6 Порядку визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Суд виходить з того, що сам по собі факт відмови особи від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, якщо така особа не відмовлялася від проходження огляду у закладі охорони здоров`я або їй не було надано такої можливості.

Ненадання особі альтернативи у вигляді проходження огляду в закладі охорони здоров`я свідчить про недотримання встановленої процедури огляду, що виключає можливість визнання відмови такою, що тягне за собою притягнення до адміністративної відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена у справі № 759/6646/22 (постанова Київського апеляційного суду від 26.09.2022), у якій суд дійшов висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення у зв`язку з тим, що водій відмовився лише від проходження огляду на місці, а працівниками поліції не було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі є фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність особи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до практики Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Надточій проти України», адміністративне провадження, яке має каральний характер, вимагає дотримання стандарту доказування «поза розумним сумнівом».

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

За таких обставин, у діях особи відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст.ст.245, 247 п.1, 280 КУпАП України,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях останнього події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня ухвалення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який ухвалив постанову.

СУДДЯ: