Вирок від 19 березня 2026 р. у справі №180/520/26 — Марганецький міський суд Дніпропетровської області

Справа180/520/26

1-кп/180/110/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 р. Марганецький міський суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні, за відсутності учасників судового провадження та відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України без фіксування судового провадження технічними засобами, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026046330000023 від 06.03.2026 року з обвинувальним актом по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Ташаус Республіки Туркменістан, громадянки України, не заміжньої, із середньою освітою, не працюючої, фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України вважається такою, що не має судимостей

у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

05.03.2026 року, приблизно о 16-00 год., обвинувачена ОСОБА_3 , знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_1 , усвідомлюючи, що ОСОБА_4 є особою похилого віку, діючи умисно, протиправно, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, викликаних конфліктною ситуацією, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, тримаючи штикову лопату за дерев`яний держак обома руками, нанесла ОСОБА_4 три удари металевою частиною лопати: перший - по правому передпліччю, другий – по тильній поверхні правої кисті, третій – по тильній поверхні лівої кисті, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді саден на тильній поверхі основної фаланги 4-го пальця лівої руки, на тильній поверхні основної фаланги 3-го пальця лівої кисті, на тильній поверхні основної фаланги пальця лівої кисті, на задній поверхні в середній третині правого передпліччя, на тильній поверхні основної фаланги 4-го пальця правої кисті, на тильній поверхні правої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки, на підставі п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6.

12.03.2026 року ОСОБА_3 отримано копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

Положеннями ч.2 та 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акта прокурором додано клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрювана беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також відповідно до вимог ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акту було додано письмову заяву обвинуваченої ОСОБА_3 , складену в присутності захисника ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання ОСОБА_3 винуватості за вчинення проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згодна з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні. У даній заяві захисником ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваною, її згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за її відсутності.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_3 , інтереси якої представляє захисник ОСОБА_5 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, не оспорює, вважає, що органом дізнання вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Таким чином, суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 вичинила кримінальний проступок передбачений ч.1 ст.125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій, суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети, виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченої, суд відносить щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України до обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року у справі №1-33/2004 покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного; покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.

Водночас, суд звертає увагу на те, що мета покарання, зокрема, виправлення засуджених та запобігання вчиненню ними нових кримінальних правопорушень, може бути досягнута лише тоді, коли кримінальне покарання буде для засудженого важким, але у той же час реальним щодо його виконання.

При призначені покарання суд враховує факт вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення, яке відповідно до ч.1 ст.12 КК України є кримінальним проступком, обставини його вчинення, наявність пом`якшуючої і обтяжуючої покарання обставин, а також особу обвинуваченої, яка відповідно до ст. 89 КК України вважається такою, що не має судимостей, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, зважаючи на всі обставини по справі, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 мінімальне покарання, визначене санкцією ч.1 ст. 125 КК України, у виді штрафу, що є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов не заявлено.

Питання про долю речових доказів вирішується за правилами ст. 100 КПК України.

Судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 110, 301, 302, 368, 376, 382 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речові докази передані на зберігання потерпілому ОСОБА_4 - залишити останньому.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381 та 382 цього КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Марганецький міський суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його отримання.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченій та прокурору направити копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1