Вирок від 26 березня 2026 р. у справі №210/2149/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/2149/26

Провадження № 1-кп/210/546/26

27 березня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному порядку в залі Металургійного районного суду міста Кривого Рогу кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026046710000023 від 06.02.2026 року відносно обвинуваченого:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, малолітніх або неповнолітніх дітей на утриманні не має, військовослужбовця військової служби призваного за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», якого увільнено від посади курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальону школи індивідуальної підготовки, у зв`язку з самовільним залишенням військової частини та відносно якого військову службу у Збройних Силах України призупинено, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_3 , будучи увільненим від посади курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, у військовому звані «солдат», у зв`язку з самовільним залишенням військової частини, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь спрямоване на завдання умисного легкого тілесного ушкодження, в порушення вимог ст. 68 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV та Військової присяги, статті 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, 31.01.2026 приблизно о 20 годині 30 хвилин ОСОБА_3 перебував біля будинку № 34 по вулиці Олени Степанів у Металургійному районі міста Кривий Ріг, де у нього, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин стався словесний конфлікт з потерпілою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході якого у ОСОБА_3 раптово виник умисел на завдання легкого тілесного ушкодження потерпілій.

Надалі, ОСОБА_3 , розуміючи суспільно-небезпечний та протиправний характер свої діянь, передбачаючи настання їх суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи умисно, реалізуючи свій протиправний умисел, знаходячись навпроти потерпілої завдав останній одного удару кулаком лівої руки, зжатим в кулак, в область обличчя, в ділянку правого ока, від якого остання втратила рівновагу та впала на землю, чим своїми протиправними діями ОСОБА_3 завдав потерпілій легких тілесних ушкоджень у вигляді синців обличчя та лівого передпліччя, які мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів.

Таким чином, ОСОБА_3 бвинувачується у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України за ознаками - «умисне легке тілесне ушкодження».

Частиною 2 ст. 382 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Ухвалою Металургійного районного суду м. Кривого Рогу від 23 березня 2026 року постановлено розглянути даний обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Судом враховано наступні обставини.

Згідно із заявою обвинуваченого ОСОБА_3 щодо визнання ним своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складеної за участі його захисника адвоката ОСОБА_5 , обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами викладеними в обвинувальному акті. Також, обвинувачений ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку та погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за її відсутності підтвердила захисник – адвокат ОСОБА_5 .

Потерпілою у кримінальному провадженні ОСОБА_4 подано заяву про те, що вона не заперечує з приводу розгляду обвинувального акта у спрощеному порядку.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього письмові докази, які, відповідно до положень ст.ст. 85, 86 КК України, є належними та допустимими, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, особу винного ОСОБА_3 , який раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебував і не перебуває, за місцем служби характеризувався негативно.

Згідно з ст. 66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України судом не встановлено.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального проступку, даних про особу обвинуваченого, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначення йому основного покарання у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 125 КК України.

Вказаний вид покарання, за глибоким переконанням суду є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 , а також відповідатиме цілям покарання, принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Суд, з урахуванням обставин, встановлених в ході судового розгляду, даних про особу обвинуваченого, не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69 КК України.

Суд, керуючись ст.65 КК України вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобіганню скоєнню ним нових злочинів.

Процесуальні витрати відсутні.

Розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - збитки відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Речові докази відсутні.

Запобіжний захід необирався.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження – не застосовувались.

Керуючись ст. 374, 381-382, 394 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у скоєнні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

Матеріали кримінального провадження № 12026046710000023 від 06.02.2026 року залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі № 210/2149/26, провадження №1-кп/210/546/26.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Металургійний районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.

Суддя: ОСОБА_1