Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №172/2065/25 — Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 30 березня 2026 р.

Справа: №172/2065/25

Суддя: Філіппов Є. Є.

Справа № 172/2065/25

Провадження 2/172/896/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31.03.2026 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Філіппова Є.Є. за участі секретаря судового засідання Голубенко Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попаснянської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В

До суду надійшла вищевказана позовна заява. В обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_2 вказує, що позивачка ОСОБА_1 успадкувала 12.07.1997 року житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

31.01.2025 року позивачка звернулась до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ із заявою про державну реєстрацію права власності на вказаний житловий будинок.

Рішенням вищезазначеного реєстратора від 14.04.2025 року за №78392567 їй було відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою про реєстрацію права власності. Відмова мотивована тим, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, мотивуючи тим, що згідно відповіді на запит від Попаснянської міської військової адміністрації щодо підтвердження права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , надання інформації, не є можливим, оскільки у зв`язку з тимчасовою окупацією території Попаснянської міської територіальної громади в розпорядженні Попаснянської міської військової адміністрації дана інформація відсутня, архіви Попаснянського бюро технічної інвентаризації (на даний час відділ технічної інвентаризації Попаснянського комунального підприємства «СКП», діяльність відділу призупинена), наразі знаходяться на тимчасово окупованій території, доступ до них також відсутній, і місцезнаходження та стан збереження невідомі.

Таким чином, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо нерухомого майна, належного позивачці, а отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності позивача на житловий будинок у БТІ з тимчасово окупованої території (м. Попасна, Луганської області) на даний час неможливо, позивачка не може розпоряджатися своїм майном, що порушує її право власності, у зв`язку з чим позивачка змушена звернутися до суду з вказаним позовом. Просить суд визнати за ОСОБА_1 , право власності на будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 34.70 кв. м., в тому числі жилою площею 25.70 кв. м.

Ухвалою від 22.08.2025 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_2 надала суду заяву про розгляд справи у відсутність позивачки та її представника, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи у її відсутність не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

У зв`язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ч. 1 ст. 328 ЦК України).

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ст. 334 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З копії Свідоцтва про право на спадщину за законом видно, що позивачка ОСОБА_1 успадкувала 12.07.1997 року житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

31.01.2025 року позивачка звернулась до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ із заявою про державну реєстрацію права власності на вказаний житловий будинок.

Рішенням вищезазначеного реєстратора від 14.04.2025 року за №78392567 їй було відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою про реєстрацію права власності. Відмова мотивована тим, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, мотивуючи тим, що згідно відповіді на запит від Попаснянської міської військової адміністрації щодо підтвердження права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , надання інформації, не є можливим, оскільки у зв`язку з тимчасовою окупацією території Попаснянської міської територіальної громади в розпорядженні Попаснянської міської військової адміністрації дана інформація відсутня, архіви Попаснянського бюро технічної інвентаризації (на даний час відділ технічної інвентаризації Попаснянського комунального підприємства «СКП», діяльність відділу призупинена), наразі знаходяться на тимчасово окупованій території, доступ до них також відсутній, і місцезнаходження та стан збереження невідомі.

Відповідно до технічного паспорту, який був підписаний начальником бюро технічної інвентаризації Луганської області, будинок АДРЕСА_1 має загальну площу 34.70 кв. м., в тому числі жилою площею 25.70 кв. м.

З копії 11 сторінки паспорта громадянина України позивача видно, що остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

За змістом ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У той же час, враховуючи відсутність провини відповідача у виниклих правовідносинах, суд приходить до висновку, що судові витрати належить покласти на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 15, 316, 317, 319, 328, 334, 392 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 211, 247, 259, 263, 279 ЦПК України, -

У Х В А Л И В

1. Позов ОСОБА_1 до Попаснянської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності – задовольнити.

2. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 34.70 кв. м., в тому числі жилою площею 25.70 кв. м.

3. Судові витрати залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Є.Є.Філіппов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua