Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №207/7936/25 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/7936/25

№ 3/207/27/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року суддя Південного районного суду міста Кам`янського Погребняк Т.Ю. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП №2 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, місце роботи не повідомив, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КпАП України,

УСТАНОВИВ:

29 листопада 2025 року о 12 год. 45 хв., в у м. Кам`янське по вул. Авдіївська, гр. ОСОБА_2 керував транспортним засобом Daewo Nexia, державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звуження зіниць очей, які не реагують на світло, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я у встановленому законом порядку відмовився, що було зафіксовано на нагрудну бодікамеру поліції, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Особу встановлено згідно посвідчення водія НОМЕР_3 .

Представник ОСОБА_2 адвокат Зачепіло З.Я. надала до суду письмові пояснення з зазначенням наступного: згідно з вказаним протоколом водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Daewo Nexia, державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння.

Вважає, що під час складання протоколу уповноваженими працівниками поліції було допущено грубі, системні та істотні порушення вимог чинного законодавства, а також проігноровано обов`язкові законодавчо визначені процедури, що свідчить про неналежне виконання службових повноважень. Такі порушення є не формальними, а такими, що порушують права особи, притягуваної до відповідальності, спотворюють фактичні обставини справи та позбавляють складений протокол ознак законності, обгрунтованості й допустимості доказу.

Докази подані до суду вчинення адміністративного правопорушення: протокол про адміністративне правопорушення, направлення, фото таблиця, фото документів, рапорт і відео. У рапорті, складеному сержантом поліції Сучковим М.Р. зазначено що було зупинено транспортний засіб: мопед марки Daewo Nexia днз НОМЕР_4 згідно п.3 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», згідно п.3 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», та п.3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», звернувшись до водія, при цьому назвавши власну посаду, звання, прізвище, попросили надати реєстраційні документи на транспортний засіб та водійське посвідчення, та пояснили причину його зупинки.

При спілкуванні з водієм, який назвався ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає: АДРЕСА_1 у водія були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів, тремтіння рук. Адвокат вважає, що відомості, які зазначені у рапорті стосовно транспорту не відповідають дійсності, не можуть бути достовірними доказами, оскільки транспортний засіб ОСОБА_2 не є мопедом Daewo Nexia днз НОМЕР_4 , який зазначено ОСОБА_3 .

По-перше, викладені у рапорті відомості не відповідають дійсності, оскільки поліцейські не повідомили жодної законної підстави зупинки, що є прямим порушенням ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», який містить вичерпний перелік підстав зупинення транспортного засобу

Транспортний засіб, належний ОСОБА_2 , перебував у припаркованому стані та не здійснював руху. Представниками поліції безпідставно проведено перевірку наявності страхового полісу, що надалі стало підставою для звернення до ОСОБА_2 та повідомлення його про відсутність страхового полісу та притягнення до відповідальності. Під час спілкування з поліцейським ОСОБА_2 поводив себе адекватно, чітко відповідав на запитання, його поведінка цілком відповідала обстановці, перебував абсолютно тверезим, напередодні алкоголь чи наркотичні засоби не вживав, ніколи не сідав за кермо транспортного засобу у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Таким чином, складаючи протокол про адміністративне правопорушення працівник поліції зазначив обставини, які не відповідають дійсності, зокрема, про наявність у особи ознак наркотичного сп`яніння та вчинення дій, направлених на встановлення таких ознак. Здійснюючи фіксацію вчиненого правопорушення, з метою забезпечення повноти та об`єктивності провадження у справі про адміністративне правопорушення, поліцейський повинен не лише формально зазначити ні ознаки у протоколі про адміністративне правопорушення, але і надати докази, які підтверджують наявність цих ознак, зокрема, вказати на наявність цих ознак свідкам та відібрати у них пояснення з нього приводу або зафіксувати їх за допомогою відеозапису. Аналіз положень ст. 266 КупАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду», затвердженого постановою КМ України від 17.12.2008 року №1103, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, а також диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП надає підстави стверджувати про те, що підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП у виді відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння виникають після встановлення поліцейським факту керування певною особою транспортним засобом, виявлення у неї ознак наркотичного/алгогольного сп`яніння, висунення поліцейським пропозиції/вимоги про проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у порядку і способами, що передбачені зазначеними вище нормативними документами, та після відмови особи від проходження такого огляду, яка повинна бути висловлена у формі, що не передбачає двозначного трактування цієї відмови чи викликати сумніви у її дійсності за відсутності обставин, які указують на те. що особа вимушено відмовляється від такого огляду, та відсутність фактори які спонукають її відмовитись від проходження такого огляду. Зважаючи на викладені обставини, які дають підстави для сумніву на предмет встановлення та наявності підозрювати ознак наркотичного сп`яніння, про що свідчить запис із відеокамери поліцейського, вважаємо що вимога поліцейського щодо проходження огляду на стан сп`яніння останнього також не грунтувалась на вимогах закону.

У рішенні ЄСПЛ у справі Надточій проти України від 15.05.2008 визнано карний кримінально - правовий характер КУПАН та наголошено на тому, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов`язку доводити свою неприченість до скоєння правопорушення. Відповідно до широкого розуміння доктрини «плодів отруєного дерева» будь-яке винне порушення поліцейськими конституційних прав громадян, що навіть має не безпосередній, а лише опосередкований зв`язок із самим процесом виявлення, вилучення і фіксації доказів, тягне втрату останніми юридичної сили. Тобто, це означає безумовну недопустимість доказів при будь-якому порушенні встановленого порядку збирання доказів незалежно від характеру і ступеня.

Транспортний засіб, належний ОСОБА_2 , не здійснював руху, керування зазначеним транспортним засобом за участю ОСОБА_2 не відбувалось.

Відеозапис, наданий працівниками поліції, не відтворює в повній мірі обставини ситуації, що склалася, не відображає відомостей про вчинення правопорушення та свідчить про їх упередженість, тому не може бути визнаним належним доказом. Окрім того, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 266 КУпАП вбачається, що з метою усунення небезпеки, що виникає при знаходженні за кермом водія (судноводія) щодо якого є підстави вважати, що він перебуває у стані сп`яніння, законодавством передбачена можливість відсторонення зазначених осіб від керування транспортними засобами або суднами. Відсторонення водіїв від керування транспортним засобом полягає у примусовому припиненні руху, звільнення транспортного засобу від особи, що ним керує, затримання посвідчення водія і здачі у разі необхідності транспортного засобу на платну стоянку або до відповідного органу, передача управління транспортного засобу іншій особі, яка має посвідчення водія.

Однак всупереч чинному законодавству про адміністративні правопорушення водія не було відсторонено від керування транспортним засобом, про що свідчить відсутність в матеріалах справи відповідного документа встановленої форми, та не було відібрано письмове зобов`язання про не керування транспортними засобами протягом доби. Отже, подані докази є неналежними, недопустимими та недостовірними, а їх сукупність є недостатньою для того, щоб покласти в основу доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч1 ст.130 КупАП. Відмова від участі у незаконній та недійсній процедурі не може створювати склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Так, поліцейським свідомо внесені недостовірні відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме фактична суть адміністративного правопорушення. Одночасно сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

На підставі викладеного просить закрити провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вивчивши матеріали справи, протокол про адміністративне правопорушення, суд встановив наступне.

Частиною 1 ст. 130 КпАП України передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, ознаками алкогольного сп`яніння є:

- запах алкоголю з порожнини рота;

- порушення координації рухів;

- порушення мови;

- виражене тремтіння пальців рук;

- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

- поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п. 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Ст. 251 КУпАП вказує, що суд встановлює юридично важливі обставини справи з усіх доказів по справі в цілому, а не тільки за протоколом, який є лише одним з письмових доказів.

Судом досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року.

При ознайомленні з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 пояснив, що йому зрозумілі вимоги поліцейського стосовно проходження огляду на стан сп`яніння, однак він відмовляється від проходження огляду, в протоколі зазначив : “ не вживав, не вважаю за потрібне”.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується обставинами, зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 947012 від 29.11.2025 року та доданими до них матеріалами: актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (арк.с. 2), рапортом працівника поліції (арк.с. 5), відеозаписом за протоколом ААД №947012, на CD-диску, долученому до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Відеозапис за протоколом ААД № 947012, який досліджено судом, є переконливим доказом вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки з вказаного відеозапису вбачається, що водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, від чого водій відмовився.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність наведених доказів та викладених в них обставин суд не вбачає.

Обов`язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Отже, надання поліцейським до суду доказів є виконанням покладеного на нього обов`язку і не свідчить про недопустимість таких доказів. Зазначений відеозапис стосується ОСОБА_2 , який на ньому зображений, та переданий до суду для розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього, зроблений з метою забезпечення доказів у справі відповідно до ст. 251 КУпАП. Вказаний відеозапис містить відомості, що підтверджують вчинене адміністративне правопорушення, а тому обґрунтовано судом взятий до уваги.

Зазначені докази у своїй сукупності є підтвердженням наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суд враховує, що ч. 1 ст. 130 КупАП передбачає відповідальність, як за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, так й за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, з метою підтвердження або спростування його ознак, встановлених працівниками поліції.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції сама по собі є закінченим складом правопорушення, який передбачений ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Таким чином, у діях ОСОБА_2 є склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння і з урахуванням обставин вчинення правопорушення та особи правопорушника, суд вважає необхідним призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом.

Керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд вважає необхідним стягнути з правопорушника судовий збір на користь держави.

Керуючись ст. 130, ст. ст. 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 грн. (шістсот шістдесят п`ять) 60 коп.

Роз`яснити, що на підставі ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Згідно до ч. 4 ст.307 КУпАП, документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Південний районний суд міста Кам`янського особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її представником, захисником, шляхом подачі в 10 денний строк з дня винесення постанови апеляційної скарги.

Суддя Погребняк Т.Ю.