Вирок від 25 березня 2026 р. у справі №357/12460/25 — Київський апеляційний суд

Справа № 357/12460/25 Суддя в І-й інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/824/2647/2026 Суддя в II-й інстанції ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2026 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:

ОСОБА_2 (головуючий), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

учасників судового провадження:

прокурорка ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження № 12025116250000112 від 19.07.2025 за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2025 року, -

в с т а н о в и л а :

Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2025 року,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шпендівка Кагарлицького р-ну Київської обл., громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, непрацевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 425 гривень.

Відповідно до вироку, ОСОБА_7 , 16 липня 2025 року, приблизно о 13 годині 30 хвилин, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з колишньою невісткою - ОСОБА_9 , з метою заподіяння тілесного ушкодження, у відповідь на удари останньої, наніс їй численні удари по різних частинах тіла, чим спричинив ОСОБА_9 легкі тілесні ушкодження.

В апеляційній скарзі прокурор указав на незаконність вироку у зв`язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості. В обґрунтування доводів скарги указав, що призначаючи ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу у розмірі 25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 425 гривень, суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність. Так, санкція ч. 1 ст. 125 КК України, передбачає покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року. Однак, відповідно до ч. 2 ст. 53 КК України, розмір штрафу визначається судом з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо санкцією стаття Особливої частини КК України, не передбачено вищого розміру штрафу. Наведене свідчить, що судом призначено ОСОБА_7 покарання, яке не передбачене санкцією ч.1 ст.125 КК України, а саме призначив покарання в розмірі 25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 425 грн. Просив вирок скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:

прокурорки, яка апеляційну скаргу підтримала, підтвердила її доводи та просила її задовольнити;

обвинуваченого, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги;

вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення.

Висновки суду першої інстанції в частині обставин вчинення кримінальних правопорушень, доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень та правильності кваліфікації його дій учасниками судового розгляду не оспорюються, підстав для виходу за межі апеляційної скарги, в порядку ч. 2 ст. 404 КПК України, колегія суддів не вбачає.

Щодо доводів апеляційної скарги прокурора в частині неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ОСОБА_7 ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м`якість, колегія суддів вважає переконливими та такими, які ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 53 КК України розмір штрафу визначається судом з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Санкцією ч. 1 ст. 125 КК України передбачено покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

Як вбачається з вироку, суд першої інстанції, у порушення зазначених вимог закону, призначив ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 грн. За таких обставин колегія суддів вважає, що судом при призначенні покарання ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 125 КК України допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування вироку в цій частині.

Враховуючи наведене, вирок суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_7 покарання на підставі п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом в цій частині нового вироку за правилами ст. 420 цього Кодексу.

При ухвалені вироку щодо ОСОБА_7 в частині покарання за ч. 1 ст. 125 КК України, колегія суддів, з огляду на апеляційні вимоги прокурора, вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Саме таке покарання, на переконання колегії суддів, відповідатиме загальним засадам призначення покарання, принципам законності та справедливості.

У зв`язку із викладеним, вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2025 року щодо ОСОБА_7 підлягає скасуванню в частині призначеного покарання із ухваленням нового вироку в цій частині, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК України.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2025 року щодо ОСОБА_7 скасувати в частині призначеного покарання.

Ухвалити у цій частині новий вирок.

ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 125 КК України призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

У решті вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2025 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду протягом трьох місяців із моменту проголошення.

СУДДІ

____________ _______________ ______________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4