Вирок від 30 березня 2026 р. у справі №357/4288/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/4288/26

1-кп/357/722/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.03.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі судового засідання № 6 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12026110000000005 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Біла Церква Київської області, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей 2022, 2024 року народження, працюючого фізичною особою - підприємцем, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор – ОСОБА_4

захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5

обвинувачений – ОСОБА_3

володілець майна ОСОБА_6

в с т а н о в и в:

02 січня 2026 року, приблизно о 14 годині 40 хвилин водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen Touareg», транзитний номерний знак НОМЕР_1 , і рухаючись по злітно-посадковій смузі, яка розташована в мікрорайоні Гайок м. Біла Церква Київської області, в порушення вимог пункту 2.3 д) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі – Правила дорожнього руху), згідно з яким «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху» та пункту 21.11 а) Правил дорожнього руху згідно з яким «Забороняється перевозити пасажирів поза кабіною автомобіля (крім передбачених цими Правилами випадків перевезення пасажирів у кузові вантажного автомобіля з бортовою платформою або в кузові-фургоні, призначених для перевезення пасажирів), у кузові автомобіля-самоскида, трактора, інших самохідних машин, на вантажному причепі, напівпричепі, в причепі-дачі, в кузові вантажного мотоцикла» перевозив пасажира ОСОБА_7 та поза кабіною керованого автомобіля, а саме на автомобільних шинах, які були приєднані на гнучкому зчепленні до транспортного засобу, цим самим створюючи загрозу безпеці дорожнього руху. Під час роз`їзду автомобіля «Volkswagen Touareg», транзитний номерний знак НОМЕР_1 із зустрічним квадроциклом «Kovi», без номерних знаків, під керуванням неповнолітньої ОСОБА_8 , відбувся «винос» шин із пасажирами на зустрічну половину злітно-посадкової смуги та зіткнення із вказаним квадроциклом.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної події ОСОБА_7 - пасажиру, перевезення якого здійснювалось поза кабіною автомобіля, спричинено відкриту черепно-мозкову травму у виді переломів кісток основи та склепіння черепа, субарахноїдальних крововиливів, крововиливів у шлуночки головного мозку, аспірації крові, від яких він помер під час надання медичної допомоги. Водійці квадроцикла «Kovi», без номерних знаків, ОСОБА_8 спричинено перелом ДЕМ лівої променевої кістки і шиловидного відростку ліктьової кістки зі зміщенням уламків, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Допущені водієм ОСОБА_3 порушення вимог п.п. 2.3 д) та 21.11 а) Правил дорожнього руху, знаходяться в прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілого ОСОБА_7 та спричинення потерпілій ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_3 з участю захисника останнього адвоката ОСОБА_5 , за письмовою згодою потерпілого ОСОБА_9 та законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 - ОСОБА_10 , 30.03.2026 укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_3 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, в обсязі обвинувачення, за кваліфікацією за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та спричинило середньої тяжкості тілесні ушкодження іншій потерпілій.

Сторонами узгоджено, що у разі затвердження угоди ОСОБА_3 буде призначене покарання:

- за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років без позбавлення права керувати транспортними засобами та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Укладення угоди про визнання винуватості … у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до тяжкого неумисного злочину, внаслідок якого шкода завдана правам та інтересам окремих осіб та потерпілий і законний представник потерпілого надали письмову згоду прокурору на укладання угоди, а отже угода відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 цілком розуміє положення ч. 4 ст.474 КПК України, і укладена сторонами угода - є добровільною, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Крім цього, умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального та Кримінального кодексів України, зокрема, вимогам ст. 52, 63КК України та інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, та при цьому обвинувачений погоджується на призначення узгодженого покарання.

Суд погоджується з наведеними в обвинувальному акті обставинами, які пом`якшують покарання та визнає відповідно до п.1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд також враховує правову позицію потерпілого ОСОБА_11 та законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 – ОСОБА_10 , які надали прокурору свою письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Водночас, враховуючи вищевказані обставини, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе зі звільненням від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, який на переконання суду, має бути середнього строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 30.03.2026 про визнання винуватості, укладену між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_3 з участю захисника останнього адвоката ОСОБА_5 , за письмовою згодою потерпілого ОСОБА_9 та законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 - ОСОБА_10 .

Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому узгоджене в угоді покарання:

- за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки, з покладенням обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч. 1 ст. 76, п. 2,4 ч. 3 ст. 76КК України, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді домашнього арешту застосований на підставі ухвали слідчого судді від 25.02.2026 скасувати.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати в сумі 15153 (п`ятнадцять тисяч сто п`ятдесят три) грн. 80 коп.

Цивільний позов не заявлявся.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді від 29.01.2026 Шевченківського районного суду м. Києва на автомобіль марки «Volkswagen Touareg», транзитний номерний знак НОМЕР_1 , та квадроцикл «Kovi», без номерних знаків.

Речові докази у справі:

- автомобіль марки «Volkswagen Touareg», транзитний номерний знак НОМЕР_1 , (VIN –код * НОМЕР_2 *), який утримується на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Київська область, Білоцерківський район, 4- км автодороги «Біла Церква- Володарка» повернути володільцю ОСОБА_6 , поновивши в правах щодо даного транспортного засобу.

- квадроцикл «Kovi», без номерних знаків(VIN –код * НОМЕР_3 *), який утримується на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Київська область, Білоцерківський район, 4- км автодороги «Біла Церква- Володарка» повернути власнику ОСОБА_12 , поновивши в правах щодо даного транспортного засобу.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Суддя: ОСОБА_13