Вирок від 30 березня 2026 р. у справі №357/3724/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/3724/26

1-кп/357/697/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.03.2026 м. Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12026111030000337, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.02.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Рокитне Київської області, громадянина України, з неповною вищою освітою, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого механіком в ТОВ «Шамраївський гранітний кар`єр», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_6 ,

УСТАНОВИВ:

Статтею 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні

речовини і прекурсори» (далі наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиці 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року

N? 770 (далі по тексту - Перелік), в тому числі і «PVP», включеного до таблиці 1 вказаного Переліку, допускається лише в цілях, передбачених статтями 15, 19 та 20 цього Закону, а саме: діяльність з культивування рослин, включених до таблиці 1 Переліку, яка дозволяється лише юридичним особам за наявності відповідної ліцензії (ст. 15 Закону); використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у експертній і оперативно-розшуковій діяльності (ст. 19 Закону); діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових та навчальних цілях, яка дозволяється лише юридичним особам за наявності відповідної ліцензії (ст. 20

Закону).

Однак, в порушення вищевказаних вимог Закону, 25.02.2026 приблизно о

12 годині ОСОБА_3 , знаходячись на залізничній станції

«Роток» в м. Біла Церква, що за адресою: Київська область, м. Біла Церква, проспект Незалежності, 157, на земельній ділянці незаконно придбав - знайшов пакет з прозорого безбарвного полімерного матеріалу з пазовою застібкою з вмістом кристалоподібної речовини білого кольору, ззовні схожої на психотропну речовину «VP».

В подальшому, ОСОБА_3 маючи в минулому досвід вживання вказаної психотропної речовини, переконавшись, що придбана ним речовина є психотропною, а саме - «PVP», поклав її до внутрішньої кишені джинсових штанів та залишив при собі незаконно зберігати для подальшого особистого вживання, без мети збуту.

Надалі, 25.02.2026 близько 13 год. 55 хв. перебуваючи на залізничній станції «Роток» в м. Біла Церква Київської області ОСОБА_3 зупинили працівники поліції для перевірки на предмет зберігання заборонених в обігу предметів та речовин. В подальшому, під час проведення особистого обшуку у ОСОБА_3 з внутрішньої кишені джинсових штанів виявлено та вилучено пакет з прозорого безбарвного полімерного матеріалу з пазовою застібкою з вмістом кристалоподібної речовини білого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - «PVP».

Маса «PVP» у речовині становить 7,385 г, яку ОСОБА_3 , посягаючи на встановлений законом порядок обігу психотропних речовин та охорону здоров?я населення, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно придбав та зберігав при собі для власного вживання без мети збуту.

У підготовчому судовому засдіанні прокурор надав угоду про визнання винуватості, укладену 31.03.2026 між ним, а саме прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності його захисника – адвоката ОСОБА_6 .

За умовами угоди сторони дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 309 КК України. Обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення за кваліфікацією за ч. 2 ст. 309 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети збуту, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах. Сторонами угоди погоджено, що ОСОБА_3 під час судового розгляду беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі пред`явленого обвинувачення. Також сторонами угоди визначено узгоджене покарання, яке має понести ОСОБА_3 за вчинене кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 рік та із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 вказав на те, що при укладанні угоди про визнання винуватості були дотримані всі вимоги і правила кримінального процесуального та кримінального кодексів України, а тому просив затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді про визнання винуватості міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення беззастережно визнав повністю, щиро розкаявся, просив суд затвердити укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджену в ній міру покарання. Також зазначив, що зможе виконати покладені на нього угодою обов`язки, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_6 вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги закону, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинуваченого повне розуміння ним своїх процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які б примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості. При цьому суд виходить з наступного.

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. ст. 468 - 475 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Укладена угода відповідає вимогам ст. 474 ч.7 КПК України, при її укладенні враховано вимоги ст. 470 КПК України. За своїм змістом укладена угода відповідає вимогам ст. 472 КПК України і має всі необхідні реквізити та відомості, у тому числі стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди. Підстав для відмови у затвердженні угоди, передбачених п. п. 1-6 ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

Обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст. 474 КПК України роз`яснив процесуальні права, характер обвинувачення, вид покарання та наслідки укладання, затвердження та невиконання угоди, передбачені ст. 473, 476 КПК України, роз`яснив вичерпні підстави оскарження вироку суду, винесеному на підставі угоди.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє зміст і наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473, ст. 394, ст. 424 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, положення ч. 4 ст. 474 КПК України, зокрема, те, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ч. 1 ст. 476 КПК України. Укладення угоди є цілком добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинувачений ОСОБА_3 погодився з призначенням судом узгодженого угодою виду та міри покарання.

При цьому на переконання суду кваліфікація діянь обвинуваченого визначена правильно та суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, а саме: незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у великих розмірах.

За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України передбачена кримінальна відповідальність у виді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років, тому згідно ст. 12 КК України, вказане кримінальне правопорушення відноситься до нетяжких злочинів.

При укладені угоди враховано обставину, яка пом`якшує покарання, передбачену ст. 66 КК України: щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Також враховано дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, розлучений, має на утриманні дитину, працевлаштований, за місцем роботи характеризується позитивно, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд враховує зміст ст. 50 КК України, в якій зазначено, що питання призначення покарання повинні вирішуватись з урахуванням мети покарання, як такої, що включає не лише кару, а й виправлення засуджених, та запобігання вчиненню злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому суд зазначає, що виключно каральний підхід при призначенні покарання є неефективним для розв`язання проблем запобігання злочинності.

Суд враховуючи зазначені обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, з урахуванням особи винного, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого особою кримінального правопорушення, беззаперечне визнання свої винуватості, вважає що виключно призначення покарання визначеного угодою про визнання винуватості беззаперечно відповідає інтересам суспільства.

З урахуванням наведеного, узгоджені сторонами (прокурором та обвинуваченим) вид та міра покарання за вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення є такими, що, згідно із положеннями ст. 65 КК України, відповідають ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі обвинуваченого та є достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень.

Таким чином, умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, а також наявний суспільний інтерес у забезпеченні швидкого судового провадження щодо ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Відтак дослідивши умови угоди та заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, суд вважає, що вказана угода може бути затверджена.

Установлено, що підстав для вирішення питань пов`язаних із запобіжним заходом стосовно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.

Доля речових доказів вирішується відповідно до ст. 100 КПК України.

Згідно вимог ст. 124 КПК України процесуальні витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні (висновок експерта № СЕ-19/111-26/9933-НЗПРАП) у розмірі 3 565,60 грн підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 .

Цивільний позов не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 31.03.2026, укладену між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності його захисника - адвоката ОСОБА_6 .

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 в період іспитового строку обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Речові докази:

два паперові конверти із змивами, які відповідно до квитанції № 193 передані на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, після набрання вироком законної сили – знищити;

спеціальний пакет № 6631734 з кристалоподібною речовиною білого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP маса у речовині якої становить 7,385 г, який відповідно до квитанції № 81, переданий на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, після набрання вироком законної сили – знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертизи у кримінальному проваджені в сумі 3 565,60 грн (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять гривнь шістдесят копійок).

Цивільний позов не заявлено.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення:

- обвинуваченим та захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст.474 КПК України, у тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст.469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.

Суддя ОСОБА_7