Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №161/18665/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/18665/25

Провадження № 2/161/2303/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Мазура Д.Г.

за участі секретаря судового засідання - Дручок О.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Мельник В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Луцького міськрайонного суду Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Служба у справах дітей Боратинської сільської ради про визначення способу участі баби у вихованні онука,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про визначення способу участі баби у вихованні онука.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що син позивачки ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області було розірвано 27 серпня 2018 року. Під час шлюбу у них народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказує, що онук залишився проживати разом з відповідачкою за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач вказує, що вона, як бабуся, прагне брати участь у вихованні онука, бажає проводити час та спілкуватися з ним, однак відповідач чинить перешкоди їй у спілкуванні з онуком.

А тому, просить суд позовну заяву задовольнити та визначити ОСОБА_1 такі способи участі у вихованні та спілкуванні з онуком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

- у першу та третю суботу, другу неділю кожного місяця з 11 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв. на дитячих майданчиках, парках відпочинку, у розважальних закладах та інших місцях відпочинку за попереднім узгодженням із матір?ю місця відпочинку;

- 08 жовтня (у день народження Позивача) кожного року з 13 год. 00 хв. до 18 год. 00

хв. за місцем проживання ОСОБА_1 ;

- ІНФОРМАЦІЯ_3 (у день народження ОСОБА_5 ) кожного року з 15 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. за місцем проживання дитини або у громадських місцях;

- 02 січня, наступний день після Великодня кожного року з 15 год. 00 хв. до 19 год.

00 хв. за місцем проживання дитини або у громадських місцях;

Також, зустрічі проводити без порушень відвідування дитиною навчальних занять, секцій, гуртків, з урахуванням стану здоров?я дитини, мати ( ОСОБА_3 ) привозить та забирає дитину.

10 жовтня 2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

26 січня 2026 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області уточнено статус у справі Служби у справах дітей Боратинської сільської ради, а також задоволено клопотання про виклик свідків та закрито підготовче провадження у справі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Від відповідача ОСОБА_3 надійшла заява, про розгляд справи за її відсутності, та просить суд врахувати що дитина категорично не бажає спілкуватись та зустрічатися з бабусею, а примусове спілкування може завдати шкоди його емоційному та психологічному стану.

Представник третьої особи Мельник В.А. щодо задоволення позовних вимог не заперечувала.

Заслухавши пояснення сторін, оцінивши та дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 08 червня 2015 року виконавчим комітетом Баївської сільської ради Луцького району Волинської області актовий запис № 5, який було розірвано рішенням Луцького міськрайонного суду від 27 серпня 2018 року. Під час шлюбу у них народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 18 березня 2016.

Після розірвання шлюбу між сторонами, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишився проживати з матір`ю – ОСОБА_3 ..

Також встановлено, що рішенням виконавчого комітету висновку Боратинської сільської ради № 272 від 25.12.2025 року було затверджено висновок служби у справах дітей про участь баби ОСОБА_1 у вихованні онука ОСОБА_5 , встановлено наступний графік зустрічей з баби з малолітній онуком:

- за бажанням та згодою дитини, при попередній домовленості в часі та за межами проживання ОСОБА_6 , кожної першої, третьої суботи та другої неділі місяця (без пристутності мами при зустрічах враховувати думку дитини);

- після дня народження ОСОБА_6 , в день народження (чи після) ОСОБА_7 , в день ОСОБА_8 (чи після), під час (чи після) релігійних свят (Різдва Христового, Великодня), матері забезпечити зустрічі баби із онуком (без присутності мами при зустрічах

враховувати думку дитини);

- за бажанням ОСОБА_9 спілкування з бабою телефоном та в режимі "он-лайн" з використанням програмного забезпечення Viber або іншого месенджера з урахуванням режиму дня дитини та в обмежені спілкування в вечірній час, оскільки тривалі розмови по телефону, можуть призвести до погіршення зору, порушення сну, а також до труднощів з концентрацією уваги у дитини.

Також в судовому засіданні було допитано свідків, а саме ОСОБА_10 , яка є рідною сестрою колишнього чоловіка ОСОБА_3 , яка вказує, що відповідач забороняє бачитися бабі з внуком, посилаючись на те, що дитина боїться такої зустрічі.

Свідок ОСОБА_11 , який є хресним батьком малолітнього ОСОБА_5 , пояснив, що мама забороняє бачитися бабусі з онуком. Вказав, що коли він приїжджав до похресника, то відповідач ховала та не пускала ОСОБА_5 , щоб його побачити. Також вказує, що ОСОБА_3 сказала ОСОБА_11 більше до них не приїжджати.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладно у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Положеннями статті 257 СК України визначено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки та інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

За правилами частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особистої прихильності дитини, її віку, стану здоров`я та інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання.

Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

Право на повагу до сімейного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, охоплює щонайменше зв`язки між близькими родичами, наприклад, між дідусями, бабусями та онуками, оскільки такі родичі можуть відігравати у сімейному житті важливу роль.

Тривалість часу, проведеного дитиною з бабусею чи дідусем може бути важливим фактором у забезпеченні найкращих інтересів дитини (справа «Гокканнен проти Фінляндії», ЄСПЛ від 23 вересня 1994 року, справа «Мамчур проти України» ЄСПЛ від 16 липня 2015 року, справа «Крапівін проти Росії», ЄСПЛ від 12 липня 2016 року).

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина п`ята та шоста статті 19 СК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта 263 ЦК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2020 року в справі № 295/13297/18 (провадження № 61-8094св20) вказано, що: «законодавцем визначено механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення (частини друга, третя статті 257 СК України). Відповідно до статті 263 СК України спори щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу. Виходячи з положень статті 159 СК України усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права. Відповідно до частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі особи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року в справі № 607/13092/16-ц (провадження № 61-1713св17) зазначено, що: «будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини. Відповідно до статті 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення. Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 СК України.».

Судом встановлено, що наразі між сторонами дійсно існує спір з приводу участі баби у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини.

При визначенні способу участі баби у вихованні онука, з метою забезпечення позитивного психоемоційного стану дитини, у відповідності до вимог та норм СК України, судом враховано вік дитини, її щотижневий розпорядок дня (навчання), стосунки усередині родини (конкретними родичами), а також законодавчо закріплені права батьків та інших родичів брати участь у вихованні дитини.

Крім того, судом враховується, той факт, що відносини між сторонами емоційно напружені, а зважаючи на те, що особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дітей, через що суд визначає спосіб участі позивачки у вихованні та спілкуванні з онуком без присутності його матері, що не суперечить інтересам самої дитини.

Крім того, суд, реалізуючи повноваження щодо сприяння сторонам у їх примиренні, вважає за потрібне зазначити, що сторони, перш за все, в інтересах самої дитини, повинні докладати спільних зусиль для досягнення порозуміння та налагодження відносин між собою, що у наслідку матиме позитивний вплив на дитину та її виховання.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що позивач має право на спілкування з онуком ОСОБА_5 , враховуючи також особливості його віку, розвитку, виховання, необхідність дотримання розпорядку дня, харчування та відпочинку, емоційну прихильність дитини до мами, тобто відповідача, а також виходячи із найкращих інтересів дитини, суд вважає за доцільне визначити наступний порядок участі баби у спілкуванні з онуком, а саме:

кожну другу неділю місяця з 10 год. 00 хв до 20 год. 00 хв. за місцем проживання бабусі дитини або на нейтральній території без присутності матері та за бажанням дитини з врахуванням її режиму дня та зайнятості у гуртках, секціях;

кожної першої та третьої суботи протягом трьох годин у будь який період часу з 15 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. за погодженням конкретних годин дня з дитиною з врахуванням її режиму дня та зайнятості у гуртках, секціях за місцем проживання бабусі або на нейтральній території без присутності матері та за бажанням дитини;

три години у святкові дні (чи після), а саме в день Святого Миколая, Різдво, Великдень за домовленістю з матір`ю дитини (не менше за 24 годин) за місцем проживання бабусі або на нейтральній території без присутності матері та за бажанням дитини;

три години в день народження (чи після) ОСОБА_5 , в день народження (чи після) ОСОБА_1 за домовленістю з матір`ю дитини (не менше за 24 годин) за місцем проживання бабусі або на нейтральній території без присутності матері та за бажанням дитини;

вільне спілкування бабусі з онуком засобами телефонного зв`язку, відеозв`язку через мобільний додаток «Viber» чи «WhastApp» у позашкільний час до 20 год. 00 хв. за бажанням дитини, з врахуванням її режиму дня та зайнятості у гуртках, секціях.

Відмовляючи позивачу в задоволенні інших вимог в частині бажаного графіку спілкування та виховання онука, суд вважає, що встановлення таких способів участі у спілкуванні з онуком, з огляду на його вік, характер відносин між сторонами, детальний режим дня та відпочинку дитини, є недоцільним, не буде відповідати інтересам малолітньої дитини та порушить збалансованість участі близьких родичів у її вихованні.

З огляду на зазначене, суд вважає, що визначений судом спосіб участі баби у вихованні онуки та спілкування з ним у повній мірі відповідає інтересам як баби, так і онука, а також є достатнім для забезпечення участі баби у процесі виховання онука.

Визначаючи часи спілкування баби з онуком, суд врахував відсутність спілкування дитини з позивачкою тривалий час та обґрунтовано виснував про можливість зустрічі позивачки з онуком у святкові дні, а також на день народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та день народження бабусі ОСОБА_1 , виключно за погодженням з матір`ю малолітньої дитини позивачкою ОСОБА_3 ..

В ході розгляду справи судом не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що спілкування позивачки з онуком буде перешкоджати нормальному його розвитку. Таке спілкування буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, задоволенню життєво важливих потреб, зростанню під опікою і відповідальністю як матері, так і бабусі, що забезпечить його виховання в атмосфері моральної та матеріальної забезпеченості.

Також слід вказати, що визначений судом спосіб участі бабусі у спілкуванні та вихованні онука не є перешкодою для підтримки зв`язків у інших формах за погодженням матері або ж зміни компетентним органом встановленого порядку за наявності обставин, що мають істотне значення або його зміни в майбутньому.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають розподілу пропорційно задоволеним вимогам, тому з відповідачки на користь позивачки належить стягнути судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.3,4,11-13,81,141,206,209,265,268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Служба у справах дітей Боратинської сільської ради про визначення способу участі баби у вихованні онука – задовольнити частково.

Визначити спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини, а саме встановити графік побачень та спілкування з малолітнім онуком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

кожну другу неділю місяця з 10 год. 00 хв до 20 год. 00 хв. за місцем проживання бабусі дитини або на нейтральній території без присутності матері та за бажанням дитини з врахуванням її режиму дня та зайнятості у гуртках, секціях;

кожної першої та третьої суботи протягом трьох годин у будь який період часу з 15 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. за погодженням конкретних годин дня з дитиною з врахуванням її режиму дня та зайнятості у гуртках, секціях за місцем проживання бабусі або на нейтральній території без присутності матері та за бажанням дитини;

три години у святкові дні (чи після), а саме в день Святого Миколая, Різдво, Великдень за домовленістю з матір`ю дитини (не менше за 24 годин) за місцем проживання бабусі або на нейтральній території без присутності матері та за бажанням дитини;

три години в день народження (чи після) ОСОБА_5 , в день народження (чи після) ОСОБА_1 за домовленістю з матір`ю дитини (не менше за 24 годин) за місцем проживання бабусі або на нейтральній території без присутності матері та за бажанням дитини;

вільне спілкування бабусі з онуком засобами телефонного зв`язку, відеозв`язку через мобільний додаток «Viber» чи «WhastApp» у позашкільний час до 20 год. 00 хв. за бажанням дитини, з врахуванням її режиму дня та зайнятості у гуртках, секціях.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Служба у справах дітей Боратинської сільської ради – ЄДРПОУ 04332207, Волинська обл., с. Боратин, вул. Центральна, б. 15.

Повне судове рішення складено 31 березня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Д.Г. Мазур