Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №674/1968/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 674/1968/25

Провадження № 22-ц/820/789/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 13 січня 2026 року (суддя Барателі Д. Т., повне судове рішення складено 13 січня 2026 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У листопаді 2025 року ТОВ «Свеа Фінанс» (до зміни назви ТОВ «Росвен Інвест Україна»), звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначало, що 29.05.2024 ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі уклали договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4692493, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу кредит у розмірі 16500 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів за користування коштами в розмірі 1,5% в день. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на рахунок, карта № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. 24.01.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» і ТОВ «Свеа Фінанс» був укладений договір факторингу № 01.02-02/25, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» передало (відступило) ТОВ «Свеа Фінанс» право вимоги відносно боржників ТОВ «Лінеура Україна», в тому числі й відносно ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4692493 від 29.05.2024. Позичальник належним чином не виконав свої зобов`язання, внаслідок чого за договором виникла заборгованість у сумі 24665,87 грн, в тому числі: кредит - 16499 грн, проценти - 6929,44 грн, пеня (штраф) - 1237,43 грн.

Зазначену заборгованість позивач просив стягнути з відповідача.

Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 13 січня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 4692493 від 29.05.2024 у сумі 23428,44 грн, з яких: кредит - 16499 грн; проценти - 6929,44 грн. У стягненні неустойки відмовлено. Вирішено питання про судовий збір.

ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Суд розглянув справу не в заочному порядку, а без виклику сторін, що позбавило права на захист. Суд не дослідив первинні платіжні документи, не перевірив належність картки та фактичне отримання коштів, не перевірив належність/допустимість доказів прив`язки одноразового ідентифікатора до особи відповідача. Не доведено факт правонаступництва за договором факторингу. Зазначає, що він є військовослужбовцем, а відтак на нього поширюються пільги встановлені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Тому нарахування процентів за кредитним договором є неправомірним.

Рішення суду в частині відмови у стягненні пені (штрафу) фактично не оскаржується, а тому не переглядається апеляційним судом у цій частині.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до пунктів 1, 3 і 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Установлено, що 29.05.2024 ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі уклали договір № 4692493 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до умов договору сума кредиту 16500 грн, яка перераховується за реквізитами електронного платіжного засобу позичальника НОМЕР_1 . Дата надання кредиту 29.05.2024 або 30.05.2024. Строк, на який надається кредит, 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів. Стандартна процентна ставка 1,5% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 договору.

Договір № 4692493 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 29.05.2024 та додаток № 1 до договору підписані позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 92517.

Паспорт споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 58239.

За інформацією ТОВ «Пейтек» від 24.01.2025 № 20250124-1069 між ТОВ «Пейтек» і ТОВ «Лінеура Україна» був укладений договір про організацію переказу грошових коштів № 03012024-1 від 03.01.2024. Відповідно до зазначеного договору 29.05.2024 від ТОВ «Лінеура Україна» перераховано кошти клієнту за реквізитами електронного платіжного засобу позичальника НОМЕР_1 у сумі 16500 грн, призначення платежу зарахування на картку.

24.01.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» і ТОВ «Свеа Фінанс» був укладений договір факторингу № 01.02-02/25, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» передало (відступило) ТОВ «Свеа Фінанс» право вимоги відносно боржників ТОВ «Лінеура Україна», в тому числі й відносно ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4692493 від 29.05.2024.

Згідно з пунктом 3.1.3. вказаного договору право вимоги переходить до фактора з моменту надходження грошових коштів в повному обсязі в розмірі, визначеному в п. 4.1. цього договору, на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

Пунктами 4.1.-4.4. передбачено ціну договору та порядок оплати.

Оплата ціни договору відповідно до умов договору факторингу підтверджена платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 9901 від 27.01.2025.

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 1 до договору факторингу ТОВ «Свеа Фінанс» прийняло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4692493 від 29.05.2024.

Зобов`язання за договором відповідач належним чином не виконав.

Згідно з розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 4692493 від 29.05.2024 станом на 24.01.2025 складає 24665,87 грн, у тому числі: кредит - 16499 грн, проценти - 6929,44 грн, пеня, штраф - 1237,43 грн.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 3, 5, 6, 7 і 12 статті 11 Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 ЦК України).

Установлено, що договір № 4692493 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 29.05.2024 та додаток № 1 до договору підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 92517, а паспорт споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором 58239.

Кредитний договір містить персональні дані відповідача, зокрема, адресу реєстрації/проживання, паспортні дані, РНОКПП, номери телефонів, адреси електронних пошт, а також реквізити належного клієнту платіжного засобу № НОМЕР_1 , на який перераховуватимуться грошові кошти, вказаний ним під час укладення договору.

У кредитному договорі визначено порядок та умови надання фінансового кредиту, повернення кредитних коштів, строк дії.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Факт перерахування коштів на рахунок ОСОБА_1 підтверджується листом ТОВ «Пейтек» про успішне перерахування 29.05.2024 коштів на рахунок клієнта (платіжна картка НОМЕР_1 ) від ТОВ «Лінеура Україна» у сумі 16500 грн, призначення платежу зарахування на картку.

А тому не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про недоведеність обставин надання кредиту.

Відповідач не надав суду доказів на спростування обставин щодо укладення ним кредитного договору, а також того, що відповідна банківська карта йому не належить.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано вважав доведеним факт укладення між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 кредитного договору № 4692493 від 29.05.2024.

Згідно з частинами 1 і 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Обставини набуття ТОВ «Свеа Фінанс» права вимоги за кредитним договором підтверджуються копією договору факторингу, витягом з реєстру боржників та платіжною інструкцією кредитового переказу коштів.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення порядку розгляду справи (без виклику сторін), як на підставу для скасування рішення, апеляційний суд відхиляє, оскільки розгляд справи відповідно до ухвали суду від 13.11.2025 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідає вимогам статті 274 ЦПК України.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції підставно прийшов до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 4692493 від 29.05.2024.

Разом з тим, при визначенні розміру заборгованості, яка підлягає стягненню, суд припустився помилки, оскільки неповно з`ясував обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про наявність підстав для відмови в позові про стягнення процентів.

Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

У постанові Верховного Суду від 14 травня 2021 року у справі № 502/1438/18 зазначено, що дія пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Відповідач ОСОБА_1 капітан 3 рангу з 28.03.2022 зарахований на посаду начальника навчального корпусу Інституту Військово-Морських сил Національного університету «Одеська морська академія», що підтверджується витягом з наказу № 76 від 28.03.2022 та довідкою № 49/61 від 02.02.2026 Інституту Військово-Морських сил Національного університету «Одеська морська академія».

Отже, на дату укладення кредитного договору та в період нарахування процентів за договором на відповідача поширювалися пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей».

Відтак відсутні правові підстави для задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача процентів за договором.

Зараховані в погашення процентів сплачені позичальником кошти у сумі 3810,50 грн потрібно зарахувати в погашення кредиту.

З огляду на викладене рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення процентів підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову в позові.

Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» заборгованості за кредитом потрібно змінити і зменшити стягнуту суму заборгованості за кредитом до 12688,50 грн.

На підставі частини 13 статті 141 ЦПК України зміні підлягає розподіл судових витрат.

Стягнуту з відповідача на користь позивача суму судового збору потрібно зменшити пропорційно розміру задоволених позовних вимог (51,44%) до 1246,08 грн.

Документально підтверджені витрати ОСОБА_1 по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги підлягають стягненню з товариства відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1675,90 грн.

Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 13 січня 2026 року в частині задоволення позову про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» процентів за договором № 4692493 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 29.05.2024 скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в позові.

Рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 13 січня 2026 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованості за кредитом і судового збору змінити та зменшити стягнуту суму заборгованості за кредитом до 12688,50 грн (дванадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім грн 50 коп.) і суму судового збору до 1246,08 грн (одна тисяча двісті сорок шість грн 08 коп.).

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (місце знаходження вулиця Іллінська, 8 м. Київ, ІК ЄДРПОУ 37616221) на користь ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1675,90 грн (одна тисяча шістсот сімдесят п`ять грн 90 коп.).

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 31 березня 2026 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді А. П. Корніюк

І. В. П`єнта