Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №583/122/26 — Сумський апеляційний суд

Справа № 583/122/26

Номер провадження 22-ц/816/1690/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року м.Суми

Справа № 583/122/26

Номер провадження 22-ц/816/1690/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Сидоренко А.П., (суддя-доповідач),

суддів - Собини О.І., Сізова Д.В.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

у присутності: представника апелянта - адвоката Мальченка Д.В., представника ДВС - Морозової Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Мальченком Денисом Володимировичем, на ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 січня 2026 року, постановлену в м. Охтирка у складі судді Ярошенко Т.О., в цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Мальченка Дениса Володимировича, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Охтирський відділ державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця, -

в с т а н о в и в:

12 січня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мальченко Д.В. звернувся до суду з вказаною скаргою, яку мотивує тим, що рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 жовтня 2023 року у справі № 583/3322/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_3 , ТОВ «Жасмін» про витребування майна з чужого незаконного володіння, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Сумського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року у справі № 583/3322/23 рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 жовтня 2023 року скасовано та прийнято постанову, якою позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Витребувано з володіння ОСОБА_1 на користь позивача 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 5920386300:01:002:3335 площею 2,0651 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Олешнянської сільської ради Охтирського району Сумської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1513645559203); припинено речові права ОСОБА_1 на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 5920386300:01:002:3335 площею 2,0651 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Олешнянської сільської ради Охтирського району Сумської області (номер відомостей про речове право: 49480960).

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 березня 2023 року у справі № 583/3322/23 заборонено відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 5920386300:01:002:3335, площею 2,0651 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Олешнянської сільської ради Охтирського району Сумської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1513645559203), що належить ОСОБА_1 .

На виконання цієї ухвали Охтирським відділом державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.

23 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Охтирського відділу ДВС в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про зняття обтяження на майно, що їй належить, яке накладено у ВП № НОМЕР_1 та міститься в реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Охтирським відділом державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області станом на 12 січня 2026 року обтяження на земельну ділянку кадастровий номер 5920386300:01:002:3335 не було знято, а також не надано відповіді на зазначене звернення.

На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 просить визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 щодо не зняття обтяжень, накладеного на все нерухоме майно ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та зобов`язати орган державної виконавчої служби (державного виконавця) зняти обтяження, накладене на все нерухоме майно ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 січня 2026 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

05 лютого 2026 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Мальченка Д.В. подала апеляційну скаргу на зазначену ухвалу суду першої інстанції та просить її скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права і прийняти нове судове рішення, яким скаргу задовольнити.

Апелянт вказує, що при розгляді поданої скарги та винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не було враховано доводи скаржника, що при закінченні виконавчого провадження № НОМЕР_1 виконавець не зняла обтяження на майно, хоча зобов`язана була це зробити.

Також, судом першої інстанції неправильно встановлено обставини справи, оскільки в оскаржуваній ухвалі зазначено, що 17 жовтня 2024 року заявниця звернулася до Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області (далі - ДВС) із заявою про зняття арешту, на яку 21 жовтня 2024 року за вихідним номером 74579 відділом надано відповідь, що для зняття арешту з майна необхідно надати оригінал рішення суду або належним чином завірену копію про зняття арешту із земельної ділянки кадастровим номером 5920386300:01:002:3335 площею 2,0651 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Олешнянської сільської ради Охтирського району Сумської області (далі - земельна ділянка).

Наголошує на тому, що заявниця звернулася до ДВС із заявою про зняття обтяжень на майно 23 грудня 2025 року, яка була прийнята особисто працівником ДВС. Копія вказаної заяви з особистим підписом Резнік міститься в матеріалах справи № 583/122/26. Відповіді на неї не було надано, арешт з майна не знято, вказані обставини не відображено в оскаржуваній ухвалі.

При розгляді поданої скарги та винесенні оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції не було враховано, що старшим державним виконавцем Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Матосовою І.Ю. було перевищено службові повноваження, адже ухвала від 18 серпня 2023 року у справі № 583/3322/23 не передбачала накладення арешту на все майно боржника, крім обтяжень на земельну ділянку.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, представник ДВС заперечувала проти її задоволення.

Інші учасники справи в судове засідання до апеляційного суду не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників справи, які брали участь в судовому засіданні, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час судового розгляду встановлено, що ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 березня 2023 року в порядку забезпечення позову у справі № 583/3322/23 заборонено відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 5920386300:01:002:3335, площею 2,0651 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Олешнянської сільської ради Охтирського району Сумської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1513645559203), що належить ОСОБА_1 (а.с. 20).

Постановою старшого державного виконавця Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гончар Н.Б. від 25 серпня 2023 року відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 на підставі зазначеної ухвали у справі № 583/3322/23 від 18 серпня 2023 року (а.с. 42).

Постановою державного виконавця від 25 серпня 2023 року у ВП № НОМЕР_1, на виконання вищевказаної ухвали суду від 18 серпня 2023 року, накладено арешт на майно, що належить боржнику: земельної ділянки з кадастровим номером 5920386300:01:002:335, площею 2,0651 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

26 січня 2024 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 у зв`язку з повним фактичним виконанням ухвали суду від 18 серпня 2023 року (а.с. 43).

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 жовтня 2023 року у справі № 583/3322/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_3 , ТОВ «Жасмін» про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено у задоволенні позовних вимог (а.с. 4-8).

Постановою Сумського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року у справі № 583/3322/23 рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 жовтня 2023 року скасовано та прийнято постанову, якою позов ОСОБА_2 задоволено частково. Витребувано з володіння ОСОБА_1 на користь позивача 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 5920386300:01:002:3335 площею 2,0651 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Олешнянської сільської ради Охтирського району Сумської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1513645559203); припинено речові права ОСОБА_1 на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 5920386300:01:002:3335 площею 2,0651 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Олешнянської сільської ради Охтирського району Сумської області (номер відомостей про речове право: 49480960) (а.с.13-19).

У зазначених рішеннях не вирішувалося питання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих за ухвалою суду від 18 серпня 2023 року.

Згідно інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, 04 березня 2024 року земельна ділянка з кадастровим номером № 5920386300:01:002:3335 площею 2,0651 зареєстрована за ОСОБА_2 (а.с.9).

Відповідно до результату пошуку виконавчих проваджень в АСВП станом на 22 грудня 2025 року наявна інформація про виконавче провадження № НОМЕР_1, дата відкриття - 25 серпня 2023 року, боржник - ОСОБА_1 , стягувач - ОСОБА_2 . Стан виконавчого провадження - завершено (а.с. 10).

23 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області із заявою про зняття арешту, оскільки рішення у справі № 583/3322/23 набрало законної сили, право власності на спірної земельної ділянки, щодо якої накладена заборона, перейшло до іншого власника (а.с. 11-12).

На це звернення за вх. № 14649 від 23 грудня 2025 року щодо зняття арешту із земельної ділянки з кадастровими номерами: 5920386300:01:002:3335 площею 2,0651 та для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Олешнянської с/ради Охтирського району Сумської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна (1513645559203) відділом ДВС надано відповідь, про те, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №72615908 з 25 серпня 2023 року по 26 січня 2024 року з примусового виконання ухвали Охтирського міськрайонного суду Сумської області про забезпечення позову по справі № 583/3322/23 виданої 18 серпня 2023 року про заборону відчуження земельної ділянки з кадастровим номером: 5920386300:01:002:3335 площею 2,0651 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Олешнянської с/ради Охтирського району Сумської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: (1513645559203), що належить ОСОБА_1 .

Зазначена інформація була внесена державним виконавцем до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

26 січня 2024 року виконавче провадження завершено згідно п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». У відповіді, посилаючись на ст. ст. 40 та 59 Закону України «Про виконавче провадження», відділом зазначено, що підстави для зняття арешту з майна боржника по даному виконавчому провадженню відсутні (а.с.44).

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив із того, що арешт на земельну ділянку, накладений в порядку забезпечення позову за ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 березня 2023 року у справі № 583/3322/23, а не за постановою державного виконавця, а тому скасування заходів забезпечення позову, відповідно до положень ЦПК України належить до повноважень суду, який застосував такі заходи, як це передбачено у ч. 7 ст. 158 ЦПК України.

Державний виконавець не наділений повноваженнями щодо самостійного скасування арешту, накладеного за ухвалою суду, а тому відсутні підстави для визнання бездіяльності державного виконавця протиправною.

Зі змісту статті 367 ЦПК України слідує, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржувана ухвала місцевого суду відповідає зазначеним вимогам закону.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Примусове виконання судових рішень здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції закону від 02.06.2016 № 1404-VIII) та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону України Про виконавче провадження).

Згідно із п. 9 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, як забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ч. 1, пп. 1,3 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Згідно ч.1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

У постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 42/158/17 (провадження № К/9901/24644/18) зроблено висновок про те, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

За встановлених під час судового розгляду обставин виконавчі дії у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 вчинялися на виконання ухвали Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 серпня 2023 року про забезпечення позову у справі № 583/3322/23. При цьому заявниця та її представник не зверталися до місцевого суду з відповідним клопотанням про скасування заходів забезпечення позову згідно ст. 158 ч. 7 ЦПК України, а державний виконавець не наділений повноваженнями щодо самостійного скасування арешту, накладеного за ухвалою суду про забезпечення позову.

Таким чином, з урахуванням наведених вимог законодавства, у державного виконавця не виникло обов`язку самостійно скасовувати арешт, накладений за ухвалою суду, а тому відсутні підстави для визнання бездіяльності державного виконавця протиправною, отже суд правомірно відмовив заявниці.

Разом із тим, відповідно до ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч.ч. 7-10 ст.158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Відповідно до роз`яснень викладених у Постанові Пленуму ВСУ № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Для вирішення питання щодо зняття арешту, накладеного на виконання ухвали суду про забезпечення позову, заявниця не позбавлена можливості звернутися до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову. Скасування заходів забезпечення позову судом в свою чергу буде підставою для зняття арешту відділом ДВС, який наклав арешт.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що суд першої інстанції не дослідив обставини того, що при виконанні ухвали Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 серпня 2023 року по справі № 583/3322/23 державний виконавець перевищив службові повноваження, наклавши арешт на все майно боржника, що суперечить змісту зазначеної ухвали, якою накладено заборону відчуження лише земельної ділянки, апеляційний суд зазначає, що доведення зазначеної обставини можливо в разі оскарження відповідної постанови державного виконавця, що не є предметом розгляду цієї скарги, якою заявниця порушує питання визнання протиправною бездіяльності щодо незняття обтяження на нерухоме майно.

Заперечення апелянта з приводу того, що судом першої інстанції неправильно встановлено обставини справи, оскільки в оскаржуваній ухвалі зазначено, що 17 жовтня 2024 року заявниця звернулася до ДВС із заявою про зняття арешту, на яку 21 жовтня 2024 року відділом надано відповідь, всупереч тому, що заявниця звернулася до ДВС із заявою про зняття обтяжень на майно 23 грудня 2025 року, і відповіді на вказану ДВС не було надано, апеляційний суд вважає, що зазначені доводи апеляційної скарги не є суттєвими, оскільки не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні скарги постановлена відповідно до вимог матеріального та процесуального законодавства та відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Мальченком Денисом Володимировичем, залишити без задоволення, а ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 січня 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 01 квітня 2026 року.

Головуючий А.П. Сидоренко

Судді О.І.Собина

Д.В.Сізов