Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №729/1895/25 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/1895/25

2/729/205/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

31 березня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Кузюри В.О.

при секретарі Ященко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобровиця цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 98517029000 від 25.12.2021 року у розмірі 22798,88 грн. та судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25.2.2021 між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 був укладений договір № 98517029000, відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 19999,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору. Граничний строк кредитування 25.01.2023 року. Процентна ставка становить 0.00001% на річних, за користування кредитними коштами за кредитом понад встановлений договором термін процентна ставка встановлюється в розмірі 7.00001 % річних.

23.01.2023 між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» укладено договір про відступлення права вимоги № 235, відповідно до умов якого АТ «УКРСИББАНК» відступило ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором , боржником за яким є ОСОБА_1 .

Таким чином,ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» наділено правом грошової вимоги до відповідача, який взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконував, у зв`язку з чим допустив виникнення заборгованості за договором у сумі 22798,88 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 19999,00гривень, заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги 0,00 гривень, заборгованість за комісією-2799,88 грн.

Сторони в судове засідання не з`явилися, представник позивача надав клопотання про розгляд справи без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач, вважається належним чином та своєчасно повідомленим про дату, час і місце слухання справи за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання у відповідності до ч.8 ст.128 ЦПК України, проте у судове засідання не з`явився, про причини неприбуття не повідомив, будь-яких заяв від нього не надходило, відзив на позов не подавав. Тому, за таких обставин, суд доходить висновку про можливість проведення судового засідання без його участі та ухвалення заочного рішення в порядку передбаченому статтями 280, 281 ЦПК України. З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов належить задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що 25.12.2021 року ОСОБА_1 заповнив та подав до АТ «УКРСИББАНК» Анкету-заяву про надання споживчого кредиту, в якій просив надати йому споживчий кредит на наступних умовах: строк дії ліміту кредитування 24 місяці. (а.с. 16 зв. ст., ) та договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98517029000, за умовами якого банк зобов`язався надати йому кредит в розмірі 19999,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору. Граничний строк кредитування 25.01.2023 року. Процентна ставка становить 0.00001% на річних, за користування кредитними коштами за кредитом понад встановлений договором термін процентна ставка встановлюється в розмірі 7.00001 % річних.(а.с.18-22 зв.ст.).

23.01.2023 року між акціонерним товариством «Укрсиббанк» (клієнт) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 235, відповідно до умов якого АТ «УКРСИББАНК» відступило ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором , боржником за яким є ОСОБА_1 (а.с. 27-29).

З копії витягу Реєстру боржників до договору факторингу № 235 від 23.01.2023 року слідує, що товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 98517029000 від 23.01.2023 року в сумі 22798,88 грн. (а.с. 30).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Стаття 512 Цивільного кодексу України передбачає, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Акціонерне товариство «Укрсиббанк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу кредитні кошти на умовах, передбачених договором, однак відповідач свої зобов`язання щодо їх повернення належним чином не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Так, за розрахунком, наданим позивачем, заборгованість відповідача за договором становить 22798 грн. 88 коп., до якої входить: 19999 грн. 00 коп. - тіло кредиту; 0,00 коп. - відсотки, 2798,88 грн.- заборгованість за комісіями (а.с. 26 на звороті).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною другою статті 615 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується випискою по рахунку відповідача (а.с.24 на звороті - 26).

Доказів, які б спростовували зазначені обставини та розмір заборгованості, відповідач суду не надав.

За вказаних обставин, оскільки відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань, у добровільному порядку не повернув отримані грошові кошти , як первісному кредиторові, так і позивачу, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом підлягають задоволенню.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України необхідно здійснити розподіл судових витрат.

Так, право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.

Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення є одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивачу правничу допомогу надавало Адвокатське об`єднання «Апологет» на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року (а.с. 34).

Згідно із копією акту № 17 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 10.11.2025 року вартість послуг, наданих Адвокатським об`єднанням «Апологет» позивачу, становить 8000 грн. (а.с. 34 на звороті).

Нормами частини другої статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною третьою статті 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи викладене, проаналізувавши детальний опис наданих адвокатом позивачу послуг, час витрачений на їх надання, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, враховуючи складність справи, що така розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, наявність сталої судової практики в такій категорії справ, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу в даній справі, однак у сумі 4000 грн.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість у сумі 22798 грн. 88 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 2422, грн. 40 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 4000 грн. у відшкодування витрат на правничу допомогу.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуте Бобровицьким районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», 79018, м.Львів вул. Смаль-Стоцького, буд.1 корпус 28, ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Суддя Бобровицького районного суду В.О. Кузюра