Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №766/19297/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/19297/25

н/п 2/766/5752/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Рядчої Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Рожок О.В.

розглянувши у порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача Державна казначейська служба України до ОСОБА_5 про відшкодування коштів в порядку регресу,

в с т а н о в и в :

26.12.2025 представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_5 , в якій просить суд стягнути з відповідачки на користь державного бюджету України грошові кошти у розмірі 15000 грн у порядку регресу та судові витрати.

Позов обґрунтовано тими обставинами, що Державою через неналежне виконання своїх посадових обов`язків державним виконавцем ОСОБА_5 було сплачено по рішенню суду в справі №766/11307/20 моральну шкоду в розмірі 15000 грн на користь ОСОБА_2 . Відповідно до частин першої та другої статті 81 Закону №889-VIII «Про державну службу» державний службовець зобов`язаний відшкодувати державі шкоду, заподіяну внаслідок неналежного виконання ним посадових обов`язків. Факт протиправної дії відповідачки підтверджується ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 11.02.2016 у справі №668/13954/15-ц. Оскільки особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, просить задовольнити позов.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13.01.2026 року прийнято до розгляду позов, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30.03.2026 року замінено позивача Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України.

Відповідачка через систему «Електронний суд» 15.02.2026 надала до суду відзив, в якому просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, а також покласти на позивача судові витрати. Так, предметом позову у справі №668/13954/15-ц була виключно вимога про стягнення моральної шкоди. Згідно з ч. 4 ст. 1191 ЦК України Держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, відшкодувавши шкоду, завдану посадовою, службовою особою внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності відповідно органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, мають право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування (крім відшкодування виплат, пов`язаних із трудовими відносинами та відшкодуванням моральної шкоди). Положеннями ст. ст. 80, 81, 82 Закону України "Про державну службу" не визначено можливості регресної вимоги до державного службовця щодо відшкодування саме моральної шкоди. Для встановлення наявності чи відсутності в діях/бездіяльності державного службовця дисциплінарного проступку, визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, призначається дисциплінарне провадження. Закон України "Про державну службу" та Порядок № 1039 визначають, що у межах дисциплінарного провадження особа має право надати свої пояснення щодо предмету дисциплінарного провадження, оскільки це є гарантією дотримання права на захист особи, яка притягається до дисциплінарної відповідальності. Лише в межах дисциплінарного провадження дисциплінарні комісії можуть зробити висновок про наявність вини державного службовця, ступеня такої вини з урахуванням тяжкості вчиненого проступку, обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, тощо. Саме лише задоволення скарги на дії державного виконавця не є безумовною підставою для висновку про наявність причинного зв`язку між діями такої посадової особи та заподіяною шкодою. В даному випадку доведенню має підлягати та обставина, що саме протиправні дії чи бездіяльність заподіювача шкоди є причиною, а збитки які виникли у потерпілої особи безумовним наслідком такої поведінки особи. Аргументи позивача про те, що нібито факт «протиправності» її дій встановлена ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 11 лютого 2016 року у справі №668/13954/15-ц та рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 30 серпня 2016 року у справі №668/3391/16-а є безпідставними, оскільки предметом вказаних судових рішень не була оцінка її службової поведінки.

Представник відповідача К.Бобровська через систему «Електронний суд» 17.02.2026 надав до суду відповідь на відзив, в якому він просив задовольнити позов повністю. Звертає увагу Суду, що в даній справі мають застосовуватися спеціальні положення, викладені в частині 1,2 статті 80, частині 1 статті 81 Закону України «Про державну службу», замість застосованих положень частини 4 статті 1191 ЦК України. В даному випадку факт протиправної дії відповідачки підтверджується ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 11.02.2016 № 668/13954/15-ц та рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 30.08.2016 у справі № 668/3391/16-а, що стали підставою для прийняття рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 16.07.2021 № 766/11307/20 про стягнення 15 000 грн. моральної шкоди. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950 було затверджено Порядок проведення службового розслідування (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2023 № 246) (далі - Порядок). Відповідно до пункту 1 Порядку цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції". Так, у оскаржуваних рішеннях суди не врахували, що відповідно до пункту третього Порядку дія цього Порядку не поширюється на державних службовців, крім випадків, визначених абзацами третім і четвертим пункту 2 цього Порядку. Абзацами третім і четвертим пункту 2 Порядку встановлено, що може бути проведено службове розслідування в разі: внесення подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконанню вимог Закону в інший спосіб; вимоги особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чи особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щодо зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри. Враховуючи вищевикладене, позивач позбавлений можливості провести відносно відповідачки дисциплінарне провадження у зв`язку з її звільненням 07.07.2016.

Відповідачка через систему «Електронний суд» 22.02.2026 надала до суду заперечення, в яких зазначила, що системний та ретельний аналіз глави 3 розділу VIII Закону України «Про державну службу» дає підстави дійти висновку, що законодавець не наділив державу в особі суб`єкта призначення правом регресної вимоги до державного службовця про відшкодування моральної шкоди. Наведене вище узгоджується з положеннями ч.4 ст. 1191 ЦК України, якими прямо визначено, що держава не має права зворотної вимоги до особи у розмірі виплаченого відшкодування моральної шкоди, про що прямо зазначено у цій нормі. Відтак, слід дійти висновку, що норми Закону та ЦК України не суперечать один одному, а навпаки містять однаковий підхід при врегулюванні спірних правовідносин. Апелювання представниці позивача до тієї обставини, що позивач позбавлений можливості провести службове розслідування, зважаючи на те, що відповідачку звільнено з державної служби 07 липня 2016 року вкотре підтверджує необґрунтованість позовних вимог, які позбавлені доказового та нормативного обґрунтування. Позивач зазначаючи про те, що, на його думку, ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 11 лютого 2016 у справі № 668/13954/15-ц встановлено «протиправність» її дій, не посилається на існування обставин, які упродовж 148 днів (в період з 11.02.2016 року по 07.07.2016 року) заважали йому проведенню такого розслідування.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 11.02.2016 у справі №668/13954/15-ц постановлено скаргу ОСОБА_2 задовольнити, визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні ОСОБА_5 від 09 вересня 2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження по виконавчому провадженню № НОМЕР_3.

Зокрема, колегією суддів встановлено, що 09.09.2015 року державним виконавцем ВДВС Суворовського РУЮ в м. Херсоні ОСОБА_5 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_4 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу у розмірі - 11429,01 грн. Відповідно до ч. 7 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов`язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника. Як вбачається з матеріалів справи, нерухоме майно, а саме квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яка зазначена у Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 46026594, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та її дочці ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право власності від 28.02.2006 року.

На думку колегії суддів, з огляду на вищезазначене, в оскарженій постанові, в порушення ч. 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не прийнято до уваги, що ОСОБА_2 володіє майном спільно з іншими особами, а саме разом із своєю донькою - ОСОБА_4 , що згідно з вимогами закону приводить до необхідності стягнення частки майна, що належить боржниці та порушення прав інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.09.2015 року державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження та надав ОСОБА_2 . 7-ми денний строк для добровільного виконання боргового зобов`язання, але незважаючи на це - 09.09.2015 року ним була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження, яка була спрямована до Реєстраційної служби Суворовського РУЮ у м. Херсоні.

На думку колегії суддів, ОСОБА_2 була позбавлена можливості в добровільному порядку виконати боргове зобов`язання, оскільки несвоєчасно отримала копію постанови про відкриття виконавчого провадження та без дотримання 7-ми денного строку для добровільного виконання.

Відповідно до рішення Херсонського міського суду Херсонського міського суду Херсонської області від 30 серпня 2016 року у справі №668/3391/16-а визнано неправомірними дії державного виконавця ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні ОСОБА_5. щодо винесення постанов від 04.01.2016 року про стягнення виконавчого збору та витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, а також постанов від 20.01.2016 року про відкриття на їх підставі виконавчих проваджень №№ НОМЕР_5, НОМЕР_6, визнано неправомірною та скасовано постанову ВП № НОМЕР_3 державного виконавця відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні ОСОБА_5. від 04.01.2016 року по стягнення на користь держави виконавчого збору в розмірі 1142,90 грн, визнано неправомірними та скасовано постанову ВП № НОМЕР_3 державного виконавця відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні ОСОБА_5. від 04.01.2016 року про стягнення на користь держави витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій в розмірі 100 грн, визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні ОСОБА_5 .від 20.01.2016 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_6, визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні ОСОБА_5. від 20.01.2016 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_5.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 16.07.2021у справі №766/1130/20, яке було залишено без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 18 листопада 2021, позовну заяву ОСОБА_2 до Суворовського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про стягнення моральної шкоди задоволено частково, стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів державної влади на користьОСОБА_2 НОМЕР_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої рішенням Суворовського районного відділу Державної виконавчої службиу м. Херсоні Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса). В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонського міського суду Херсонської області від 10 грудня 2025 року виправлено описку у другому абзаці резолютивної частини рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 16.07.2021 року у справі №766/11307/20 за позовом ОСОБА_2 до Суворовського районного відділу Державної виконавчої служби у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про стягнення моральної шкоди, а саме: а саме, неправильно зазначене «…. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди» виправити на «…в рахунок відшкодування моральної шкоди».

На виконання рішення суду згідно платіжної інструкції №1456195 від 29.04.2025 казначейство виплатило 15000 грн ОСОБА_2 .

Наказом №1494/1 від 05.07.2016 ОСОБА_5 , державного виконавця Суворовського РВДВС м.Херсон ГТУЮ у Херсонській області, звільнено із займаної посади 07.07.2016 за власним бажанням.

Згідно з ч. 1 ст. 80 Закону України «Про державну службу» матеріальна та моральна шкода, заподіяна фізичним та юридичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю державних службовців під час здійснення ними своїх повноважень, відшкодовується за рахунок держави.

Держава в особі суб`єкта призначення має право зворотної вимоги (регресу) у розмірі та порядку, визначених законом, до: 1) державного службовця, який заподіяв шкоду; 2) посадової особи (осіб), винної (винних) у незаконному звільненні, відстороненні або переведенні державного службовця чи іншого працівника на іншу посаду, щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної державному органу у зв`язку з оплатою часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи (ч. 2 ст. 80 Закону України "Про державну службу").

Згідно з ч. 3 ст. 80 3акону України "Про державну службу" у разі застосування зворотної вимоги (регресу) державний службовець несе матеріальну відповідальність тільки за шкоду, умисно заподіяну його протиправними діями або бездіяльністю.

Згідно з ч. 4 ст. 1191 ЦК України Держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, відшкодувавши шкоду, завдану посадовою, службовою особою внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності відповідно органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, мають право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування (крім відшкодування виплат, пов`язаних із трудовими відносинами та відшкодуванням моральної шкоди).

Зі змісту приписів ч. 1 та 3 ст. 81 Закону України "Про державну службу" вбачається, що підставою для відшкодування шкоди є неналежне виконання державним службовцем своїх посадових обов`язків, а у разі спільного заподіяння шкоди кількома державними службовцями кожен із них несе відповідальність у розмірі, пропорційному ступеню вини. При цьому, положеннями ст. ст. 80, 81, 82 Закону України "Про державну службу" не визначено можливості регресної вимоги до державного службовця щодо відшкодування саме моральної шкоди.

Для встановлення наявності чи відсутності в діях/бездіяльності державного службовця дисциплінарного проступку, визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, призначається дисциплінарне провадження.

Закон України "Про державну службу" визначає, що у межах дисциплінарного провадження особа має право надати свої пояснення щодо предмету дисциплінарного провадження, оскільки це є гарантією дотримання права на захист особи, яка притягається до дисциплінарної відповідальності.

В межах дисциплінарного провадження державний службовець має і інші права, як гарантія об`єктивного та неупередженого розгляду відносного нього справи, зокрема право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи, право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи. Лише в межах дисциплінарного провадження дисциплінарні комісії можуть зробити висновок про наявність вини державного службовця, ступеня такої вини з урахуванням тяжкості вчиненого проступку, обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, тощо.

Саме лише задоволення скарги на дії державного виконавця не є безумовною підставою для висновку про наявність причинного зв`язку між діями такої посадової особи та заподіяною шкодою. В даному випадку доведенню має підлягати та обставина, що саме протиправні дії чи бездіяльність заподіювача шкоди є причиною, а збитки які виникли у потерпілої особи безумовним наслідком такої поведінки особи. Аналогічна за своїм змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 918/203/18, від 01 березня 2023 року по справі № 752/3839/22 (№ 61-11057 св 22).

Посилання представника позивача на те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950 якою було затверджено Порядок проведення службового розслідування (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2023 № 246) (далі - Порядок) не передбачено проведення відносно відповідачки дисциплінарного провадження у зв`язку з її звільненням 07.07.2016, не дає підстав для задоволення позову. Так, Апеляційним судом Херсонської області визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні ОСОБА_5 від 09 вересня 2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження по виконавчому провадженню № НОМЕР_3 ухвалою у справі №668/13954/15-ц 11 лютого 2016 року. Позивач не був позбавлений можливості провести службове розслідування відносно відповідачки в порядку, що діяв на час постановлення ухвали, зокрема, розділом Х «Здійснення контролю у виконавчому провадженні» Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012.

Враховуючи, що позивач не довів причинний зв`язок між діями відповідачки та заподіяною шкодою, а також вимоги ч.4 ст. 1191 ЦК України, якими прямо визначено, що держава не має права зворотної вимоги до особи у розмірі виплаченого відшкодування моральної шкоди, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 1191 ЦК України, ст.ст. 80, 81, 82 Закону України «Про державну службу», ст.ст. 7, 10, 12, 13, 76, 81, 263-265 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Позивач: Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (адреса реєстрації: м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 21-А, 49619, ЄДРПОУ 43315529)

Відповідач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Третя особа: Державна казначейська служба України (м.Київ, вул.Бастіонна, 6, ЄДРПОУ 37567646)

СуддяТ. І. Рядча