Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №943/2347/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 943/2347/25 Головуючий у 1 інстанції: Кос І.Б.

Провадження № 33/811/485/26 Доповідач: Березюк О. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., за участі захисника Онишко В.М. (в режимі відеоконференції), розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу захисника Онишко В.М. на постанову Буського районного суду Львівської області від 03 березня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою Буського районного суду Львівської області від 03.03.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 гривні.

Згідно постанови суду 01 грудня 2025 року о 11 год. 31 хв. на вул. Львівська, 8 у місті Буську Золочівського району Львівської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , із явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці), а від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.

Захисник Онишко В.М. в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

На підтримання своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що судом першої інстанції розгляд справи відбувся неповно та необ`єктивно, вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, при цьому зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази керуванням ОСОБА_2 транспортним засобом, який був припаркований на узбіччі. Також захисник вказує, що долучені відеозаписи події є неналежними та недопустимими доказами, оскільки не фіксують всіх обставин події, зокрема ознайомлення ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими документами у справі.

Розглянувши матеріали справи № 943/2347/25, дослідивши доводи апеляційної скарги, пояснення захисника, яка підтримала подану апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №525604 від 01.12.2025 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП (а.с.1), відеозаписами, що містяться в матеріалах справи, якими зафіксовано всі необхідні обставини події, зокрема спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, який не заперечив факту керування транспортним засобом та обговорював з працівниками поліції обставини зупинки транспортного засобу, озвучення працівниками поліції виявлених ознак алкогольного сп`яніння (тремтіння пальців рук, запах з порожнини рота), після чого працівниками поліції вже було встановлено факт вживання ОСОБА_1 напередодні алкогольних напоїв у кафе, пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відповів категоричною відмовою (а.с.9), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 01.12.2025 року, яким зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу (а.с.7), направленням ОСОБА_1 до медичного закладу від 01.12.2025 року, яким засвідчено факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляд на стан сп`яніння в медичному закладі (а.с.6).

Апеляційний суд вважає надуманими мотиви відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки останньому з боку працівників поліції була висловлена законна вимога, за невиконання якої законом передбачено адміністративну відповідальність.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 місцевий суд в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано наклав стягнення згідно санкції статті.

Отже, постанова місцевого суду є законна і обґрунтована, підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі захисника Онишко В.М., апеляційний суд не знаходить.

Керуючись ст.294 КУпАП,-

постановив:

Постанову Буського районного суду Львівської області від 03 березня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Онишко В.М. – без задоволення.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського

апеляційного суду Березюк О.Г.