Вирок від 31 березня 2026 р. у справі №599/172/26 — Зборівський районний суд Тернопільської області

Справа № 599/172/26

н.п.1-кп/599/42/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року Зборівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Зборові в залі судових засідань Зборівського районного суду кримінальне провадження №12026211070000023 від 30 січня 2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця села Конюхи Козівського району Тернопільської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України; не депутат, не працює, утриманців не має, раніше не судимий,

обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

обвинувачений ОСОБА_4 , упродовж 2018-2020 років, більш точний час та дату досудовим розслідуванням не встановлено, маючи умисел на самовільне будівництво будівлі, діючи всупереч вимогам ст.ст. 116, 118, 123, 124, 125, 126 Земельного кодексу України, які регламентують набуття і реалізацію права на землю, при відсутності відповідного рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування та державної реєстрації про передачу йому у власність чи надання в користування земельної ділянки, в порушення вимог ч.1 ст.81 Земельного кодексу України, ч.1 ст.96 Земельного кодексу України, ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України, згідно з якими громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю), самовільно, без належного оформлення права власності, права користування чи оренди, їх державної реєстрації, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на самовільне будівництво будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці, діючи умисно, з корисливих мотивів самовільно зайняв земельну ділянку комунальної форми власності площею 0,0061 га за координатами: 49.6573050, 25 1360157, в межах міста Зборів, на вулиці Гоголя Тернопільського району Тернопільської області, яка належить до земель житлової та громадської забудови.

Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 упродовж 2018-2020 років, усвідомлюючи, що не має права на зазначену земельну ділянку, за відсутності в дповідного рішення про передачу земельної ділянки у власність або передання у користування (оренду), за відсутності вчиненого правочину щодо неї та державної реєстрації, в порушення ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, за власні кошти здійснив самовільне будівництво будівлі - нежитлового гаражного приміщення із фундаментом, на самовільно зайнятій земельній ділянці комунальної форми власності площею 0,0061 га за координатами: 49.6573050, 25.1360157, в межах міста Зборів, на вулиці Гоголя Тернопільського району Тернопільської області, яка належить до земель житлової та громадської забудови та якою користується по даний час.

Допитаний обвинувачений ОСОБА_4 надав показання, згідно яких він визнав, що дійсно збудував гараж з фундаментом по вулиці Гоголя у місті Зборів, будь – яких дозвільних документів на земельну ділянку не мав. Обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті, не заперечував фактичних обставин справи, щиро розкаявся у вчиненому.

Прокурор не оспорював фактичних обставини провадження. Тому суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Учасники провадження не заперечують проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України.

Враховуючи викладене, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена.

Дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.3 ст.197-1 КК України, тобто незаконне будівництво будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці.

При призначенні виду покарання, суд у відповідності до вимог ст.ст.50,65 КК України враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, обставини справи, враховує щире розкаяння обвинуваченої у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування заподіяних збитків в повному обсязі.

Обвинувачений раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку лікарів психіатра чи нарколога не перебуває.

Суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді пробаційного нагляду та покласти на нього обов`язки, передбачені ч.2 ст.59-1 КК України.

Керуючись ст.ст. 374-375 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України і призначити покарання у виді одного року пробаційного нагляду.

Відповідно до ч.2 ст.59-1 КК України визначити для ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що в разі ухилення ним від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, уповноважений орган з питань пробації надсилає матеріали до органів Національної поліції для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до частини 3 статті 389 Кримінального кодексу України.

Виконання покарання у вигляді пробаційного нагляду покласти на уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо вирок не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Вирок може бути оскаржено до Тернопільського апеляційного суду на протязі 30 діб з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя Зборівського

районного суду ОСОБА_1