Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №452/4295/25 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/4295/25

Провадження № 2-о/452/40/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" квітня 2026 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючої судді Бікезіної О.В.,

з участю секретаря судових засідань Кухар О.П.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Самбірська міська рада Львівської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся в суд із заявою, в якій просить встановити факти, що мають юридичне значення. В підтвердження заявлених вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 , яка до дня смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 разом з ним, ОСОБА_5 дочкою. та ОСОБА_6 -сестрою (згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_7 ).

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_3 - племінником, та членами його сім`ї. ОСОБА_7 в шлюбі не перебувала та дітей не мала. Нею опікувалася її сестра - його мати, а після її смерті він опікувався нею та вони вели спільне господарство.

Він фактично мав намір спадкувати майно після смерті своєї тітки ОСОБА_7 , але враховуючи, те що не збереглися актові записи про народження його матері неможливо довести родинні відносини між ними. Так, мати заявника народилася у Франції, її батьки не перебували у шлюбі. Прізвище батька було ОСОБА_8 тому при приїзді в Україну діти в погосподарській книзі за 1959 рік зазначені на його прізвищі та по батькові і вказані як ОСОБА_9 , а ОСОБА_10 . Враховуючи, що батьки не були в шлюбі документи пізніше їм видавалися на прізвище ОСОБА_11 - дівоче прізвище їх мати ОСОБА_12 . Після реєстрації шлюбу прізвище його матері було змінено на ОСОБА_13 . Проте у всіх даних погосподарського обліку їх по батькові заначено як ОСОБА_14 , хоча у даних про народження ОСОБА_15 відомості про батька відсутні.

При зверненні до нотаріуса йому було відмовлено та зазначено, що Самбірська державна нотаріальна контора не може видати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку, місце розташування якої: Львівська область, Самбірський район, Стрілковицька сільська рада, с. Стрілковичі, яка належала ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з тим, що між ОСОБА_7 та ОСОБА_16 не доведено факт родинних відносин як між тіткою та племінником.

Крім того у Державному акті про право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ №040923 від 29 березня 2001 року власником земельноїділянки вказано ОСОБА_7 , а у свідоцтві про смерть ОСОБА_7 (без зазначення по-батькові)

Вважає, що він має право на звернення до суду для вставлення факту проживання однією сім`єю не менше п`яти років. При встановленні вказаного факту він буде належатиме до спадкоємців 4-ої черги та зможе оформити свої спадкові права після смерті ОСОБА_7 . Оскільки ОСОБА_17 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , то до моменту її смерті п`ять років з нею проживали та вели спільне господарство він та його дружина ОСОБА_2 .

Протягом спільного проживання у нього та ОСОБА_18 був спільний бюджет, розподілені обов`язки відповідно до можливостей кожного, спільні кошти витрачалися на придбання продуктів харчування, медикаментів та необхідних речей для господарства.

29 березня 2001 року ОСОБА_7 на підставі розпорядження Самбірської районної державної адміністрації від 27 березня 2001 року за № 226 був виданий державний акт ІІІ-ЛВ №045660, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №732. Згідно цього акту їй належали земельні ділянки загальною площею 1,85 га на території с. Стрілковичі Стрілковицької сільської ради, цільове призначення яких ведення особистого підсобного господарства.

У свідоцтві про народження спадкодавця не було зазначено батька тому і відсутнє по батькові, як і у свідоцтві про смерть. Проте, державний акт був виданий із зазначенням по батькові як ОСОБА_14 .

У зв`язку із наведеним заявник просить встановити факт його проживання однією сім`єю з ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 з 1991 року по 2007 рік, у с. Стрілковичі Самбірського району Львівської області, та встановити факт належності ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ № 040923, виданого 29 березня 2001 року Самбірською РДА на підстав розпорядження від 27.03.2001 року за №226, на ім`я ОСОБА_7 .

Ухвалою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 14 листопада 2025 року відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи в порядку окремого провадження, та призначено судовий розгляд, витребувано з Самбірської державної нотаріальної контори копію спадкової справи після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 35).

Копія спадкової справи після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , до суду надійшла 01 грудня 2025 року (а.с. 38-46).

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11 лютого 2026 року за клопотанням представника заявника залучено в якості заінтересованої особи у даній справі Самбірську міську раду Львівської області(а.с.63).

У судове засідання заявник ОСОБА_3 , який належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не прибув, представник заявника адвокат Захарко Ю.Ю. в судовому засіданні просила розгляд справи проводити у відсутності заявника, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі.

Заінтересована особа - ОСОБА_2 , у судовому засіданні проти задоволення заяви не заперечувала, просила її задовольнити. Пояснила, що після смерті в 1993 року матері заявника ОСОБА_4 , вони продовжили проживати фактично однією родиною в АДРЕСА_1 з ОСОБА_7 - тіткою заявника. Вона булла самотня, дітей не мала, вони нею опікувалися та вели спільне господарство.

Заінтересована особа - Самбірська міська рада Львівської області, у судове засідання не з`явилася, подала до суду листа в якому просить розглянути справу у відсутності її представника та проти задоволення заяви не заперечує (а.с. 68).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 , суду показала, що батьки ОСОБА_20 та ОСОБА_21 не були одружені, ОСОБА_20 народилася у Франції, а ОСОБА_21 у с. Срілковичи. Діти були зареєстровані на матір. Вони проживали однією родиною, бо ОСОБА_22 не була заміжня, дітей не мала. ОСОБА_21 працювала у колгоспі в свій час. Після смерті в 1993 року ОСОБА_4 , опікуватися тіткою став ОСОБА_3 та його родина. Жили дружно, мали спільний побут, здійснювали спільні витрати, разом святкували всі свята, мали взаємні права і обов`язки. Племінник займався і похованням тітки.

Свідок ОСОБА_23 суду показала, що ОСОБА_22 є тіткою заявника, весь час до смерті разом з ним проживала, вони вели спільне господарство, мали спільні витрати, купували майно для спільного користування, бавила його дітей, які вважали її за бабцю. ОСОБА_22 була дуже працьовита, працювала в колгоспі, отримала пай.

Вислухавши пояснення представника заявника, заінтересовану особу, свідків, дослідивши письмові матеріали по справі, суд встановив наступні обставини і визначив відповідні до них правовідносини.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 03 серпня 1993 року, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).

Згідно довідки № 248, виданої 21 листопада 2024 року старостою с. Стрілковичі Самбірського району Львівської області відомо, що ОСОБА_4 до дня смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_3 - сином, ОСОБА_5 - дочкою та ОСОБА_6 - сестрою (згідно свідоцтва про смерть - ОСОБА_7 ) (а.с. 13).

Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 30 жовтня 2007 року, убачається, що ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 померла (а.с.14).

Згідно довідки № 247, виданої 21 листопада 2024 року старостою с. Стрілковичі Самбірського району Львівської області убачається, що ОСОБА_7 до дня смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_3 - племінником, його дружиною та трьома дітьми (а.с.15)

Із копії Державного акта на право власності на землю III-ЛВ № 040933 відомо, що ОСОБА_7 , яка мешкає в с. Стрілковичі, на підставі розпорядження голови Самбірської РДА від 27 березня 2001 року № 226, передано у приватну власність земельну ділянку, площею 1,85 гектарів, для ведення особистого підсобного господарства, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 732 (а.с. 18-19).

Згідно даних погосподарського обліку за 1986 -1990 рік убачається, що головою господарства була ОСОБА_4 , а членами двору були: ОСОБА_3 - син, ОСОБА_5 - дочка та ОСОБА_6 - сестра (а.с. 29-30).

Із даних погосподарського обліку за 1991 - 1995 рік відомо, що головою господарства була ОСОБА_4 , ОСОБА_3 - син, а членами двору були ОСОБА_5 - дочка та ОСОБА_6 - сестра (а.с. 31-32).

Згідно даних погосподарського обліку за 1996 - 2000 рік убачається, що головою господарства був ОСОБА_3 , а членами двору були: ОСОБА_5 - сестра та ОСОБА_6 - тітка, ОСОБА_24 - дочка, ОСОБА_2 - дружина (а.с. 27-28).

Згідно даних погосподарського обліку за 2001 - 2005 рік відомо, що головою господарства був ОСОБА_3 , а членами двору були: ОСОБА_2 - дружина, ОСОБА_24 - дочка 1997 року народження, ОСОБА_6 - тітка, ОСОБА_25 - дочка, 2001 року народження (а.с. 25-26).

Згідно даних погосподарського обліку за 2006 - 2010 рік убачається, що головою господарства був ОСОБА_3 , а членами двору були: ОСОБА_2 - дружина, ОСОБА_24 - дочка 1997 року народження, ОСОБА_6 - тітка, ОСОБА_25 - дочка 2001 року народження. ОСОБА_26 - син, 2008 року народження та ОСОБА_6 тітка (а.с. 23-24).

Після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 з заявою про прийняття спадщини 24.12.2008 року звернувся ОСОБА_3 , було зареєстровано спадкову справу за 969/2008 (а.с.38-46).

Разом з тим, з відповіді Самбірської державної нотаріальної контори Львівської області №1827/02-14 від 23 серпня 2024 року вбачається, що ОСОБА_3 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, площею 1,85 га, місце розташування якої: Львівська область, Самбірський район, Стрілковицька сільська рада, с. Стрілковичі, яка належала ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з тим, що між ОСОБА_7 та ОСОБА_16 не доведено факт родинних відносин як між тіткою та племінником (а.с.17).

За загальним правилом, встановлення фактів, що мають юридичне значення відбувається в окремому провадженні.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства,

в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Тлумачення частини першої статті 293 ЦПК України свідчить, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів.

Статтею 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження. Даний перелік не є вичерпним, і у судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Статтею 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті (пункт 6 частини першої статті 315 ЦПК України).

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Такі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21.

Відтак, у судовому порядку підлягають встановленню юридичні факти, які мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 539/4118/19 зазначено, що: «У порядку окремого провадження підлягає встановленню факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеними у свідоцтві про народження або в паспорті, а не у будь-яких документах».

Верховним Судом у постанові від 20 серпня 2018 року у справі № 545/1472/17 зробив висновок, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

У постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року в справі № 464/6696/20 зазначено, що в разі коли установи, які видали правовстановлюючі документи, не можуть виправити допущені в них помилки, особи мають право звернутись до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа відповідно до положень вищезазначеної норми. При розгляді цих справ суд встановлює саме належність особі документа, а не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах.

Як встановлено судом, ОСОБА_7 при житті мала право на середню земельну частку (пай), що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ № 040923, виданим 29 березня 2001 року Самбірською РДА на підстав розпорядження від 27.03.2001 року за № 226, на ім`я ОСОБА_7 , яка мешкає в с. Стрілковичі; витягом з Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну ділянку (пай).

Втім, в свідоцтві про її народження та в свідоцтві про смерть не зазначено по батькові.

Аналіз, наданих заявником письмових доказів та показання свідків, беззаперечно свідчить про те, що саме ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , належав Державний акт на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ № 040923, виданий 29 березня 2001 року Самбірською РДА на підстав розпорядження від 27.03.2001 року за № 226, на ім`я ОСОБА_7 , яка мешкає в с.Стрілковичі, отже заявлені вимоги ОСОБА_3 в цій частині підлягають до задоволення.

Щодо встановлення факту проживання ОСОБА_3 однією сім`єю з ОСОБА_7 , не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (частина друга статті 1258 ЦК України).

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини (стаття 1264 ЦК України).

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

У абзаці 1 частини другої статті 3 СК України встановлено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (частина четверта статі 3 СК України).

У п.6 рішення Конституційного Суду України № 5-рп/99 від 03.06.1999 (справа №1-8/99) зазначено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 554/14633/15-ц вказано, що «при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо. Необхідною умовою для встановлення факту постійного проживання позивача разом зі спадкодавцем, і визнання позивача спадкоємцем четвертої черги за законом є доведеність факту спільного проживання ОСОБА_4 і ОСОБА_8, як осіб, які складали сім`ю, що передбачає їх пов`язаність спільним побутом, веденням спільного господарства, наявністю між ними взаємних прав і обов`язків у період, не менше ніж з 03 січня 2009 року по день смерті спадкодавця».

У постанові Верховного Суду від 05 квітня 2019 року у справі № 387/938/17 вказано, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини перша статті 81 ЦПК України).

Аналізуючи надані докази у їх сукупності із показами свідків суд вважає їх належними, достовірними та достатніми. Від встановлення цього факту залежить виникнення майнових прав заявника на спадщину, зважаючи на встановлені обставини, ураховуючи відсутність даних про наявність спору про право (заінтересована особа Самбірська міська рада Львівської області проти заяви не заперечує; інші спадкоємці відсутні), суд дійшов висновку, про доведення факту проживання заявника ОСОБА_3 з ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом п`яти останніх років до відкриття спадщини.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Заявником при зверненні до суду з цією заявою був сплачений судовий в розмірі

1211 грн. 20 коп. (а.с. 1).

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухвалені судом рішення у справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 259, 265, 268, 315 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_3 - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ № 040923, виданого 29 березня 2001 року Самбірською РДА на підставі розпорядження від 27.03.2001 року за № 226, на ім`я ОСОБА_7 .

Встановити факт проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім`єю з ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1991 року по 2007 рік у с. Стрілковичі Самбірського району Львівської області.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Заінтересована особа: Самбірська міська рада Львівської області, місце знаходження: 81400, Львівська область, м. Самбір, пл. Ринок, 1, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 26269805.

Повний текст рішення виготовлений 01 квітня 2026 року.

Головуюча суддя