Постанова від 19 березня 2026 р. у справі №728/445/26 — Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/445/26

Номер провадження 3/728/281/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2026 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд у складі

головуючого судді – Сороколіта Є.М.,

за участі:

секретаря судового засідання – Кирути Л.І.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – не з`явилася,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , пенсіонерки,

за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також – КУпАП),

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про таке.

І. Опис фактичних обставин, встановлених судом.

1. ОСОБА_1 (далі також – Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності), інкримінується, що остання 12 листопада 2025 року о 16 год 30 хв, в м. Бахмач на Шевченка, буд. 7Б, керуючи велосипедом при виїзді на головну дорогу з прилеглої території не надала перевагу в русі транспортному засобу ЗАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі у попутному напрямку, чим порушила пункт 10.2 Правил дорожнього руху (далі також – ПДР) затверджених постановою Кабінету Міністрів України “Про Правила дорожнього руху” від 10.10.2001 № 1306, в результаті чого відбулося зіткнення з велосипедистом.

2. За фактом вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.11.2025 були внесені відповідні відомості про реєстрацію кримінального провадження під № 12025270390000311, яке у подальшому було закрите на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, у зв`язку зі встановленою відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, про що слідчим винесено відповідну постанову від 28.01.2026.

ІІ. Рух справи.

3. Після надходження адміністративних матеріалів до Бахмацького районного суду (далі також – Суд) їх розгляд було призначено на 20.03.2026 у судовому засіданні о 12 год 00 хв.

ІІІ. Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

4. У судове засідання, призначене на 20.03.2026 о 12 год 00 хв, Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з`явилася, однак 19.03.2026 направила клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку зі спливом строків для накладення адміністративного стягнення. Одночасно просила вирішити питання про відкладення розгляду справи у зв`язку з її перебуванням на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні КНП “Бахмацька міська лікарня”.

5. За змістом положень статті 268 КУпАП неявка належним чином повідомленої особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи за її відсутності

ІV. Досліджені докази.

6. На підтвердження вини Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення Суду надано такі докази, передбачені статтею 251 КУпАП, які були досліджені безпосередньо у судовому засіданні:

- протокол про адміністративне правопорушення від 24.02.2026 серії ЕПР 1 №599756;

- рапорти поліцейського СРПП ВП № 1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області Задої А.А. від 16.02.2026, 18.02.2026 та від 21.02.2026, згідно з якими було проведено перевірку місця проживання ОСОБА_1 і встановлено відсутність останньої за місцем проживання;

- постанова від 28.01.2026 про закриття кримінального провадження, відомості про яке 12.11.2025 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025270390000311, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною першою статті 286 КК України;

- витяг з ЄРДР від 12.11.2025 стосовно кримінального провадження № 12025270390000311;

- протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.11.2025 з фототаблицею та схемою до нього;

- протокол допиту потерпілої ОСОБА_1 від 26.01.2026;

- протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 13.11.2025;

- висновок від 12.11.2025 № 45 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння у ОСОБА_2 ;

- висновок експерта від 12.12.2025 № СЕ-19/125-25/16216-ІТ за результатами проведеної інженерно-транспортної експертизи з довідкою про витрати на її проведення;

- висновок експерта від 13.01.2026 № СЕ-19/125-26/124-ІТ за результатами проведеної інженерно-транспортної експертизи;

- висновок експерта від 11.12.2025 № СЕ-19/125-25/16218-ІТ за результатами проведеної інженерно-транспортної експертизи;

- довідка від 25.02.2026 № 25495-2026, видана відділенням поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області стосовно відсутності у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчення водія.

V. Оцінка Суду.

7. Перш за все, стосовно поінформованості Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо розгляду справи про притягнення її до адміністративної відповідальності, Суд відмічає, що після надходження адміністративних матеріалів Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, повідомлялася про судові засіданні шляхом направлення судової повістки поштовим відправленням, яке повернулося на адресу Суду.

8. Разом з тим, ужиті заходи не сприяли досягненню мети забезпечення участі в судовому засіданні Особи, що притягається до адміністративної відповідальності, хоча останні прямо та беззаперечно у своїй сукупності указують на те, що Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, була поінформована про цей процес, який здійснюється, однак бажання приймати у ньому безпосередню участь, не дивлячись про обізнаність у його здійсненні, не виявила.

9. Пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини (далі також – Конвенція), ратифікованої Законом України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” від 17.07.1997 № 475/97-ВР передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

10. Розумність тривалості провадження повинна оцінюватись, у розрізі практики ЄСПЛ окресленої ним у його рішеннях, відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади та важливості для заявника питання, що розглядається (див., з-поміж багатьох інших, рішення у справі “Фрідлендер проти Франції”, [GC], № 30979/96, пункт 43, ECHR 2000-VII).

11. При цьому сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

12. Як наслідок, ураховуючи поінформованість ОСОБА_1 , про даний процес, як і про дату, час та місце його здійснення, Суд при відсутності у особи з певних своїх причин та міркувань стійкого бажання приймати участь в цьому процесі, уважає таку поведінку останньої своїм особистим вільним користуванням власними правами на власний розсуд.

13. Більш того, Суд вважає, що ним виконано процесуальний обов`язок повідомлення Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду цієї справи.

14. Крім того, Суд зауважує, що клопотання про відкладення розгляду справи, яке заявлене Особою, що притягається до адміністративної відповідальності, не підлягає задоволенню, оскільки останньою не надано жодних документів, які б підтверджували відомості, зазначені нею, зокрема, щодо перебування на стаціонарному лікуванні (направлення на госпіталізацію, виписка з амбулаторної карти тощо).

15. Щодо заявленого клопотання про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності у зв`язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення, то Суд наголошує, що згідно з частиною другою статті 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

16. Так, за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій-восьмій цієї статті.

17. Однак згідно з частиною одинадцятою статті 38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

18. Згадане законодавче положення не містить відповідної конкретизації, що його може бути застосовано виключно до осіб, які набули статусу підозрюваного чи обвинуваченого у кримінальному провадженні, отже таким адміністративним порушником може бути будь-хто з учасників кримінального провадження, у тому числі – й потерпілий.

19. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, постанову про закриття кримінального провадження під № 12025270390000311 було винесено слідчим 28.01.2026, а значить, граничний строк притягнення до адміністративної відповідальності у цій справі сплине лише 28.04.2026.

20. Тобто, Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про закриття провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності.

21. Щодо суті вчиненого правопорушення, оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись виключно законом і правосвідомістю Суд наголошує на тому, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в діях (бездіяльності) такої особи складу та події адміністративного правопорушення.

22. Частиною першою статті 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

23. Також, як вже наголошувалося Судом, пункт 1 статті 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

24. Слід відмітити, що поняття “кримінальне обвинувачення” має “автономне” значення, котре не залежить від класифікації, що застосовується у внутрішньо-правових системах Держав-учасниць (“Блохін проти Росії” (Blokhin v. Russia) [ВП], § 179; “Адольф проти Австрії” (Adolf v. Austria), § 30). Таке тлумачення є дійсним як для визначення “кримінального” характеру обвинувачення, так і для моменту, з якого існує таке “обвинувачення”.

25. Зокрема, у § 49 справи “Озтюрк проти Німеччини” Європейський суд з прав людини зазначив (далі також – ЄСПЛ), що Конвенція не суперечить здійсненню декриміналізації діянь поміж Держав-учасниць. Проте, якби держави мали повноваження виводити такі правопорушення за рамки Конвенції, то це могло б спричинити наслідки, несумісні з її предметом і метою.

26. Вихідну точку у встановленні того, чи має застосовуватись кримінально-правовий аспект статті 6 Конвенції, слід визначати за критеріями, перерахованими в рішенні ЄСПЛ у справі “Енгель та інші проти Нідерландів” (Engel and Others v. the Netherlands, §§ 82-83): внутрішньо-правова кваліфікація; характер правопорушення; суворість покарання, яке може бути застосоване до даної особи.

27. Застосовуючи згадані критерії до адміністративних правопорушень щодо порушення правил дорожнього руху, які караються штрафами, обмеженнями водійських прав, такими як зняття балів або призупинення чи скасування водійських прав (“Луц проти Німеччини” (Lutz v. Germany), § 182; “Шмауцер проти Австрії” (Schmautzer v. Austria); “Малідж проти Франції” (Malige v. France); “Марчан проти Хорватії” (Marиan v. Croatia); “Ігор Паскарі проти Республіки Молдова” (Igor Pascari v. the Republic of Moldova), §§ 20-23) можна дійти обґрунтованого висновку, що стосовно таких правопорушень діє кримінально-процесуальний аспект статті 6 Конвенції.

28. Відповідно, слід дійти висновку, що діє і підпункт а) частини третьої статті 6 Конвенції, який вказує на необхідність особливо ретельно повідомляти “обвинувачення” зацікавленій особі. Обвинувальний акт відіграє вирішальну роль у кримінальному переслідуванні: починаючи від його пред`явлення, особа, проти якої порушено кримінальну справу, є офіційно повідомленою про юридичну і фактологічну базу сформульованих проти неї обвинувачень (“Пелісьє та Сассі проти Франції” (Pelissier and Sassi v. France) [ВП], § 51; “Камасінський проти Австрії” (Kamasinski v. Austria), § 79).

29. Конвенційні норми визнають за обвинуваченим право бути поінформованим не лише про “причину” обвинувачення, тобто про матеріальні факти, висунені проти нього, і на яких ґрунтується обвинувачення, але й про “характер” обвинувачення, тобто про юридичну кваліфікацію цих фактів (“Матточча проти Італії” (Mattoccia v. Italy), § 59; “Пенев проти Болгарії” (Penev v. Bulgaria), §§ 33 і 42).

30. Так, положеннями статті 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, у тому числі, за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

31. Об`єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення полягає, серед іншого, у вчиненні будь-яких порушень правил дорожнього руху, за наслідком яких завдається матеріальна шкода.

32. Зокрема, згідно з положеннями пункту 10.2 ПДР, порушення вимог якого інкримінується Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги – велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.

33. У цьому контексті важливим є те, що згідно з копією протоколу допиту потерпілої ОСОБА_1 від 26.01.2026 остання повідомляла, що заїхала у рибний магазин по вулиці Шевченка у місті Бахмачі, а потім рухалася в сторону магазину “Світ рослин”. Після цього нічого не пам`ятає до моменту, коли прокинулася у лікарняній палаті.

34. Відповідно до копії протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 13.11.2025, останній надав показання, згідно з якими він, керуючи автомобілем ЗАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. Шевченка в м. Бахмач у напрямку вул. Соборності зі швидкістю близько 50 км/год та побачив, що біля магазину “Світ рослин”, перпендикулярно проїзній частині з ліва на право по ходу руху його автомобіля, переїжджає дорогу велосипедист, у зв`язку з чим застосував гальмування, але не встиг уникнути зіткнення.

35. Слід відмітити, що, а ні схема до протоколу огляду місця події, а ні інші надані документи не містять відомостей про те, який саме рибний магазин по вулиці Шевченка у місті Бахмачі мала на увазі потерпіла, оскільки таких є декілька у відносній близькості з місцем ДТП і вони розташовані по різні сторони зазначеної вулиці, що не дає змогу точно визначити напрямок руху Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

36. Визначення такого напрямку є важливим у контексті правильної кваліфікації дій Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки найближчий до місця події магазин – “Океан”, а також інший магазин, де здійснюється продаж саме риби, знаходяться на лівому узбіччі вул. Шевченка в м. Бахмач відносно траекторії руху автомобіля ЗАЗ-1102, державний номерний знак НОМЕР_1 , тобто Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, згідно з наданими нею поясненнями, рухалася назустріч транспортному засобу ЗАЗ під керуванням ОСОБА_2 .

37. Однак, згідно з висновком експерта від 12.12.2025 № СЕ-19/125-25/16216-ІТ за результатами проведеної інженерно-транспортної експертизи було встановлено, що первинно контактували між собою права передня частина транспортного засобу ЗАЗ-1102, державний номерний знак НОМЕР_1 (на відстані близько 39-59 см від правої бічної сторони автомобіля), та права задня частина велосипеда (на відстані близько 22,5-45 см від заднього габариту велосипеда). На момент первинного контакту умовна повздовжня вісь автомобіля в горизонтальній площині була відхилена по напрямку проти ходу умовної годинникової стрілки, від умовної повздовжньої осі рами велосипеда, на кут приблизно 100°±5°, розкритим уперед та праворуч відносно умовної поздовжньої осі автомобіля, тобто поздовжні осі транспортних засобів майже перпендикулярні одна одній.

38. При цьому ймовірне місце контакту між автомобілем ЗАЗ-1102, державний номерний знак НОМЕР_1 , та велосипедом знаходиться на відстані 7,6 м від лівого краю дороги за напрямком руху до вул. Соборності, при загальній ширині дороги 16 м, тобто на незначній відстані від лінії дорожньої розмітки 1.5. Розділу 34 ПДР.

39. Враховуючи, що дорожньо-транспортна пригода мала місце на Т-подібному перехресті вул. Шевченка та вул. Шевели, а також відсутності доказів того, що Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, саме почала свій рух з прилеглої території від магазину за адресою АДРЕСА_2 , то, відповідно, з її дій може вбачатися недотримання вимог абзацу другого пункту 6.5 ПДР, за змістом якого велосипедисти повинні переїжджати проїзну частину по велосипедному переїзді, а у разі його відсутності – відповідно до вимог цих Правил, та пунктів 10.4 і 16.13 ПДР, що передбачають – перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч.

40. Підсумовуючи зазначене вище, Суд враховує, що у відповідності до статті 62 Конституції України, як норми прямої дії, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

41. У справі “Барбера, Мессеге і Хабар до проти Іспанії” (Barbera, Messegue and Jabardo v. Spain, § 77, 146) ЄСПЛ установив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої права та обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться в провину, всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи

В інших своїх рішеннях ЄСПЛ указує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа “Коробов проти України”, заява № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування “поза розумним сумнівом” (рішення від 18.01.1978 у справі “Ірландія проти Сполученого Королівства” (Ireland v. the United Kingdom), § 161).

42. Суд зазначає, що виходячи із загальних засад судочинства, визначених положеннями статті 129 Конституції України, він не має права перебирати на себе функцію обвинувача та у будь-який спосіб виправляти виявлені недоліки, зокрема перекваліфіковувати діяння чи іншим чином змінювати “обвинувачення”.

43. Відповідно, зважаючи на відсутність доказів, які “поза розумним сумнівом” доводять порушення Особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, саме вимог пункту 10.2 ПДР, Суд доходить висновку, що у діях Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутній склад інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП – порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу.

44. Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.

45. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

46. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 7, 9, 23, 124, 247, 276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Суддя

Бахмацького районного суду Сороколіт Євген Миколайович