Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №574/269/26 — Буринський районний суд Сумської області

Справа № 574/269/26

Провадження 3/574/145/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2026 р. м. Буринь

Суддя Буринського районного суду Сумської області Гук Т.Р., секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В., особи яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Конотопського РВП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм у ФОП « ОСОБА_2 »,

за ч.1 ст.173-2 КУпАП,

в с т а н о в и в:

До Буринського районного суду Сумської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 .

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №716366 від 13.03.2026 року, який міститься у вказаних матеріалах, 13.03.2026 року о 21:30 год., за адресою: АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини, ОСОБА_3 , а саме ображав її нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, виганяв з будинку.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що раніше проживав разом з дружиною ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 . 13.03.2026 року у вечірній час за вказаною адресою проживання дружина разом із своєю знайомою вживали алкогольні напої. В цей час він побачив, що дружина переписується в телефоні з іншим чоловіком та вихопив в неї з рук телефон, щоб прочитати їхню переписку, з приводу чого між ними виникла сварка і вона викликала поліцію. Такого щоб висловлювався в бік дружини нецензурною лайкою не пам`ятає, однак точно їй не погрожував фізичною розправою, а також не виганяв з будинку, оскільки він на лежить їй і саме вона після того конфлікту вигнала його з дому та в подальшому вони розлучили.

Потерпіла ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явилась, про причини неявки не повідомила, однак від неї надійшла заява про розгляд справи без її участі.

За наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності потерпілої на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальност, та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7.12.2017 року № 2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При цьому, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи ( п.14 ч.1 ст.1 цього Закону).

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п.16 ч.1 ст.1 цього Закону).

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Зі змісту диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в редакції чинній з 19.12.2024 року слідує, що адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства на даний час настає виключно у випадку, якщо в результаті вчинення такого діяння була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Таким чином, станом на даний час адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства настає у випадку, якщо внаслідок умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру обов`язково настали наслідки у вигляді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, який є підставою для висунутого обвинувачення, однак може визнаватись джерелом доказів у справі лише за умови його відповідності вимогам ст. ст. 254-256 КУпАП.

Статтею 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

У відповідності до п.9 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України №1376 від 06.11.2015 року, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).

Однак, як вбачається з наданих матеріалів, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №716366 від 13.03.2026 року взагалі не зазначено, що внаслідок дій ОСОБА_1 була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілій ОСОБА_3 , що унеможливлює встановлення судом таких обставин.

У своїх письмових поясненнях потерпіла ОСОБА_4 також не вказувала, що діями ОСОБА_1 була завдана шкода її фізичному або психічному здоров`ю та в чому саме вона полягає.

При цьому, до протоколу не надано жодних інших доказів (якими можуть бути висновки експертів, довідки медичних установ тощо) на підтвердження того, що ОСОБА_1 було завдано фізичної чи психічної шкоди здоров`ю внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, хоч діяння ОСОБА_1 , зазначені в протоколі, формально й містять ознаки психологічного насильства, зазначені в Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», втім, у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять доказів завдання шкоди фізичному чи психічному здоров`ю потерпілої.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.

Суд не вправі вийти за межі визначені протоколом про адміністративне правопорушення та самостійно змінити, як виклад фактичних обставин правопорушення, так і його юридичну кваліфікацію.

Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.

У ст.62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Як визначено п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 173-2, 247, 283-285 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Гук Т.Р.