Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №465/23/26 — Франківський районний суд м. Львова

465/23/26

3/465/707/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30.03.2026 м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Чорний І.Я., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заступника начальника навчального курсу з психологічної підтримки персоналу центру підвищення кваліфікації НАСВ, майора, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

згідно протоколу ЛВ № 527 від 31.12.2025 про військове адміністративне правопорушення, 31.12.2025 о 14:30 перебував на території пункту постійної дислокації Національної академії сухопутних військ ( АДРЕСА_2 ) в умовах правового режиму воєнного стану у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 002678 від 31.12.2025, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-20 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав. Пояснив, що у протоколі про адміністративне правопорушення мають бути вказані усі істотні та значущі обставини його скоєння, а також має бути зазначена остаточна кваліфікація дій особи у повній відповідності із диспозицією відповідної статті КУпАП. Однак у складеному протоколі при кваліфікації правопорушення цього не зазначено. Вказує, що з протоколу неможливо встановити, які саме протиправні дії він вчинив: розпивав алкогольні напої на території військової частини, чи виконував обов`язки військової служби в нетверезому стані, чи допустив появу на території військової частини в нетверезому стані. Зазначення в описовій частині протоколу про те, що він перебував на території військової частини у стані алкогольного сп`яніння, є недостатнім для правильної кваліфікації дій. Разом з тим до матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучений акт медичного огляду від 31.12.2025 № 002678, з якого слідує, що огляд проводився в «Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня», тобто не на місці вчинення ймовірного правопорушення. В той же час до матеріалів справи не долучено будь-яких даних про те, що ОСОБА_1 , проходив медичний огляд на місці вчинення(виявлення) правопорушення, чи відмовився проходити медичний огляд на місці вчинення (виявлення), а також неможливості провести огляд на місці вчинення (виявлення) ймовірного правопорушення, що в даному випадку є порушенням положень п. 5 Порядку направлення військовозобов?язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан спяніння. Зазначає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних доказів (актів, рапортів чи відеозаписів), які підтверджували спробу проведення огляду на місці або його незгоду з ним. Пояснює, що всупереч встановленому порядку, останнього направили до медичного закладу, чим порушили порядок огляду військовослужбовця, щодо якого наявні підстави вважати, що він перебуває з ознаками алкогольного сп`яніння. Враховуючи наведені недоліки та розбіжності просить справу закрити.

Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП суд дослідив наступні матеріали: протокол про військове адміністративне правопорушення від 31.12.2025 ЛВ №527; висновок та акт щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів що знижують увагу тa швидкість реакції № 002678 від 31.12.2025; копію посвідчення офіцера ОСОБА_1 ; витяг із наказу начальника НАСВ від 01.12.2025 № 308.

За змістом Рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року визнаватися допустимими і використовуватися як докази в справі можуть лише фактичні дані, одержані відповідно до вимог чинного законодавства України, а перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Відповідно до пункту п`ятого Рішення Конституційного Суду України №1-рп/19 від 26 лютого 2019 року презумпція невинуватості є важливою гарантією дотримання прав особи та обов`язковою складовою справедливого судового розгляду. Конституційний Суд України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип indubioproreo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачяться на користь її невинуватості.

Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, зокрема у разі, якщо вони перебувають на території військової частини (зокрема й ті, які тимчасово змінили місце дислокації).

ОСОБА_1 інкриміновано порушення вимог частини третьої статті 172-20 КУпАП.

Диспозицією частини першої статті 172-20 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Частина третя цієї ж статті передбачає відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, в умовах особливого періоду.

Особливий період регламентується Законами України «Про оборону України», «;Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та діє в Україні з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/214 «Про часткову мобілізацію». Зазначена правова позиція сформульована в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 205/1993/17-ц.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією рф проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався та діє до тепер.

Відповідно до статті 266-1 КУпАП огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

У разі незгоди військовозобов`язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до частини сьомої статті 266-1 КУпАП постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 р. № 32 затверджено ПОРЯДОК направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду.

Судом встановлено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 вбачається порушення «Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23.10.2021 № 329 (Інструкція від 23.10.2021 № 329) та положень статті 255 КУпАП.

Пунктом 1 цієї Інструкції від 23.10.2021№ 329 передбачено, що ця Інструкція встановлює механізм складання протоколів про військові адміністративні правопорушення щодо військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів у Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, які вчинили військові адміністративні правопорушення, передбачені главою 13-Б «Військові адміністративні правопорушення» Кодексу України про адміністративні правопорушення, надсилання до районних, районних у місті, міських, міськрайонних судів протоколів та інших матеріалів про військові адміністративні правопорушення, а також порядок їх обліку в органах військового управління, військових частинах, військових навчальних закладах та установах Збройних Сил України, органах управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, органі управління, військових частинах та установах Державної спеціальної служби транспорту.

Відповідно до розділу II Оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення Інструкції від 23.10.2021№ 329 Протокол про правопорушення, передбачені статтями 172-10-172-20КУпАП, складається: командиром (начальником) військової частини або уповноваженим ним командиром підрозділу у разі виявлення ним безпосередньо факту вчинення підлеглим військовослужбовцем (військовозобов`язаним) військового адміністративного правопорушення або отримання інформації про вчинення такого правопорушення від інших осіб; уповноваженою посадовою особою органу військового управління, органу управління Служби правопорядку, органу управління ДССТ у разі виявлення нею безпосередньо факту вчинення військовослужбовцем (військовозобов`язаним) військового адміністративного правопорушення або отримання інформації про вчинення такого правопорушення від інших осіб.

Відповідно до статті 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи: органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків, - стаття 44, частини друга і третя статті 123, статті 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7); командири (начальники) військових частин (установ, закладів), командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів) (статті 172-10 - 172-20).

Як встановлено зі справи про адміністративне правопорушення, протокол ЛВ № 527 про військове адміністративне правопорушення від 31.12.2025 складено старшим офіцером патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Військової служби правопорядку в гарнізонах військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , проте, у матеріалах доданих до протоколу про адміністративне правопорушення відсутні докази, які б підтверджували повноваження старшого офіцера патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Військової служби правопорядку в гарнізонах військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , який склав Протокол такий стосовно ОСОБА_1 .

В зв`язку з чим суд позбалений можливості визначити об`єм повноважень старшого офіцера ОСОБА_3 та визначити чи є він належною посадовою особою уповноваженою начальником органу управління Військової служби правопорядку.

Частиною першою статті 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протоколу повноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

А відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В зв`язку з чим суд доходжу висновку, що протокол серії КИС №165 про військове адміністративне правопорушення від 20 січня 2025 року складений не уповноваженою на це посадовою особою та не може бути визнаний належним доказом по даній справі у розумінні статті 251 КУпАП.

Відповідно до частини першої статті 256 КУпАП, якою визначено вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, в протоколі про адміністративне правопорушення зокрема, зазначаються дата і місце його складення; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.

Як встановлено з протоколу серії ЛВ №527 про військове адміністративне правопорушення від 31.12.2025, ОСОБА_1 було виявлено на території пункту постійної дислокації Національної академії сухопутних військ у стані алкогольного сп`яніння.

В якості доказів перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння до матеріалів справи додано Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №002678 від 31.12.2025, за результатом огляду перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Разом з цим, процедура направлення військовослужбовця для огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначена Порядком направлення військовозобов`язаних і резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їхню увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, не була дотримана.

До матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучений акт медичного огляду від 31.12.2025 №002678, відповідно до якого встановлено, що огляд проводився в «Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня», проте не на місці вчинення ймовірного правопорушення, як визначено відповідним Порядком.

До матеріалів справи не долучено доказів про те, що ОСОБА_1 , проходив медичний огляд на місці вчинення (виявлення) правопорушення, чи відмовився проходити медичний огляд на місці вчинення (виявлення), а також неможливості провести огляд на місці вчинення (виявлення) ймовірного правопорушення.

Відомості про неможливість застосування спеціальних технічних засобів відеозапису відсутні.

Жодних направлень на медичний огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння у заклад охорони здоров`я матеріали справи також не містять, як і не містять первинного огляду ОСОБА_1 з ознаками сп`яніння.

Відповідно до частини 9 статті 266-1 КУпАП, огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Таким чином, надавши оцінку зібраним по справі доказам прихожу до переконання, що протокол серії ЛВ № 527 про військове адміністративне правопорушення від 31.12.2025 та додані до протоколу матеріли не є достатніми доказами, котрі дають підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 172-20 КУпАП.

Суд не є тим органом, який збирає докази на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Це обов`язок органу, який складає протокол, і так само як і обов`язок доведення вини під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, також не повинна доводити свою вину чи невинуватість /частина друга статті 255 КУпАП/.

В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин повинен проводитися їх судовий розгляд. З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом доведення вини, будь-яких переконливих доказів вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суду не надано, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП.

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 № 463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно із статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому Законом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Дотримання цих вимог є необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, забезпечує реалізацію закріплених у КУпАП таких засад, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності вини та право на захист.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в статті 62 Конституції України.

Слід зауважити, що право на справедливий суд гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятою Радою Європи 04.11.1950, ратифікованою Україною 17.07.1997, відповідно до неї суд встановлює обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи обвинувачення.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі статтею 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП, виносить постанову про закриття справи.

За наведених обставин, суд доходить висновку про необхідність закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною третьою статті 172-20 КУпАП, на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку з недоведеністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 247, 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в:

провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя І.Я. Чорний