Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №127/8516/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/8516/26

Провадження 3/127/1748/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

08.03.2026 інспектором взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 УПП у Вінницькій області лейтенантом поліції Вітюком В.М. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 609137. З даного протоколу вбачається, що «08.03.2026 о 00 год. 50 хв. у м. Вінниця по вулиці Олекси Новаківського, 43, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Рено Кенго», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у медичному закладі КНП ВОКПЛ ім. академіка О.І. Ющенка ВОР, висновок № 0160, велась безперервна відеофіксація на портативний відеореєстратор № 473720, 473379», тим самим ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому правопорушенні визнав. Повідомив, що дійсно 08.03.2026 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі.

Клопотання про забезпечення та/або витребування доказів, виклик свідків тощо від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не надходили.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП в разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає адміністративна відповідальність.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.03.2026 о 00 год. 50 хв. у м. Вінниця по вул. Олекси Новаківського біля будинку № 43, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Kangoo», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння.

Підпункт «а» пункту 2.9 ПДР України прямо та категорично забороняє керувати транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому, п. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (надалі – Інструкція), визначено ознаки алкогольного сп`яніння, якими є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

З відеозаписів з нагрудних камер поліцейських - ID реєстраторів 473720 та 473379, наявних в матеріалах справи і досліджених судом в ході розгляду справи (надалі – відеозаписи), вбачається, що автомобіль «Renault Kangoo», д.н.з. НОМЕР_2 , було зупинено працівниками поліції в період дії комендантської години (час запису ID реєстраторів 473720 та 473379 - 00 год. 53 хв.).

З відеозаписів вбачається, що за кермом автомобіля перебував ОСОБА_1 .

Факт керування транспортним засобом до його зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував.

Також з відеозаписів вбачається, що під час спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 , у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, які були йому озвучені та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння. ОСОБА_1 , в свою чергу, погодився на проходження огляду в медичному закладі (час запису ID реєстраторів 473720 та 473379 - 00 год. 55 хв. – 00 год. 56 хв.).

Згідно із п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Судом встановлена наявність правової підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (зі змінами) (надалі – Порядок), огляд проводиться:

-поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);

-лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У відповідності до п. 10 Порядку, п. 2 розділу ІІІ Інструкції огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням. Огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов`язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур.

Як вбачається з п. 3 розділу ІІІ Інструкції, метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

Згідно п. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Диспозиція ст. 130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за «відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння».

Таким чином, за буквальним змістом ст. 266 КУпАП, встановленим порядком огляду водія на стан сп`яніння є пропозиція поліцейського пройти огляд.

З відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 поліцейськими було доставлено до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння, де йому було роз`яснено порядок проведення огляду на стан сп`яніння та наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння; ОСОБА_1 неодноразово в категоричній формі відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, зокрема в присутності лікаря (час запису ID реєстраторів 473720 та 473379 – 02 год. 00 хв. - 02 год. 54 хв.).

У матеріалах справи міститься відповідний висновок медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.03.2026 № 0160, у якому зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду.

Також суд вважає, що поведінка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час перебування в медичному закладі, куди його було доставлено за його бажанням з метою проходження огляду на стан сп`яніння, свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 ознак процесуального зловживання.

Суд враховує, що проходження в установленому порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на обґрунтовану вимогу поліцейського є обов`язком водія.

Всі досліджені у справі докази вказують, що водій відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Вищевказане підтверджується відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, наявними в матеріалах справи і дослідженими судом в ході розгляду справи.

Матеріали справи не містять будь-яких зауважень чи заперечень ОСОБА_1 щодо обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 609137 від 08.03.2026. Крім того, викладені у вказаному протоколі обставини були визнані ОСОБА_1 в судовому засіданні.

Судом встановлено, що водій транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку із чим, поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису було складено протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначено ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, як те передбачено п. 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853, та ст. 266 КУпАП.

Таким чином, відмовившись від проведення огляду на стан сп`яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Відмова від проходження огляду на стан сп`яніння є самостійним складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, дії ОСОБА_1 за вищевказаним фактом охоплюються складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З відеозаписів та матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 від ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення, його підписання та отримання відповідної копії – відмовився. Водночас, з відеозаписів чітко вбачається про обізнаність ОСОБА_1 щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення. На виконання вимог ст. 256 КУпАП протокол містить відповідний запис про відмову від його підписання особою, яка притягається до відповідальності (час запису ID реєстраторів 473720 та 473379 - 03 год. 05 хв.).

Отже, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до переконання в тому, що ОСОБА_1 винний у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 609137 від 08.03.2026, відмовою ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння, зафіксованою в протоколі із застосуванням технічних засобів відеозапису та в медичному висновку від 08.03.2026, рапортом поліцейського В.Вітюка від 08.03.2026, відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, а також поясненнями, наданими ОСОБА_1 в судовому засіданні.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачає альтернативний вид адміністративного стягнення. Водночас, судочинство повинно відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення має на меті не тільки кару, а й виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, а при його призначенні, згідно із ст. 33 КУпАП, суд повинен ураховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, має бути призначено стягнення, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових правопорушень. Відповідно до принципів співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.

Судом враховано, що в діях ОСОБА_1 вбачається грубе порушення порядку користування правом керування транспортними засобами. Хоча дії ОСОБА_1 і не призвели до настання суспільно небезпечних наслідків, проте, будучи водієм особа несе певні обов`язки, за порушення яких настає відповідальність. Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі (рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2007 року справа «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства»).

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

У свою чергу справедливість, як одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Враховуючи характер скоєного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, забезпечуючи при цьому належну рівновагу, тобто пропорційність між метою судового рішення та його негативними наслідками для прав, свобод та інтересів осіб, суд прийшов до переконання за доцільне застосувати ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Суд прийшов до висновку, що у даній справі вищевказане стягнення є необхідним та достатнім.

Зважаючи на те, що посвідчення водія не вилучалось в порядку ст. 2651 КУпАП, суд вважає за необхідне звернути увагу ОСОБА_1 на те, що у відповідності до ч. 2 і ч. 3 ст. 3171 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права; особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 401 КУпАП і п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665, 60 гривень.

На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 1, 9, 23, 24, 30, 33-35, 38, ч. 1 ст. 401, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 221, 251, 268, 277, 280, 283-285, 287-289, 294, 3171 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, та стягнути з нього штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання, у порядку якого з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу , та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 .

Суддя