Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №127/4821/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/4821/26

Провадження № 2-а/127/55/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,

за участю: секретаря Мельник Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся із позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що постановою по справі про адміністративне правопорушення № R336194 від 05.02.2026 року, яка винесена ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , до позивача застосовано адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

Позивач зазначає, що він є військовозобов`язаною особою та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується військово-обліковим документом з Резерв+.

04.02.2026 року позивач ОСОБА_1 у своєму електронному застосунку Резерв+ (кабінет військовозобов`язаного), який встановлений у нього у телефоні, виявив запис, що він перебуває у розшуку з причини неприбуття за повісткою до ТЦК та СП.

В розділі «Меню» застосунку Резерв+ «Штрафи онлайн» у позивача з`явилась можливість подати заяву для винесення відповідної постанови, що ним і було зроблено 05.02.2026 року, що підтверджується скріном із застосунку Резерв+ та завантаженою ним з додатку заявою.

У розділі «Меню» застосунку Резерв+ - «Штрафи онлайн» в розділі «Деталі справи» у позивача з`явився напис «Постанова № R336194, Стаття порушення: Ст. 210-1 КУпАП. Постанову виніс: ОСОБА_2 ».

З постановою № R336194 від 05.02.2026 року позивач не погоджується, оскільки вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню з таких підстав.

Із застосунку Резерв+ вбачається, що підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності є те, що він не прибув за повісткою до ТЦК та СП, однак не конкретизовано за якою повісткою, номер повістки, на яке число позивач викликався та відсутні будь-які докази, що така повістка взагалі існує та вручалась позивачу.

На переконання позивача, оскаржувана постанова є необґрунтованою, протиправною, та такою, що суперечить вимогам національного законодавства, підлягає скасуванню, а викладені в ній факти та обставини є недостовірними та суперечать дійсним обставинам справи.

Процедура належного вручення позивачу повістки засобами поштового зв`язку або будь-яким іншим чином не була дотримана відповідачем. Матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно позивача не містять належних та допустимих доказів вручення йому повістки, а саме особистого підпису про отримання повістки, відеозапису вручення повістки або ознайомлення з її змістом, або відмови від отримання повістки, відміток Укрпошти про вручення позивачу повістки тощо.

Позивач вважає, що відповідачем було також порушено процедуру притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки було порушено його право на ознайомлення з матеріалами справи, не було надано достатній час для підготовки заперечень чи пояснень до них. Відповідачем не було доведено належним чином і підтверджено наявність у діяннях позивача складу адміністративного правопорушення.

Відповідач, при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача не врахував вимоги ст. 280 КУпАП щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи, а також відбулось порушення вимог ст. 268 КУпАП, оскільки позивач на момент розгляду справи потребував правової допомоги адвоката.

Стосовно подання позивачем заяви через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста 05.02.2026 року щодо неоспорювання допущеного порушення та згоду на притягнення позивача до адміністративної відповідальності за його відсутності, позивач зазначає, що факт визнання особою вини у вчиненні адміністративного правопорушення не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень та єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.

Заява через додаток Резерв+ позивачем була подана 05.02.2026 року у зв`язку з тим, що іншої можливості виключення запису з додаток Резерв+ про розшук не існує. Подаючи цю заяву позивач вважав, що відповідач винесе постанову про закриття провадження в справі з огляду на відсутність доказів вчинення ним адміністративного правопорушення (відсутність доказів направлення йому та вручення повістки). Тому, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить скасувати винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 постанову № R336194 від 05.02.2026 року, про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн., та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.02.2026 року справу було прийнято до розгляду, відкрито провадження та роз`яснено, що відповідач має право подати суду відзив на позовну заяву.

На виконання вимог ухвали суду, представником відповідача було надіслано суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову та не погоджується з викладеними у позовній заяві обставинами та правовими підставами, а також вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

У відзиві представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває з 23.02.2016 року на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Тому на нього поширюють свою дію вимоги Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 року №560 в частині виконання військового обов`язку в запасі, що включає обов`язок з`являтися за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці.

06.01.2026 року керівнику ТОВ «СМАРТ ЛАЙН» направлено Розпорядження №23 від 06.01.2026 року про здійснення оповіщення військовозобов`язаних, які перебувають на обліку в ТОВ «СМАРТ ЛАЙН» про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 12-13.01.2026 року, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, керівником ТОВ «СМАРТ ЛАЙН» видано наказ №08/01 від 08.01.2026 року про оповіщення працівників щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_3 , з яким в тому числі 08.01.2026 року ознайомився ОСОБА_1 , що підтверджується особистим підписом.

Крім того, 08.01.2026 року ОСОБА_1 також вручено повістку №6331722 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09 год. 00 хв. 12.01.2026 року, що підтверджується розпискою про отримання повістки та його особистим підписом.

12.01.2026 року ОСОБА_1 проігнорував вимоги та по повістці 12.01.2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`явився, чим порушив вимоги Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 року №560. Протягом трьох діб від визначеної у повістці дати прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший спосіб, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП.

Належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) ТЦК та СП є, у разі вручення повістки – особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки.

Відповідно до ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції ТЦК та СП, Центрального управління або регіональних органів СБУ (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі СБУ), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик ТЦК та СП, Центрального управління або регіональних органів СБУ, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у ТЦК та СП або регіонального органу СБУ підтвердних документів про отримання особою виклику. Протокол не складається, якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.

У випадках, передбачених ч. 6, 7 ст. 258 КУпАП уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Положення цієї частини не застосовуються у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), а також правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.

У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Як зазначає у відзиві на позов представник відповідача, 05.02.2026 року ОСОБА_1 подав заяву, в якій не оспорює допущене порушення та надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності через електронний кабінет призовника. військовозобов`язаного, резервіста.

05.02.2026 року постановою № R336194, винесеною ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП – неприбуття військовозобов`язаного без поважних причин за викликом до ТЦК та СП.

Представник відповідача вважає, що оскаржувана постанова відповідає положенням ст. 283 КУпАП та була винесена відповідно до вимог чинного законодавства, а тому у задоволенні позову просив відмовити.

Позивачем була подана заява про проведення судового засідання у відсутність особи, яка бере участь у справі, у якій ОСОБА_1 зазначив, що позов підтримує, а також виклав додаткові пояснення згідно з якими, відповідач у відзиві на позовну заяву вказав недостовірну інформацію. Зокрема, причиною неявки до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці є захворювання позивача 11.01.2026 року, у зв`язку з чим 12.01.2026 року він звернувся до сімейного лікаря, яким було створено в електронній базі Е-health медичний висновок про непрацездатність: 1111-9К8Х-8КС5-В3РА, що відповідно до п. 23 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» є поважною причиною неприбуття громадянина у строк визначений у повістці, яка підтверджена документом відповідного уповноваженого державного органу, установи, організації (державної та комунальної форми власності).

Позивач про вказані обставини повідомив ІНФОРМАЦІЯ_5 в порядку передбаченому п. 24 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» шляхом направлення Укрпоштою з описом вкладення відповідної заяви від 12.01.2026 року, яка була отримана відповідачем 14.01.2026 року, що підтверджується квитанцією Укрпошти та трекінгом відправлень Укрпошти. До вказаної заяви додано копію ВОД, копію повістки №6331722. Тому, посилання відповідача на те, що протягом трьох днів від визначеної у повістці дати прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач не повідомив про причини неявки – не відповідає дійсності.

Продовжуючи хворіти, позивач 19.01.2026 року направив відповідачу рекомендованим листом з описом вкладення повторну заяву в якій вказав, що з моменту отримання повістки пройшло сім днів, однак він не може з`явитись у зв`язку з хворобою на підтвердження чого було надано медичні висновки від 12.01.2026 року, 16.01.2026 року, 21.01.2026 року, а тому, як вважає позивач, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, проте у відзиві на позовну заяву зазначив, що він не має змоги з`явитися в судове засідання через завантаженість, тому просив проводити розгляд справи без представника ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи та надані в їх обґрунтування докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За приписами ст. 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач є військовозобов`язаною особою, та перебуває з 23.02.2016 року на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Тому на нього поширюють свою дію вимоги Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 року №560 в частині виконання військового обов`язку в запасі, що включає обов`язок з`являтися за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці.

06.01.2026 року керівнику ТОВ «СМАРТ ЛАЙН» направлено Розпорядження №23 від 06.01.2026 року про здійснення оповіщення військовозобов`язаних, які перебувають на обліку в ТОВ «СМАРТ ЛАЙН» про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 12-13.01.2026 року, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, керівником ТОВ «СМАРТ ЛАЙН» видано наказ №08/01 від 08.01.2026 року про оповіщення працівників щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_3 , з яким в тому числі 08.01.2026 року ознайомився ОСОБА_1 , що підтверджується особистим підписом.

Крім того, 08.01.2026 року ОСОБА_1 також вручено повістку №6331722 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09 год. 00 хв. 12.01.2026 року, що підтверджується розпискою про отримання повістки та його особистим підписом.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан.

Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року було оголошено про загальну мобілізацію на території ряду областей України, зокрема і на території Вінницької області.

Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-ХІІ встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до п. 23, 24 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються:

- перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

- смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Позивач не заперечує обставин неявки до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09 год. 00 хв. 12.01.2026 року, проте суд приймає до уваги доводи позивача щодо поважності причин такої неявки, оскільки причиною його неявки до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці є захворювання позивача 11.01.2026 року, у зв`язку з чим 12.01.2026 року він звернувся до сімейного лікаря, яким було створено в електронній базі Е-health медичний висновок про непрацездатність: 1111-9К8Х-8КС5-В3РА.

Позивач про вказані обставини повідомив ІНФОРМАЦІЯ_5 в порядку передбаченому п. 24 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» шляхом направлення Укрпоштою з описом вкладення відповідної заяви від 12.01.2026 року, яка була отримана відповідачем 14.01.2026 року, що підтверджується квитанцією Укрпошти та трекінгом відправлень Укрпошти.

Продовжуючи хворіти, позивач 19.01.2026 року направив відповідачу рекомендованим листом з описом вкладення повторну заяву в якій вказав, що з моменту отримання повістки пройшло сім днів, однак він не може з`явитись у зв`язку з хворобою на підтвердження чого було надано медичні висновки від 12.01.2026 року, 16.01.2026 року, 21.01.2026 року.

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони №3 від 1.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 5.01.2024 року за №36/41381.

Відповідно до п. 1 Розділу ІІ наведеної вище Інструкції протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, щодо особи, яка не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки підтвердних документів про отримання особою виклику.

Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення, та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності (далі - заява про визнання правопорушення).

Заява про визнання правопорушення подається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, у строки та способи, передбачені статтею 279-9 КУпАП.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до положень ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

За змістом ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною 2 статті 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.

При цьому, суд критично оцінює посилання відповідача на те, що адміністративне стягнення на позивача було накладено у зв`язку із його неявкою за викликом ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк та місце, зазначені у повістці, оскільки оскаржувана постанова не містить зазначення номера повістки та інших ідентифікуючих даних для визначення строку та місця явки ОСОБА_1 у формулюванні суті правопорушення.

Крім того, слід зазначити, що визнання позивачем вини у вчиненні правопорушення у його заяві від 05.02.2026 року не може вважатись єдиним доказом вини позивача та єдиною підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності без дослідження всіх доказів по справі у їх сукупності та взаємозв`язку.

Таким чином, винесення постанови № R336194 від 05.02.2026 року ОСОБА_1 , відбулось з порушенням вимог ст. 247, 280, 283 КУпАП, оскільки відповідачем при винесені оскаржуваної постанови не було надано належну оцінку іншим доказам, наданим позивачем та отриманим відповідачем у встановлені нормативним актами строки на підтвердження поважності причин його неявки до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що також свідчить про протиправність оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 не могло бути розпочато, а розпочате підлягало закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідач діяв не на підставі закону, оскаржувана постанова незаконна і має бути скасована, а провадження закрите. Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, їх необхідно задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 КАС України, враховуючи задоволення позову слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору у розмірі 532,48 грн., що підтверджено документально.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 58, 62, 65 Конституції України, ст.ст. 1, 7 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», п. 23, 24 Постанови КМУ № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», ст.ст. 7-9, 38, 210-1, 235, 245, 247, 251, 252, 280, 287 КУпАП, ст.ст. 2, 4, 8, 9, 11, 72-77, 90, 121, 122, 139, 241-246, 250, 255, 286, 268-272, 293, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 постанову № R336194 від 05.02.2026 року, про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн., та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 532,48 грн. (п`ятсот тридцять дві гривні 48 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду складений 30.03.2026 року.

Суддя: