Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №150/124/26 — Чернівецький районний суд Вінницької області

Суд: Чернівецький районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди

Дата: 30 березня 2026 р.

Справа: №150/124/26

Суддя: Цимбалюк Л. П.

"31" березня 2026 р.

Справа №150/124/26

Провадження по справі №3/150/49/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року с. Мазурівка

Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Л.П. Цимбалюк, розглянувши матеріали, які надійшли від Могилів – Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №601028, складеного 26.02.2026 інспектором Могилів - Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області Шлапаком Є.М., 26.02.2026 о 09 год. 40 хв. в смт. Чернівці по вул. Святомиколаївській, 176 Могилів – Подільського району Вінницької області водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ЗАЗ 110254, державний номерний знак НОМЕР_2 , скоїв ДТП, зокрема здійснив наїзд на транспортний засіб ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_3 , після чого місце пригоди залишив.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.10 а Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачено ст.122-4 КпАП України.

ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнається винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП. Зазначив, що не зупинився біля транспортного засобу ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_3 , об`їхав його та зупинився в кількох метрах далі, щоб зустріти і пропустити ескорт із загиблим воїном. Наміру залишити місце ДТП, до якої причетний, ОСОБА_1 не мав.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що під час судового розгляду не здобуто доказів про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП, за вказаних у протоколі обставин, що робить неможливим притягнення його до адміністративної відповідальності за даною статтею.

Так, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. (пункт 10.1 ПДР України).

Пунктом 2.10 а Правил дорожнього руху України встановлено, що в разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року, №14, звернуто увагу судів на те, що своєчасний і правильний розгляд справ, зокрема, статтями 122-4 та 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, має важливе значення для забезпечення безпеки дорожнього руху й експлуатації транспорту, захисту життя та здоров`я людей, майнових прав фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом (ст.245 КУпАП).

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п.2.10. «а», «б», «в», «г», «ґ», «д», «е», «є» ПДР України, у разі причетності до ДТП, водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог п. 9.10 цих Правил; не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; вжити можливих заходів для надання медичної допомоги потерпілим, то що.

Диспозицією ст. 122-4 КУпАП, яку інкриміновано ОСОБА_1 , передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Аналізом складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, встановлено обов`язковість наявності двох взаємопов`язаних умов, які визначають подію: 1) дорожньо-транспортної пригоди; 2) доведеність обставин залишення водієм, причетним до її виникнення, місця дорожньо-транспортної пригоди.

Склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до діяння і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу, тобто особа, яка залишає місце ДТП, повинна в цей момент усвідомлювати що за її участю сталася ДТП і що вона (керований нею т/з) будь-яким чином причетна (-ий) до вказаної ДТП.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 1.10 ПДР України, під залишенням місця дорожньо-транспортної пригоди слід розуміти дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.

Відповідальність за ст. 122-4 КУпАП наступає лише після того, як буде встановлено, що ДТП мала місце і особа, яка є учасником ДТП залишила місце події.

Крім того, з суб`єктивної сторони правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП характеризується наявністю виключно прямого умислу.

За змістом ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення вважається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила усвідомлювала протиправний характер свого діяння, передбачала його шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Натомість, пояснення в суді ОСОБА_1 свідчать про відсутність у нього умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а матеріали справи не містять доказів на спростування цих пояснень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, передбаченим ст.122-4 КУпАП, за вказаними вище обставинами, а тому приходить до переконання про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останнього інкримінованого йому складу адміністративного правопорушення.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст.40-1 КУпАП.

Оскільки провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП слід закрити, а судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення, то судовий збір слід віднести на рахунок держави.

На підставі наведеного, відповідно до ст.221, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП та керуючись ст., ст.9, 40-1, 122-4, 251, 256, 280, 283, 284, 287, 291, 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження по справі за ст.122-4 КУпАП відносно ОСОБА_1 , закрити, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення віднести на рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена згідно статей 287-289 КУпАП особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, потерпілим протягом десяти днів з дня її винесення.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк може бути поновлено органом, правомочним розглядати дану справу.

СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua