Рішення від 04 березня 2026 р. у справі №202/6263/25 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Суд: Індустріальний районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 04 березня 2026 р.

Справа: №202/6263/25

Суддя: Дребот І. Я.

Справа № 202/6263/25

Провадження № 2/202/673/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

05 березня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Дребот І.Я.,

за участю секретаря судового засідання Козиря Ю.Ю.,

учасників справи:

представника позивача Синиченка Д.В.,

представника відповідача Анохіна В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обгрунтування зазначено, що 10.08.2021 між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 2488406446-106507 в електронній формі, відповідно до якого остання отримала кредит в розмірі 3500 грн. строком на 20 діб, термін повернення кредиту 30.08.2021 шляхом переказу на її платіжну картку. Умовами договору передбачена сплата відсотків за користування кредитом в розмірі 1,95 % за кожен день користування кредитом.

11.06.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено Договір № 4528519 в електронній формі, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в кредит в розмірі 20000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування, проценти за користування кредитом 3750 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Кредитні кошти видані в безготівковій формі шляхом їх переказу на картковий рахунок.

15.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 75278163 в електронній формі, на умовах якого відповідач отримав в кредит грошові кошти в розмірі 15000 грн. Умовами вказаного договору передбачена процентна ставка в розмірі 1,99% за кожен день користування кредитними коштами.

Представник позивача зазначає, що 21.12.2021 було укладено договір № 21-12/21 відповідно до якого ТОВ "ФК "ФНКАСО ФІНАНС" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором № 2488406446-106507.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило на користь ТОВ "Коллект Центр" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2488406446-106507.

18.02.2025 було укладено договір № 18-02/25 відповідно до якого ТОВ "Коллект Центр" відступило на користь ТОВ "Факторинг Партнерс" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2488406446-106507.

Таким чином ТОВ "Факторинг Партнерс" наділено правом вимоги до відповідача за договором № 2488406446-106507.

26.01.2022 було укладено договір № 26-01/2022-83 відповідно до якого ТОВ "Мілоан" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4528519.

Таким чином, ТОВ "Факторинг Партнерс" наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 4528519.

30.12.2021 було укладено договір № 30-12/2021 відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ "Вердинк Капітал" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75278163.

Таким чином ТОВ "Факторинг Партнерс" наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 75278163.

Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за вказаними вище кредитними договорами, та сума його заборгованості на дату звернення до суду із даним позовом становить:

- за Договором № 2488406446-106507 від 10.08.2021 в сумі 27787,00 грн, яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням в розмірі 3500,00грн, заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 24287,00 грн;

- за Договором № 4528519 від 11.06.2021 в сумі 72102,88 грн, яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням в розмірі 12133,00 грн, заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 57769,88 грн, заборгованості за комісіями в розмірі 2200,00;

- за Договором № 75278163 від 15.06.2021 в сумі 48017,85 грн, яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням в розмірі 15000,00 грн, заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 32510,69 грн, інфляційні збитки 438,12 грн, нараховані 3% річних 69,04 грн.

Загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за вищевказаними Договорами станом на день звернення до суду із позовом становить 147907,73 грн.

За викладених обставин представник позивача і вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпра від 31.07.2025 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог.

29.09.2025 року від представника відповідача через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив у якому зазначено, що позивачем не доведено, що відповідач надала згоду саме на укладання електронного кредитного договору за допомогою ІКС, не надано жодного первинного документа, що підтверджував зміну активів товариства під час виконання договору, розрахунок заборгованості містить узагальнену інформацію без фактичного розрахунку, позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами укладання кредитних договорів, а тому просив відмовити в задоволення позовних вимог.

06.10.2025 року представник позивача надав відповідь на відзив у якій зазначив, що матеріали справи містять докази сплати відповідачем грошових коштів за кредитним договором, у зв`язку з чим твердження про не отримання грошових коштів від кредитодавця суперечить фактичним обставинам, розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим, нарахування відсотків здійснювалось в межах строку кредитування, визначеного та погодженого сторонами договору, факт ідентифікації відповідача підтверджується довідкою про ідентифікацію, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, судом встановлено таке.

Судом встановлено, що 10.08.2021 між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 2488406446-106507 в електронній формі, відповідно до якого остання отримала кредит в розмірі 3500 грн. строком на 20 діб, термін повернення кредиту 30.08.2021 шляхом переказу на її платіжну картку. Умовами договору передбачена сплата відсотків за користування кредитом в розмірі 1,95 % за кожен день користування кредитом.

Таким чином ТОВ "Факторинг Партнерс" наділено правом вимоги до відповідача за договором № 2488406446-106507.

Таким чином, ТОВ "Факторинг Партнерс" наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 4528519.

Таким чином ТОВ "Факторинг Партнерс" наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 75278163.

За правилами ст. ст.12,81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року № 127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеном у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Згідно ч. 1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 52 5ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України,зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України,боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ст. 1079 ЦК України,сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Частиною 1 ст.1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Як вбачається зі ст. 512 ЦК України,кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК України,до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 516 ЦК України,заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідно до відповіді АТ КБ "Приватбанк"від 15.12.2025 року за вих. № 20.1.0.0.0/7-251211/72122-БТ, банківська картка № НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_1 , та надана виписка за вказаним картковим рахунком містить докази зарахування кредитних коштів.

Вищевказані договори укладені кредитні договори у належній формі та погоджені всі їх істотні умови, відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.

Однак, суд вважає що, нарахування відсотків позивачем за користування кредитом є несправедливим у розумінні до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів", оскільки суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг.

Вимога про нарахування та сплату відсотків, не відповідає передбаченим у частині 3 статті509та частинах 1, 2 статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права та є явно завищена. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Відповідно до вимог даного закону несправедливими є, зокрема, нарахування компенсаційних витрат, які понад 50% перевищують суму отриманої споживчої продукції та послуг.

Слід зауважити, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 викладено, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку, щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов, може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Ті самі висновки викладені у постанові Верховного суду України від 12.02.2025 року у справі № 679/1103/23.

На підставі вище наведеного, суд приходить до висновку, про зменшення суми нарахованих відсотків у зв`язку з її непропорційністю до тіла кредиту.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню наступна заборгованість за договорами:

- за Договором № 2488406446-106507 від 10.08.2021 в сумі 7000,00 грн, яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням в розмірі 3500,00 грн, заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 3500,00 грн;

- за Договором № 4528519 від 11.06.2021 в сумі 26466,00 грн, яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням в розмірі 12133,00 грн, заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 12133,00 грн, заборгованості за комісіями в розмірі 2200,00;

- за Договором № 75278163 від 15.06.2021 в сумі 30507,16 грн, яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням в розмірі 15000,00 грн, заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 15000,00 грн, інфляційні збитки 438,12 грн, нараховані 3% річних 69,04 грн.

Загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за вищевказаними Договорами становить 63973,16 грн.

Згідно ч.1,п.1ч.2ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тобто, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1047,69 грн.

Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постановах Верховного Суду у справі №905/1795/18 та у справі №922/2685/19 вказано, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд вважає, що фактично наданий обсяг юридичної допомоги, є неспіввісним з заявленою сумою судових витрат, а тому підлягають стягненню судові витрати, пов`язанні з отриманням професійної правничої допомоги в сумі 5000,00 грн., вважаючи суму в 25000,00 грн., яку зазначає представник позивача, завищеною.

Керуючись ст. ст. 10, 76-81, 141, 263-265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" (м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, оф. 521, ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за кредитними договорами № 2488406446-106507 від 10.08.2021 року, № 4528519 від 11.06.2021, № 75278163 від 15.06.2021 року в загальному розмірі 63973,16 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" (м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, оф. 521, ЄДРПОУ 42640371) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1047,69 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" (м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, оф. 521, ЄДРПОУ 42640371) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11.03.2026 року.

Суддя І.Я. Дребот

Оригінал: reyestr.court.gov.ua