Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 29 березня 2026 р.
Справа: №420/1376/26
Суддя: Білостоцький О.В.
Справа № 420/1376/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у виплаті ОСОБА_1 недоотриманої суми пенсії за померлого годувальника;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію годувальника, що належала пенсіонерові та померлому чоловіку ОСОБА_2 і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, в сумі 89 500,79 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що вона з 01.11.2024 року отримує пенсію за вислугу років в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області за померлого чоловіка - ОСОБА_2 .
Позивач зверталась до відповідача із заявою щодо виплати їй недоотриманої пенсії її чоловіка у розмірі 89 500,79 грн. на виконання судового рішення по справі №420/10808/22, водночас, листом від 11.11.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовило позивачу у виплаті недоотриманої пенсії.
Не погоджуючись із зазначеною відмовою пенсійного органу та вважаючи її протиправною, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду у справі №420/1376/26 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Вирішено здійснювати розгляд адміністративної справи в електронній формі.
Під час розгляду справи від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив, з якого вбачається що відповідач позов не визнає та зазначає, що покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата заборгованості за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року по справі №420/10808/22 за період з 01.04.2019 року по 31.01.2023 року підлягала виплаті ОСОБА_2 після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з Державного бюджету України. Оскільки позивач не є стягувачем по справі №420/10808/22, тому для виплати їй недоотриманої доплати пенсії за зазначеними рішеннями суду правові підстави відсутні.
Крім того, у відзиві зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. У відповідності до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам її сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонерки. Водночас, будь-яких доказів того, що є позивач є правонаступником померлого ОСОБА_2 щодо отримання невиплачених за життя коштів, особою не надано.
Ухвалою суду від 19.03.2026 року у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області були витребувані додаткові письмові докази по справі, а саме докази звернення ОСОБА_1 із заявою в порядку ст.61 Закону №2262-ХІІ та п.2.26 Порядку №22-1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати недоотриманої суми пенсії за померлого ОСОБА_2 .
На виконання вищевказаної ухвали суду, 26.03.2026 року від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення по справі, в яких зазначено, що 29.11.2024 року надійшла заява про виплату недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 від його дружини - ОСОБА_1 , на підставі якої данні були внесені до підсистеми «Реєстр судових рішень» в розділ «Інформація про персональні дані спадкоємця у зв`язку зі смертю стягувача», та виплата буде здійснюватись без заміни сторони у виконавчому провадженні. Виплата недоотриманої пенсії буде виплачуватись згідно з чинним законодавством після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821.
Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримував пенсію за вислугу років, що відповідачем за час розгляду справи не спростовувалось.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року по справі №420/10808/22 за період з 01.04.2019 року по 31.01.2023 року ОСОБА_2 було нараховано суму пенсійних виплат у розмірі 89 500,79 грн.
ОСОБА_1 (далі – позивач) є дружиною ОСОБА_2 , що відповідачем не заперечувалось.
Водночас, згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
Починаючи з 01.11.2024 року ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років за померлого чоловіка - ОСОБА_2 .
29.11.2024 року до пенсійного органу надійшла заява про виплату недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 від його дружини - ОСОБА_1 , на підставі якої данні були внесені до підсистеми «Реєстр судових рішень» в розділ «Інформація про персональні дані спадкоємця у зв`язку зі смертю стягувача», та виплата буде здійснюватись без заміни сторони у виконавчому провадженні.
Посилаючись на вищевказані обставини, позивач 30.09.2025 року звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виплату недоотриманої її покійним чоловіком пенсії згідно судового рішення по справі №420/10808/22.
Водночас, у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 11.11.2025 року було зазначено, що інформація про виконання судового рішення по справі №420/10808/22 Головним управлінням внесена до реєстру судових рішень. Заборгованість за рішенням суду №420/10808/22 буде їй виплачуватись після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, з урахуванням постанови КМУ від 14.07.2025 року №821.
Не погоджуючись із зазначеною відмовою пенсійного органу, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дослідивши адміністративний позов, відзив, додаткові письмові пояснення відповідача, та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, закріплені у Законі України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі – Закон №1058-IV).
Згідно ч.1 ст. 52 Закону №1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ч.2 ст. 52 Закону України №1058-IV).
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII від 09.04.1992 року (далі - Закон №2262-ХІІ).
Згідно ст.55 Закону №2262-ХІІ нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Відповідно до ст.61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Постановою правління Пенсійного фонду України від №22-1 від 25.11.2005 року було затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 7 липня 2014 року №13-1) (далі – Порядок №22-1).
За п.2.26 Порядку №22-1 для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки з померлим пенсіонером, документ, що посвідчує особу заявника.
При цьому, відповідно до п.2.16 Порядку №22-1 за документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, а також рішення суду.
Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті (абз.3 п.2.26 Порядку №22-1).
Отже, пункт п.2.26 Порядку №22-1 не закріплює чіткий перелік документів, який підтверджує факт проживання з пенсіонером на день його смерті.
Аналізуючи вищезазначене, для отримання недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, необхідно звернутися до уповноваженого пенсійного органу із відповідною заявою та надати разом із нею свідоцтво про смерть пенсіонера; документи, які підтверджують родинні стосунки з померлим пенсіонером; документ, що посвідчує особу заявника та документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Як встановлено судом, позивач 29.11.2024 року звернулась до пенсійного органу із заявою у встановленому законом порядку, внаслідок чого її данні були внесені до підсистеми «Реєстр судових рішень» в розділ «Інформація про персональні дані спадкоємця у зв`язку зі смертю стягувача», та виплата недоотриманих її померлим чоловіком сум пенсійних виплат буде здійснюватися без заміни сторони у виконавчому провадженні в межах адміністративної справи №420/10808/22.
Враховуючи вищевказані обставини, 30.09.2025 року позивач звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виплату недоотриманої її покійним чоловіком пенсії згідно судового рішення по справі №420/10808/22. Водночас, листом від 11.11.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовило у виплаті позивачу недоотриманої пенсії її чоловіком, посилаючись на те, що заборгованість за рішенням суду №420/10808/22 буде їй виплачуватись після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, з урахуванням постанови КМУ від 14.07.2025 року №821.
З цього приводу варто зазначити, що у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 року у справі № 200/10269/19-а сформульовано правовий висновок про те, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
У постанові від 09.06.2022 року у справі №200/12094/18-а Верховний Суд зазначив, вищевказаний висновок стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсія у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону №1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону № 1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання.
В ухвалі Верховного Суду від 07.09.2022 року у справі № 520/19364/2020 викладений висновок про те, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною ст. 61 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
За ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналізуючи вищевказане суд доходить висновку, що пенсійні виплати, нараховані на виконання судового рішення по справі №420/10808/22, та які належали померлому чоловікові позивача - ОСОБА_2 , але залишились недоотриманою у зв`язку з його смертю, в сумі 89 500,79 грн., належать до виплати позивачу, враховуючи те, що її данні були внесені до підсистеми Пенсійного фонду України «Реєстр судових рішень» в розділ «Інформація про персональні дані спадкоємця у зв`язку зі смертю стягувача».
Враховуючи викладене суд доходить висновку про наявність протиправної бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо нездійснення виплати позивачу суми недоотриманої пенсії, яка належала ОСОБА_2 , що була нарахована на виконання судової справи №420/10808/22, але не була ним одержана за життя.
Також суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити позивачу суму недоотриманої пенсії, яка належала ОСОБА_2 , що була нарахована на виконання судової справи №420/10808/22, але не була ним одержана за життя, в сумі 89 500,79 грн.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору, а відповідачем судові витрати не понесені, суд вирішує розподіл судового збору не здійснювати.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 255, 257, 258, 262, 291, 293, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо нездійснення виплати ОСОБА_1 суми недоотриманої пенсії, яка належала ОСОБА_2 , що була нарахована на виконання рішення суду у справі №420/10808/22, але не була ним одержана за життя, в сумі 89 500,79 грн.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії, яка належала ОСОБА_2 , що була нарахована на виконання рішення суду у справі №420/10808/22, але не була ним одержана за життя, в сумі 89 500,79 грн.
Розподіл судових витрат не проводити.
Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повне найменування сторін по справі:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385).
Суддя О.В. Білостоцький
Оригінал: reyestr.court.gov.ua