Рішення від 26 березня 2026 р. у справі №420/17895/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/17895/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, у якому позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової премії за 2022- 2023 роки, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на січня календарного року (2022 та 2023 відповідно) та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової премії за період з 25.01.2022 року по 31.12.2022 року, ОСОБА_1 , виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року та здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової премії за період з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року ОСОБА_1 , виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, а також провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач, звертає увагу на правові виноски Верховного суду, викладені у постановах від 02.08.2022 по справі №440/6017/21, від 12.09.2022 по справі №500/1813/21, від 10.01.2023 по справі №440/1185/21, від 15.03.2023 по справі №420/6572/22 та зазначає, що за час проходження позивачем військової служби нарахування та виплата грошового забезпечення здійснювалося не у повному обсязі, а саме: у період з 25.01.2022 по 31.12.2022 року нарахування та виплата основних видів грошового забезпечення проводилось без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, що не узгоджується з вимогами чинного законодавства, адже з прийняттям постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

Ухвалою суду від 12.06.2025 суд прийняв позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрив провадження у даній адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач – військова частина НОМЕР_3 надав відзив на позовну заяву, де вказує про хибність та необґрунтованість вимог і доводів позивача, просить відмовити у задоволенні позову.

У своїх доводах відповідач зазначає, що 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103, у пункті 6 якої передбачено внесення змін до Постанови №704, внаслідок яких пункт 4 постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

Таким чином, військовим законодавством України чітко унормовано порядок нарахування (застосування розміру прожиткового мінімуму, тарифний розряд, тощо) та складові грошового забезпечення військовослужбовців.

Посилаючись на правовий висновок Верховного Суду, зроблений у постанові від 11.02.2021 по справі №200/3757/20-а (пункт 50), згідно якого розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим званням), як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом саме на 01.01.2018 року, Військова частина НОМЕР_1 наголошує, що нарахування та виплата грошового забезпечення позивачу здійснювалося у відповідності до вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів, які регулюють нарахування та виплату грошового забезпечення військовослужбовців.

Посилається відповідач також на прийняття 12.05.2023 Кабінетом Міністрів України постанови №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704» (далі - Постанова №481), яка набрала чинності 20.05.2023 та якою по-іншому врегульовані спірні правовідносини. Зокрема, п 1 Постанови № 481 скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Також пунктом 2 указаної Постанови внесено зміни до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", абзац перший якого викладено в такій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Викладення пункту 4 Постанови № 704 у згаданій редакції та встановлення фіксованої суми, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, яка відповідає розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018р., свідчить про відсутність підстав для перерахунку грошового забезпечення позивача.

Окремо відповідач звертає увагу й на те, що після ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зміни до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, будь-яких змін до вказаного нормативно-правового акту Кабінетом Міністрів України не вносилося.

Ухвалою суду від 30.01.2026 відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про зупинення розгляду даної справи; залучено до участі у розгляді справи в якості співвідповідача військову частину НОМЕР_2 .

Військова частина НОМЕР_2 надала відзив на позовну заяву, у якому не погоджуючись із заявленими позовними вимогами, просить відмовити у їх задоволенні та зазначає, що нарахування та виплата грошового забезпечення позивачу здійснювалося у відповідності до вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів, які регулюють нарахування та виплату грошового забезпечення військовослужбовців.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній документів.

Судом встановлено, що позивач – ОСОБА_1 у період з 25.01.2022 по 01.04.2025 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується копіями витягів з наказів командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 25.01.2022 №7, від 24.02.2022 №30, від 30.11.2022 №309, від 01.04.2025 №93.

Згідно копії наявного у справі витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №93 від 01.04.2025, позивачку ОСОБА_1 з 01.04.2025 виключено зі списків особового кладу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення.

Згідно довідки про доходи, складеної військовою частиною НОМЕР_1 №174 від 25.06.2025, складові грошового забезпечення позивачки за період проходження нею військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , були нараховані та виплачені виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018 (1762 грн).

З доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву вбачається, що розмір посадового окладу ОСОБА_1 , встановлено відповідно до тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з Додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року та склав – з 24.02.2022 по 29.11.2022 - 4090,00 грн., з 30.11.2022 по 07.12.2022 - 3440,00 грн., з 08.12.2022 по 31.05.2023 - 5070,00 грн. за повний календарний місяць. ОСОБА_1 , з 24.02.2022 по 29.11.2022 був встановлений 17 тарифний розряд, з 30.11.2022 по 07.12.2022 – 12 тарифний розряд, 3 08.12.2022 по 31.05.2023 - встановлений 24 тарифний розряд, відповідно до схеми тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби та Державної спеціальної служби транспорту згідно з Додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року, займана посада станом на 31.05.2023 – начальник групи логістики - заступник командира батальйону військової частини НОМЕР_1 . Розмір окладу за військовим званням ОСОБА_1 встановлено відповідно до схеми тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з Додатком 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року та складав з 24.01.2022 по 01.01.2023 – 1200,00 грн., з 02.01.2023 по 31.05.2023 – 1270,00 грн. за повний календарний місяць. Розмір надбавки за вислугу років встановлено військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року згідно з Додатком 16 та склав за період з 24.02.2022 по 31.05.2023 - 45%.

Розмір посадового окладу, окладу за військовим званням військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються шляхом множення прожиткового мінімуму, встановленого на 01 січня 2018 року на відповідний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 14.

Надбавка за особливості проходження служби виплачувалась у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 р. № 704; наказу МОУ від 07.06.2018 № 260, згідно доручення МОУ №2683/з від 01.02.2023 року. Щомісячна премія за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 – 163% згідно 17 т.р.; щомісячна премія за період з 01.06.2022 по 30.06.2023 – 146,7% згідно 17 т.р. (позбавлення премії 10%), щомісячна премія за період з 01.07.2022 по 29.11.2022 – 163% згідно 17 т.р., щомісячна премія за період з 30.11.2022 по 07.12.2022 – 202% згідно 12 т.р., щомісячна премія за період з 08.12.2022 по 31.01.2023 – 140% згідно 24 т.р., щомісячна премія за період з 01.02.2023 по 31.05.2023 – 390% згідно 24 т.р.

Нарахування та виплата грошового забезпечення у 2022 році здійснювалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року, наказу Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року, постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року та наказів МОУ від 04.03.2022 № 248/1210, від 12.03.2022 № 3757/з, від 23.03.2022 № 4359/з, від 18.11.2022 № 1714/дск.

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивачка у травні 2025 року зверталась до відповідача із заявою в якій просила здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової премії за 2022-2023 роки, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (2022 та 2023 відповідно).

У відповідь на заяву позивачки, листом від 16.05.2025 №940 військова частина НОМЕР_1 відмовила у здійсненні перерахунку та виплату грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

У своїй відповіді відповідач вказав, що 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103, у пункті 6 якої передбачено внесення змін до постанови №704, внаслідок яких пункт 4 постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: "4, Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14". Також, 12,05.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від ЗО серпня 2017 р. №704» (далі - Постанова №481), яка набрала чинності 20.05.2023 та якою по-іншому врегульовані спірні правовідносини. Пунктом 1 Постанови № 481 скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Також пунктом 2 указаної Постанови внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", абзац перший якого викладено в такій редакції: 4.Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками І, 12, 13 і 14. Викладення пункту 4 Постанови № 704 у згаданій редакції та встановлення фіксованої суми, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, яка відповідає розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018р., свідчить про відсутність підстав для перерахунку грошового забезпечення.

Вважаючи таку поведінки відповідача у спірних правовідносинах протиправною, позивачка звернулась до суду із цим позовом, оскільки на її думку, вона має право на перерахунок грошового забезпечення за період з 25.01.2022 по 19.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки, із застосування для їх обрахунків розміру прожиткового мінімуму встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч.1-3 ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Частиною 4 ст.9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №103 пунктом 6 якої внесено зміни, зокрема до постанови Кабінету Міністрів України №704, пункт 4 якої викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Отже, з 29.01.2020р. відповідні зміни, які були внесені до п.4 Постанови КМ України №704 втратили чинність.

Таким чином, з 29 січня 2020 року не діє норма п.6 постанови КМУ №103, якою були внесені зміни до п.4 постанови КМУ №704 стосовно того, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Закон України від 05.10.2000 №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

У свою чергу, базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (ст.6 Закону №2017-III).

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

При цьому, згідно із ч.2 ст.92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України (п.1) та порядок встановлення державних стандартів (п.3).

Разом з цим, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 №294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон №294-IX) та в подальшому ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік», ЗУ «Про Державний бюджет на 2022 рік» та ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020, 2021, 2022, 2023 відповідно, не містять.

Тобто, положення п.4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом №294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

Відповідно до ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 по справі №913/204/18, від 10.03.2020 по справі №160/1088/19, від 09.06.2022 у справі №520/2098/19).

Отже, з огляду на передбачені в ч.3 ст.7 КАС України правила, а також враховуючи те, що з 01.01.2020 положення п.4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для розрахунку посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних відносин належить застосувати пункт 4 Постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону України про державний бюджет на відповідний рік із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Таким чином, з починаючи з 25.01.2022 протягом 2022 року та у подальшому протягом 2023 року по 19.05.2023, визначення розмірів складових грошового забезпечення позивача (посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями) мало здійснюватися виходячи з розміру прожиткового мінімуму станом на 01 січня відповідного року.

Втім, військовою частиною НОМЕР_1 при розрахунках та виплаті протягом спірного періоду 25.01.2022 по 19.05.2023 ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, та інш.), застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений законом на 01.01.2018, який становить - 1762,00 грн., що з огляду на викладене вище не узгоджується з приписами чинного законодавства.

На підставі вказаних висновків Верховного Суду, з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, суд дійшов висновку, що відповідач, застосовуючи при обчисленні складових грошового забезпечення ОСОБА_1 зокрема посадового окладу та окладу за військовим званням, інших щомісячних додаткових видів грошового його забезпечення, такої розрахункової величини як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 з 25.01.2022 по 19.05.2023 діяв протиправно, не на підставі, не у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, отже в указаній частині позовні вимоги ОСОБА_1 вбачаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вказана позиція суду узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 12.09.2022 у справі №500/1813/21 та від 19.10.2022 у справі №400/6214/21.

За наведених обставин, суд вважає що наявні обґрунтовані підстави для зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату за період з 25.01.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавок, доплат, винагород, які мають постійний характер, премій) за військовим званням позивача, розрахованих виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Також, суд враховує, що Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства Оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок №260).

Відповідно до п.2 розділу І Порядку №260, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

Згідно з п.1 розділу IV, п.1 розділу VI, п.1, 2 розділу ХVI Порядку №260, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах: від 1 до 5 років - 25 відсотків; від 5 до 10 років - 30 відсотків; від 10 до 15 років - 35 відсотків; від 15 до 20 років - 40 відсотків; від 20 до 25 років - 45 відсотків; від 25 і більше років - 50 відсотків.

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків.

Командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.

Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.

Згідно з п.1 розділу ХХІІІ, п.1,7 розділу ХХIV Порядку № 260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Отже, указані виплати залежать від розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням.

За даними довідки про доходи №1174 від 25.06.2025, наданої військовою часиною НОМЕР_1 , у 2022 році позивачці була виплачена грошова допомога на оздоровлення, розмір якої відповідачем також обраховувалися із розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням позивача, розрахованих із застосуванням розміру прожиткового мінімуму встановленого законом на 01.01.2018, в той час як з урахуванням викладеного вище висновку суду, підлягали обчисленню, виходячи із розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, розрахованих від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який установлений законом на 1 січня відповідного календарного року.

При цьому, за наданими до справи документами не вбачається, що позивачу протягом спірного періоду виплачувалась матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Отже у цій частині вимог права позивача не є порушеними.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У доводах відзивів на позовну заяву відповідачами не наведених обґрунтувань, які б свідчили про правомірність поведінки військової частини НОМЕР_1 у вигляді нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2018 року.

За наведених обставин, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка виразилась у незастосуванні для обрахунків складових грошового забезпечення позивача, виплаченого за період її служби у з 25.01.2022 по 19.05.2023 (окрім матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), розміру прожиткового мінімуму встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, із зобов`язанням відповідача провести відповідні перерахунок та виплату.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, судові витрати не розподіляються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з 25.01.2022 по 19.05.2023 включаючи виплачену грошову допомогу для оздоровлення, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (включаючи основні та додаткові види грошового забезпечення, премію) за період з 25.01.2022 по 19.05.2023, а також виплаченої у 2022 році грошової допомоги для оздоровлення, визначивши їх розмір виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 1 січня 2022 року та встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. № 704.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .

Військова частина НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА