Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №400/7705/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2026 р. № 400/7705/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу у належному розмірі грошового забезпечення за період з вересня 2022 року по березень 2023 року, а саме: за вересень 2022 року у вигляді додаткової винагороди у зв`язку з пораненням, пов`язаним з захистом батьківщини (перебування позивача на стаціонарному лікуванні), за період жовтень 2022 року по березень 2023 року включно не сплата премії та посадового окладу, за період з вересня 2022 року по березень 2023 року включно за період перебування позивача в зоні бойових дій, не сплату коштів при звільненні згідно з наказом від 10.07.2023 року №259-РС;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплати позивачу за вересень 2022 року у вигляді додаткової винагороди у зв`язку з пораненням, пов`язаним з захистом батьківщини (перебування позивача на стаціонарному лікуванні), за період жовтень 2022 року по березень 2023 року включно не сплата премії та посадового окладу, за період з вересня 2022 року по березень 2023 року включно за період перебування позивача в зоні бойових дій, не сплату коштів при звільненні згідно з наказом від 10.07.2023 року №259-РС.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в період з вересня 2022 року по березень 2023 року включно йому не в повному обсязі сплачувалось грошове забезпечення. Таку бездіяльність відповідача вважає протиправною та просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 24.07.2025 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що аналіз постанови КМ України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в редакції, що діяла в період з 11 січня 2023 року по 29 липня 2023 року, свідчить про те, що виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я або перебувають у відпустці для лікування, також здійснюється на підставі наказу командира частини щомісячно пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування. При цьому умовою для виплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування, є перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, або перебування військовослужбовця у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. Виписки з журналу бойових дій з зазначенням дат перебування ОСОБА_1 в зоні бойових дій у військовій частині НОМЕР_1 – відсутні.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій заперечив обґрунтування відповідача та зазначає, що для спростування позиції відповідача, позивач надає суду документи, які підтверджують обставини, на які посилається позивач, а саме: двіі довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення за період з червня 2022 року по червень 2023 року, дві довідки про участь у бойових діях. Повністю підтримує позовні вимоги та просить задовольнити позов в повному обсязі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Позивач був мобілізований до Збройних Сил України з 25.05.2022 р. на підставі Указу Президента Украiни №69/2022 вiд 24.02.2022р.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 вiд 25.05,2О22 року за N293 солдат за призовом ОСОБА_2 проходив службу у військовий частині НОМЕР_1 Міністерства Оборони України.

Наказом ком.шдира вiйськовоi частини НОМЕР_1 від 10.07.2023 року за N9259-РС позивач був звiльнений з вiйськовоi служби у запас за підпунктом г пункту 2 частини 4 статтi 26 Закону України «Про військовий обов`язок i військову службу».

У позовній заяві позивач зазначає, що йому не виплачувалось в повному обсязі грошове забезпечення на час проходження військової служби та на час звільнення, а саме: за вересень 2022 року у вигляді додаткової винагороди у зв`язку з пораненням, пов`язаним з захистом батьківщини (перебування позивача на стаціонарному лікуванні), за період жовтень 2022 року по березень 2023 року включно не сплата премії та посадового окладу, за період з вересня 2022 року по березень 2023 року включно за перод перебування позивача в зоні бойових дій, не сплату коштів при звільненні згідно з наказом від 10.07.2023 року №259-РС.

Вважаючи такі дії протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 р. (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини 4 статті 2 Закону № 2232-XII, порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 40 Закону № 2232-XII, гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 р. (далі - Закон № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ), у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому воєнний стан продовжувався відповідними Указами Президента України та діє на теперішній час.

28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України затверджено Постанову № 168 про «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Пунктом 1, Постанови № 168 (в редакціях чинних за спірний період) установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави- агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Водночас, відповідно до вимог пункту 1 Постанови КМУ № 168, для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України у розмірі, збільшеному до 100 000 грн є встановлення таких обставин, як, зокрема:

- перебування на військовій службі у період дії воєнного стану;

- перебування на військовій службі у статусі військовослужбовця Збройних Сил України;

- перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з отриманням поранення, пов`язаним із захистом Батьківщини або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Так, відповідно до Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 2424 від 19.10.2022 року, виданою в/ч НОМЕР_2 Позивач 30.07.2022 року отримав поранення під час захисту Батьківщини.

Відповідно до довідки ВЛК вiд 11.08.2022 року зазначено, що позивач потребує відпустку за станом здоров`я. 12.08.2022 року згідно з відпускним квитком позивач був звільнений у відпустку за станом здоров`я терміном 30 днiв, тобто з 14.08.2022 року по 12.09.2022 року. При цьому, згідно з Епікриз від 28.09.2022 року позивач поступив на стаціонарне лікування і був виписан 28.09.2022 року. А 30.09.2022 року знов поступив на стаціонарне лікування.

Таким чином, позивач у спірний період – вересень 2022 року позивач перебував у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) та на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, тому відповідач протиправно не провів виплату позивачу грошової винагороди передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) та на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини за вересень 2022 року. Невиплата підтверджується довідкою-розрахунком грошового забезпечення, відповідно до якої додаткову винагороду розраховано виходячи з 30 000 грн замість 100 000 грн.

Щодо невиплати позивачу за період жовтень 2022 року по березень 2023 року включно премії та посадового окладу та за період з вересня 2022 року по березень 2023 року включно за період перебування позивача в зоні бойових дій, суд зазначає наступне.

У частині другій статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Як вже зазначалось судом вище по тексту рішення у пункті 1 цієї постанови Уряд установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 1 цієї Постанови (в редакції станом на 2022 р. – 2023 р.) визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Постановою КМУ від 7.07.2022р. №793 Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Постанову №168 доповнено пунктом 2-1, який підлягав застосуванню з 24.02.2022р., та згідно з яким визначено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Наказом Міністра оборони України від 1.04.2022р. №98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5.04.2022р. за №382/37718 (застосовується з 24.02.2022р.), внесено зміни до Порядку №260 шляхом доповнення розд. І п.17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Так, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністр оборони України видав директиви від 7.03.2022р. №248/1217, від 25.03.2022р. №248/1298, від 18.04.2022р. №248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 1.06.2022р.), а потім окреме доручення від 23.06.2022р. №912/з/29.

У пункті 1 телеграми від 25.03.2022р. №248/1298, яка діяла з 31.03.2022р. по 16.06.2022р. Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів.

У пункті 3 цієї телеграми Міністр оборони України установив, що райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.

Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий журнал) , рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.

Пунктом 4 цієї ж телеграми, викладеної в редакції телеграми від 18.04.2022р. №248/1529, Міністр оборони установив командирам тих військових частин (установ), що входять до складу створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) та виконують завдання в районі ведення воєнних (бойових) дій, та до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цієї телеграми.

У підставах про видання такої довідки обов`язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цієї телеграми.

У пункті 5 Міністр оборони установив виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000грн. або 30 000грн. здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) по особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.

Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6 зазначеного окремого доручення).

Слід зазначити, що аналіз положень Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 у сукупності з Окремими дорученням Міністра оборони вказує про те, що підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком №1 Рішення №248/1298.

Практика Верховного Суду засвідчує, що виплата додаткової винагороди (п.1 Постанови КМУ №168) у розмірі до 100000грн. обумовлена участю у бойових діях або заходах, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення, та підтвердженням цих обставин відповідними документами (бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини (відряджені)).

Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови КМУ №168 означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин указаними документами.

Разом з тим, позивачем до суду не надано доказів, що підтверджують безпосередню участь позивача в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах проведення воєнних (бойових) дій в період здійснення зазначених заходів за період з вересня 2022 року по березень 2023 року включно у розумінні Постанови № 168, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що у позивача відсутнє право на отримання додаткової грошової винагороди відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022 №168 у збільшеному розмірі до 100000грн. за спірний період, та у відповідача немає обов`язку здійснювати таке нарахування.

Щодо посилань позивача на довідки військової частини про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресію російської федерації проти України як на підставу для отримання додаткової грошової допомоги, то суд зазначає, що вказана довідка надається та є підставою для отримання особі статусу учасника бойових дій (особи з інвалідністю внаслідок війни), що зазначено у самій довідці, та є довідкою за формою згідно додатку 6 до Постанови КМУ від 20 серпня 2014 року за №413 «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України». Інших доказів на підтвердження обставин для виплати додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн. за спірні періоди Позивачем не надано.

При цьому, як зазначалось судом вище по тексту рішення до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Позивач в позовних вимогах просить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому посадовий оклад та премію за жовтень 2022 року – березень 2023 року включно.

Згідно з довідкою – розрахунком грошового забезпечення від 05.08.2025 року № 0989/10/3031 вбачається, що позивачу не виплачено посадовий оклад за жовтень 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року та частково березень 2023 року (замість 2 820 грн сплачено 727,74 грн) та премію за жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року та лютий 2023 року. Доказів позбавлення позивача в зазначений період премії до суду відповідачем не надано. Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині невиплати позивачу посадового окладу за жовтень 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року, березень 2023 року та премії за жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року та лютий 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо невиплати коштів при звільненні згідно з наказом від 10.07.2023 року №259-РС, то суд відмовляє у задоволенні цієї частини вимог, оскільки позивачем не надано достатньо доказів, з яких можна встановити невиплату всіх належних цьому сум при звільненні. Так, згідно довідкою – розрахунком грошового забезпечення від 05.08.2025 року № 0989/10/3031, позивачу мало бути нараховано за липень 46653,78 грн, згідно виписки АТКБ «Приватбанк» на рахунок позивача відповідачем перераховано 12.07.2023 року 21657,98 грн та 20.07.2023 року 100 000 грн, однак з наданих доказів не можливо встановити, що саме із нарахованого було виплачено позивачу, хоча сума виплачених коштів перевищує суму зазначену у довідці – розрахунку, але при цьому довідка – розрахунок не містить всіх складових до виплати в наказі від 10.07.2023 року №259-РС. Відтак, суд відмовляє у задоволенні зазначеної вимоги за відсутністю належних доказів.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 – 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) – задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 рокук № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування у відпустці та на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини за вересень 2022 року, посадового окладу за жовтень 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року, березень 2023 року та премії за жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року.

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування у відпустці та на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини за вересень 2022 року, посадового окладу за жовтень 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року, березень 2023 року та премії за жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року, з урахуванням раніше проведених виплат.

4. В решті позовних вимог – відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30.03.2026 року.

Суддя О.В. Малих