Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №400/2075/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2026 р. № 400/2075/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенко В. В. розглянув в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 ,н

до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 з вимогами: визнати протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 щодо здійснення перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року за № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за березень-квітень, червень 2023 року та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок матеріального забезпечення ОСОБА_1 відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року за № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за березень-квітень, червень 2023 року.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 20.05.2023 позивач отримав мінно-вибухове травму – осколкове поранення. В травні проходив лікування у Дніпровській міській лікарні, в подальшому проходив лікування у Уманській центральній районній лікарні. В червні 2023 року проходив лікування у військовій частині НОМЕР_2 . За період лікування позивач не отримав додаткову грошову винагороду передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року за № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». З цього приводу, представник позивача звертався до військової частини з запитами, але належної реакції не отримав. З цього приводу представник позивача навіть звертався до адміністративного суду, який зобов`язав військову частина надати відповідну інформацію. З наданою інформації вбачається, що військова частина провела розрахунок з позивачем не у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав відзив в якому просив в задоволенні позову відмовити повністю. Свою позицію аргументував тим, що Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 передбачає, що у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок поранення (контузії, травми, каліцтва, захворювання). Отже, для призначення додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я позивач повинен був надати до військової частини НОМЕР_1 висновок (довідку) ВЛК про те, що поранення (контузії, травми, каліцтва, захворювання), пов`язані із захистом Батьківщини. Жодних довідок ВЛК про те, що поранення (контузії, травми, каліцтва, захворювання), пов`язані із захистом Батьківщини в матеріалах справи не міститься. А в довідках ВЛК від 21.06.2023 №4345, від 19.11.2023 №4249/3 встановлено причинний зв`язок травми, захворювання пов`язаний з проходженням військової служби.

В судове засідання 24.03.2026 представники сторін не з`явилися, надали клопотання про розгляд справи без участі представників сторін. За таких обставин, суд ухвалив рішення про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч.9 ст.205 КАС України.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходить з 09.05.2022 військову службу за мобілізацію у Збройних Силах України на посаді стрільця-помічника гранатометника військової частини НОМЕР_1 .

02.03.2023 солдат ОСОБА_1 у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 виконував бойове завдання поблизу населеного пункту АДРЕСА_4 . Внаслідок ворожого танкового обстрілу ОСОБА_1 було травмовано - акубаротравма. Після чого його було евакуйовано з позицій.

Відповідно до медичних документів, ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування у медичній роті військової частини НОМЕР_1 з 04.03.2023 по 08.03.2023.

З 07.03.2023 по 23.03.2023 солдат ОСОБА_1 проходив лікування у КНП «Криворізька міська лікарня №17».

Після цього, солдат ОСОБА_1 повернувся до виконання обов`язків військової служби.

20.05.2023 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Водяне, Покровського району, Донецької області, солдат ОСОБА_1 отримав мінно-вибухову травму: сліпе осколкове поранення підошовної поверхні правої стопи.

З 24.05.2023 по 06.06.2023 ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування за основним діагнозом мінне-вибухова травма у комунальному некомерційному підприємстві «Уманська центральна районна лікарня».

З 06.06.2023 по 14.06.2023 ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування у Білоцерковському військовому шпиталю (в.ч. НОМЕР_2 ) за основним діагнозом хронічна вертеброгенна цервікалгія.

За ці періоди військова частина здійснила нарахування та виплату додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022, у наступному розмірі:

За період з 01.03.2023 по 31.03.2023 року:- 00 грн. 00 коп. – додаткова винагорода.

За період з 01.04.2023 по 30.04.2023 року:- 63 333 грн. 33 коп. – додаткова винагорода із розрахунку 100 000,00 грн за період з 12.04.2023 по 30.04.2023, 19 днів.

За період з 01.05.2023 по 31.05.2023 року:- 100 000 грн. 00 коп. – додаткова винагорода із розрахунку 100 000,00 грн за період з 01.05.2023 по 31.05.2023, 31 день.

За період з 01.06.2023 по 30.06.2023 року:- 20 000 грн. 00 коп. – додаткова винагорода із розрахунку 100 000,00 грн за період з 01.06.2023 по 06.06.2023, 6 днів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Відповідно до п.11 Розділу XXXIV. «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану» Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який затверджений наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Відповідно до п.12 Порядку, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Таким чином, військовослужбовець мав право на отримання додаткової грошової винагороди в розмірі 100000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період: 1) коли він бере безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення); 2) стаціонарного лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), у зв`язку з пораненням; 3) час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого); 4) перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

У цьому випадку, у позивача було два поранення отримання під час захисту Батьківщини (02.03.2023 та 20.05.2023) стосовно обох випадків маються в наявності довідки за додатком 5 (арк.спр.19, 96), що надає йому право на отримання додаткової винагороди у разі стаціонарного лікування у зв`язку з цими пораненнями.

Суд аналізував аргументи та заперечення сторін стосовно кожного спірного періоду окремо.

За березень 2023 року, позивач не отримав взагалі додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022. Натомість, як вбачається з акту службового розслідування військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 разом з іншими військовослужбовцями приймав безпосередню участь у бойових діях по захисту Батьківщини та під час танкового обстрілу отримав акубаротравму. Тобто, самим актом службового розслідування та самим фактом отримання позивачем поранення від обстрілу ворожого танку, доводиться той факт, що принаймні 02.03.2023 солдат ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) та має право на додаткового грошову винагороду передбачену постановою КМУ №168 від 28.02.2022 за цей день.

Крім того, відповідно до Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого медроти НОМЕР_3 ОМБР, ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування у медичній роті бригади з 04.03.2023 по 08.03.2023, за основаним діагнозом – акубаротравма.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач має право на грошову додаткову винагороду також і за ці дні стаціонарного лікування від поранення.

В подальшому згідно медичних документів, ОСОБА_1 проходив лікування у КНП «КМЛ№17» з 07.03.2023 по 23.07.2023 (арк.спр.25-26). Разом з тим, сторонами не надано безпосередньо документів про проходження лікування позивачем у цій лікарні, тому під час розгляду справи не встановлено за яким діагнозом позивач проходив лікування та чи проходило це лікування в умовах стаціонару.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язання здійснити нарахування та виплату додаткової грошової винагороди за березень 2023 року підлягають задоволенню.

При цьому, суд не визначає конкретний період за який відповідач повинен здійснити це нарахування, оскільки відповідач повинен перевірити медичні документи позивача щодо проходження лікування в Криворізської міської лікарні №17 та військовій частині НОМЕР_4 , та прийняти рішення щодо можливості виплати додаткової винагороди за ці періоди. Але, у будь-якому випадку, відповідач повинен включити до періоду, за який позивач має право на нарахування додаткової винагороди, період часу з 02.03.2023 по 08.03.2023, оскільки, в цей період часу, солдат ОСОБА_1 безпосередньо брав участь у бойових діях, отримав поранення, а також проходив стаціонарне лікування від отриманого поранення.

За квітень 2023 року, позивач отримав додаткову винагороду за 19 днів, а саме за період з 12.04.2023 по 30.04.2023. При цьому з позовної заяви та доданих матеріалів взагалі не вбачається, що в квітні 2023 року, позивач проходив якесь лікування. У відповіді на відзив, представник позивача посилається на виписку з історії хвороби військової частини НОМЕР_4 про перебування на лікуванні ОСОБА_1 з 21.03.2023 по 07.04.2023, хоча до відповіді представником долучено виписний епіркіз №16402 виданий КНП «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради про стаціонарне лікування позивача в період з 21.05.2023 по 24.05.2023 (арк.спр.100). Самої виписки про проходження лікування у період 3 21.03.2023 по 07.04.2023 позивачем на надано. Таким чином, проходження позивачем лікування у квітні 2023 року, не підтверджено жодним доказом.

За таких обставин, враховуючи, що відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а позивачем не підтверджено необхідність виплати йому додаткової винагороди за період з 01.04.2025 по 11.04.2025,в цій частині позову належить відмовити.

За травень 2023 року, ОСОБА_1 виплачена додаткова винагорода у повному обсязі, в розмірі 100000 гривень. Таким чином, вимоги в цій частині є безпідставні, а тому в цій частині позову також необхідно відмовити.

За червень 2023 року, ОСОБА_1 виплачена додаткова винагорода в розмірі 20000 гривень –за період з 01.06.2023 по 06.06.2023, 6 днів.

З доданих позивачем медичних документів, вбачається, що в період з 24.05.2023 по 06.06.2023 він проходив стаціонарне лікування у комунальному некомерційному підприємстві «Уманська центральна районна лікарня» з основним діагнозом: мінно-вибухово травма (20.05.2023) сліпе осколкове-поранення підошвинної поверхні правої стопи. Саме цей період у 6 дній червня, відповідачем і прийнято до періоду, за який нараховується додаткова винагорода у загальному розмірі 20000 гривень. Щодо подальшого лікування позивача у ІНФОРМАЦІЯ_1 (в.ч. НОМЕР_2 ) в період з 06.06.2023 по 14.06.2023, то хоча лікування відбувалося на стаціонарі, але за діагнозом «хронічна вертеброгенна цервікалгія, торакалгія, ломбалгія» (арк.спр.31), тобто з причин не пов`язаних з пораненнями, а тому за цей період додаткова винагорода нараховуватися не повинна.

Таким чином, в цій частині позову, щодо нарахування та виплата додаткової винагороди за червень 2023 року, також необхідно відмовити у позові.

Позов ОСОБА_1 до військовій частині НОМЕР_1 задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування військовослужбовцю ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року за № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за березень 2023 року. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 за березень 2023 року, з перевіркою медичних документів позивача щодо проходження лікування Криворізської міської лікарні №17 та військовій частині НОМЕР_4 , та з обов`язковим врахуванням висновків суду про те, що позивача має право додаткову винагороду за період з 02.03.2023 по 08.03.2023.

В задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання здійснити нарахування за періоди: квітень, травень та червень 2023 року, - відмовити.

Судові витратив відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування військовослужбовцю ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за березень 2023 року.

3. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення військовослужбовцю ОСОБА_1 за березень 2023 року, в частині нарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за березень 2023 року, з урахуванням висновків суду.

4. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності військової частиниа НОМЕР_1 та зобов`язання здійснити нарахування за періоди: квітень, травень та червень 2023 року, - відмовити.

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 30.03.2026