Рішення від 26 березня 2026 р. у справі №320/9525/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2026 року м. Київ справа №320/9525/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області , в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради від 16.05.2023 про відмову ОСОБА_1 в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї;

- зобов`язати Управління призначити та виплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім`ї на підставі її заяви від 10.04.2023 №385.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вона звернулася до Управління праці і соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської оббласті із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям. Однак відповідачем було відмовлено в призначенні соціальної допомоги, оскільки у складі сім`ї є непрацюючі працездатні особи, які не сплатили в мінімальному розмірі ЄСВ сумарно протягом трьох місяців.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Калінінським РВ ДМУ ГУ МВС України в Донецькій області, від 20.08.2009.

Відповідно до запису у паспорті громадянки України ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , Калінінським відділом РАЦС міста Донецька 26.06.2009 зареєстровано шлюб з ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки від 22.03.2023 №3251-7001744724 ОСОБА_1 взято на облік як внутрішньо переміщену особу

ОСОБА_1 є матір`ю багатодітної сім`ї, що підтверджується посвідчення № НОМЕР_2 від 29.03.2011 та має право на пільги, передбачені законодавством для багатодітних сімей.

ОСОБА_1 є матір`ю:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , батьками є: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ;

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , батьками є: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , батьками є: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , батьками є: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Рішенням від 16.05.2023 Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області відмовив в призначенні соціальної допомоги з підстав п. 10 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №632. Також відповідач зазначив, що державна соціальна допомога призначається, якщо особи протягом періоду, за який враховується доходи (01.10.2022-31.03.2023): сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача з цим позовом до суду, з приводу чого суд зазначає:

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України пенсії, інші виплати соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Реалізація конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім`ям і сприяння їх економічній самостійності регулюється Законом України № «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» від 1 червня 2000 року № 1768-III (далі - Закон № 1768-III).

Так, відповідно до статті 1 Закону № 1768-III державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям - це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї; малозабезпечена сім`я - це сім`я, яка з поважних або незалежних причин від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї.

Згідно із частинами першою-третьою статті 4 Закону № 1768-III заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім`ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. Виконавчий комітет сільської, селищної ради передає заяву про надання державної соціальної допомоги до місцевої державної адміністрації.

Частиною першою статті 6 Закону № 1768-III встановлено, що державна соціальна допомога призначається на шість місяців.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 1768-III порядок призначення, умови виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно із цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На підставі вказаної норми, постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року затверджено Порядок № 250 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), положеннями якої, серед іншого, встановлено перелік документів, необхідних для призначення такої допомоги, а також підстави для припинення її виплати (пункт 1 Порядку № 250).

Пунктом 2 Порядку № 250 визначено, що державна соціальна допомога призначається і виплачується малозабезпеченим сім`ям, які постійно проживають на території України, а також іншим малозабезпеченим сім`ям у випадках, установлених законом, які з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім`ї.

Державна соціальна допомога призначається на шість місяців з місяця звернення за її призначенням.

За приписами пункту 5 Порядку № 250 для призначення державної соціальної допомоги уповноважений представник малозабезпеченої сім`ї, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або іншим документом, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), подає такі документи: заяву, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики; декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація); довідку про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; довідку встановленої форми про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях (за наявності).

За приписами підпункту 1 пункту 10 Порядку № 250 державна соціальна допомога не призначається, якщо: у складі сім`ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані у філії регіонального/міжрегіонального центру зайнятості (або міському, районному, міськрайонному центрі зайнятості - до дати припинення їх діяльності) (далі - центр зайнятості) як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених у пункті 11 цього Порядку).

Державна соціальна допомога у зазначеному випадку призначається, якщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи:

сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців;

доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю І групи, за особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку; надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 21 Порядку № 250 рішення про призначення державної соціальної допомоги або про відмову в її призначенні приймається органом соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання заяви і надсилається наступного дня після його прийняття уповноваженому представнику малозабезпеченої сім`ї.

У разі прийняття рішення про відмову в призначенні державної соціальної допомоги орган соціального захисту населення інформує про це уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї із зазначенням підстав для відмови та порядку оскарження рішення (з врученням відповідного повідомлення під особистий підпис).

Рішення органу соціального захисту населення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її призначенні може бути оскаржено заявником в органі виконавчої влади вищого рівня або в суді.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 250 якщо у складі малозабезпеченої сім`ї є непрацюючі працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, і протягом цього періоду зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні менше трьох місяців або які (за яких) не сплатили (не сплачено) мінімального розміру єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи, державна соціальна допомога призначається:

1) не більше ніж на два шестимісячних періоди, якщо: у складі сім`ї є дитина з інвалідністю або особа з інвалідністю, яка згідно з випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією потребує постійного стороннього догляду; відсутність будь-яких джерел для існування пов`язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім`ї.

Державна соціальна допомога за таких умов на наступний строк призначається не раніше ніж через шість місяців після завершення виплати такої допомоги;

2) на один шестимісячний період, якщо малозабезпечена сім`я є багатодітною або у складі малозабезпеченої сім`ї є одинока мати (одинокий батько), що не перебуває у шлюбі, і запис про батька (матір) такої дитини до Книги реєстрації народжень внесено в установленому порядку за вказівкою матері (батька), або мати (батько) у разі смерті одного з батьків і звернулася (звернувся) за призначенням державної соціальної допомоги у липні - грудні 2020 року.

З системного аналізу викладених вище правових норм слідує те, що самостійною підставою для призначення державної соціальної допомоги відповідно до підпункту 2 пункту 11 Порядку № 250 є наявність у малозабезпеченої сім`ї статусу багатодітної.

Водночас, положеннями пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги» від 22 липня 2020 року № 632 (далі - Постанова №632) (згідно пункту 5 цієї постанови застосовується з 1 липня 2020 року) внесено, зокрема, до Порядку № 250 зміни і викладено останній в новій редакції, якою уніфіковано порядок отримання малозабезпеченими родинами державної соціальної допомоги.

Згідно положень підпункту 2 пункту 11 Порядку №250 (в редакції Постанови №632) державна соціальна допомога призначається на один шестимісячний період, якщо малозабезпечена сім`я є багатодітною або у складі малозабезпеченої сім`ї є одинока мати (одинокий батько), що не перебуває у шлюбі, і запис про батька (матір) такої дитини до Книги реєстрації народжень внесено в установленому порядку за вказівкою матері (батька), або мати (батько) у разі смерті одного з батьків і звернулася (звернувся) за призначенням державної соціальної допомоги у липні - грудні 2020 року.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що остання передбачає три категорії одержувачів державної соціальної допомоги та умови, за яких останні мають право на її отримання. Такими суб`єктами, згідно підпункту 2 пункту 11 Порядку №250 можуть бути:

- багатодітні сім`ї;

- одинока матір (батько), що не перебуває у шлюбі, за умови якщо запис про другого з батьків дитини внесено до Книги реєстрації народжень за вказівкою матері (батька);

- одинока матір (батько), якщо один з батьків помер.

При цьому, разом із суб`єктним критерієм отримання такої допомоги, зазначеним положенням також передбачено і часовий аспект (для всіх трьох категорій одержувачів), який є обов`язковою умовою виникнення у вищевказаних суб`єктів права на отримання державної соціальної допомоги, а саме звернення із відповідною заявою повинно відбутись виключно у період з липня по грудень 2020 року. Таким чином без звернення з відповідною заявою у визначений строк жоден з трьох категорій суб`єктів не буде мати право на отримання державної соціальної допомоги.

Зазначене, на думку суду, свідчить про встановлене часове обмеження для подачі документів, що може бути пов`язано з конкретними економічними обставинами в державі під час пандемії COVID-19 і, водночас, сприяє раціональному розподілу коштів Держаного бюджету (з урахуванням наявних бюджетних ресурсів) у період закінчення бюджетного року та початку наступного з метою можливого коригування виплат відповідно до нових бюджетних показників.

Суд зазначає, що встановлення конкретного періоду для звернення із заявою про призначення державної соціальної допомоги є також важливим інструментом для забезпечення рівності та прозорості в наданні такої соціальної послуги категоріям суб`єктів, які мають право на її отримання.

Таким чином, аналізуючи вказану норму, суд доходить висновку, що підпункт 2 пункту 11 Порядку №250 встановлює особливі умови для отримання державної соціальної допомоги певною категорією громадян - багатодітними сім`ями та одинокими батьками, які виховують дітей самостійно. Такий підхід свідчить про те, що держава прагне надати додаткову соціальну підтримку вразливим верствам населення, зокрема, сім`ям з дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах. Разом з тим, встановлення часових обмежень для всіх категорій отримувачів такої допомоги гарантує рівні умови та запобігає виникненню дискримінаційних ситуацій, стимулює суб`єктів отримання такої допомоги до своєчасного оформлення необхідних документів, а також сприяє більш ефективному розподілу бюджетних коштів та оптимізації процесу надання соціальних послуг.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 30.09.2024 у справі 340/2823/23.

Судом встановлено, що позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї 10.04.2023, тобто поза періодом, встановленим підпунктом 2 пункту 11 Порядку № 250 для подання заяви про отримання державної соціальної допомоги.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області від 16.05.2023 про відмову в призначенні державної соціальної допомоги.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, в адміністративному позові відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.