Рішення від 08 березня 2026 р. у справі №200/9548/25 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2026 року Справа№200/9548/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справу ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність і зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), відповідно до якої просить:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Донецьк) з невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку громадянина ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), у зв`язку з його непридатністю до військової служби за станом здоров`я;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (Донецьк) внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом внесення даних щодо виключення з військового обліку громадянина ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), у зв`язку з його непридатністю до військової служби за станом здоров`я, відповідно до записів обліково - послужної картки.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 21.10.1999 року військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. І ст. 77А, 78Б відповідно до Наказу МОУ №2 від 04.01.1994 року, зі змінами внесеними наказом МОУ №207 від 12.07.1999 року, про що міститься відповідний запис у військово-обліковому документі позивача.

Таким чином, за доводами позивача, його виключено з військового обліку у зв`язку з його непридатністю до військової служби за станом здоров`я. Крім цього, зазначав, що його визнано особою з інвалідністю довічно.

Проте згідно отриманих даних за допомогою застосунку Резерв+ інформація щодо непридатності позивача за станом здоров`я з його виключенням з військового обліку в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів на даний час – відсутня. Натомість, згідно відповідних даних позивач перебуває на обліку у відповідача.

У зв`язку з означеним, 10.11.2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення до Реєстру відомостей про його виключення з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби за станом здоров`я.

17.11.2025 року відповідачем листом відмовлено позивачу у внесенні відповідних даних до Реєстру, запропоновано звернутись до ТЦК та СП особисто для проходження ВЛК

Оскільки позивачем пройдено ВЛК за результатами якої його виключено з військового обліку, вважає, що відповідач зобов`язаний внести відповідні відомості до Реєстру про виключення позивача з військового обліку.

Ухвалою суду від 09.12.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та відкрито провадження у справі № 200/9548/25. Призначено дану справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з тих підстав, що в ІНФОРМАЦІЯ_5 та Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відсутні відомості щодо виключення з військового обліку позивача, зокрема довідки військово-лікарської комісії або свідоцтва про хворобу позивача відповідно до вимог наказу Міністерства Оборони України № 402 від 14.08.2008 року.

Вказував, що до позовної заяви позивач додає копію «обліково-послужної картки», що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа» не є «військово-обліковим документом», та не визначає належність позивача до військового обліку.

Зауважив, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , користується правом на відстрочку відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 02.02.2026 року.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої він зазначає, що обліково-послужна картка, в якій міститься запис про виключення позивача з військового обліку видана позивачу взамін військового квитка, про що зазначено на титульній сторінці такої картки, у зв`язку з чим даний документ в повній мірі підтверджує виключення позивача з військового обліку.

У зв`язку з тим, що відомості про виключення Позивача з військового обліку відсутні у Реєстрі позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 за місцем перебування на військовому обліку з проханням внести відомості про його виключення до Реєстру.

Посилався, що позивач не повинен нести тягар настання несприятливих наслідків через невиконання відповідачем своїх обов`язків, за недотримання відповідачем положень законодавства України та прав позивача, зокрема права на достовірну інформацію щодо себе у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів та право на її своєчасне відображення.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Відповідно до довідки серії МСЕ № 142237 позивачу встановлено 2 групу інвалідності безстроково.

Відповідно до витягу із застосунку Резерв+ позивач перебуває на обліку у відповідача.

У зв`язку з означеним, 10.11.2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про його виключення з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби за станом здоров`я.

Зокрема, до вказаної заяви надано копію обліково - послужної картки форми № 6 надану замість військового квитка від 15.10.1999 року, який містить відмітку військово - лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 від 21.10.1999 року, про те, що позивач на підставі ст. 77а, 78б, відповідно до Наказу МОУ № 2 від 04.01.1994 року, зі змінами внесеними наказом МОУ № 207 від 12.07.1999 року.

Листом від 17.11.2025 року № 07/5202 “Про надання інформації” повідомив, що документи стосовно виключення позивача з військового обліку залишились на непідконтрольній території України у зв`язку з військовою агресією РФ у 2014 році.

Повідомлено, що згідно з даними ЄДРПВР “Оберіг” його автоматично взято на військовий облік відповідно до ПКМУ від 16.08.2024 року.

Позивачу запропоновано особисто звернутися особисто до ТЦК та СП за місцем фактичного проживання за довідкою ВПО з метою взяття на військовий облік військовозобов`язаного та проходження військово - лікарської комісії для виключення з військового обліку.

Не погодившись із наведеною позицією відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” № 2232-XII від 25.03.1992 року (далі Закон - № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Військовий обов`язок включає, зокрема, взяття громадян на військовий облік; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до підпунктів 2, 3 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 (далі – Порядок № 1487), військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:

фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;

здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами;

подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до статті 1 Закон України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно зі статтею 6 вказаного Закону до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пункт 1 частини 1 статті 8 Закон України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” встановлює, що до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать, зокрема, відомості про виконання військового обов`язку.

Відповідно до статті 12 Закон України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” реєстр ведеться в електронній формі з єдиною централізованою базою даних, яка містить персональні та службові дані всіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Для ведення Реєстру застосовуються системні класифікатори. Системні класифікатори, необхідні для функціонування Реєстру, розробляються адміністратором Реєстру.

Персональні та службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться до бази даних Реєстру у формі запису - сукупності всіх даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, передбачених статтями 7 і 8 цього Закону.

Згідно зі статтею 13 цього Закону до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Відповідно до частини 4 статті 1 Закону № 2232-XII призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку.

Пункт 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 559, також встановлює, що військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку,

Відповідно до пункту 2 цього Порядку військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 559.

Розділ 13 вказаної форма визначає “Відмітки про військовий облік”, в зазначеній графі зазначаються дата взяття на військовий облік, найменування районного, міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (відповідного органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку. У разі зняття або виключення громадянина з військового обліку зазначаються дата і причина зняття (виключення) з військового обліку відповідно до положень статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу. Порядок встановлює, що аналогічну інформацію містить військово-обліковий документ в електронній формі.

З матеріалів справи судом встановлено, що при формуванні електронного військово-облікового документа в системі “Резерв+”, позивач виявив, що він перебуває на обліку у відповідача, номер в реєстрі Оберіг 010520251464438600011, звання Рекрут, потребує проходження базової загальновійськової підготовки, солдат резерву.

Водночас в матеріалах справи наявна обліково-послужна картка форми № 6 надана замість військового квитка від 15.10.1999 року, який містить відмітку військово – лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 від 21.10.1999 року, про те, що позивача на підставі ст. 77а, 78б, відповідно до Наказу МОУ № 207/99 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Станом на час зазначення відповідного запису про виключенням з військового обліку в обліково-послужній картці діяли норми Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затверджені наказом Міноборони України № 2 від 04.01.1994, МОУ № 207/99 від 04.01.1994 року, зі змінами внесеними наказом МОУ №207 від 12.07.1999 року (далі – Положення).

Пунктом 92 Положення було передбачено, що при огляді призовників лікарі визначають стан їх здоров`я та ступінь придатності до військової служби. При цьому враховується характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх розвитку, функціональних порушень, а також освіта, спеціальність, фактична працездатність оглянутого та вимоги, які ставить військова служба до стану здоров`я у тому чи іншому виді Збройних Сил України, роді військ.

Пунктом 93 Положення після закінчення огляду кожний лікар записує в облікову картку призовника встановлений діагноз (при відсутності захворювань робиться запис "здоровий"), висновок про придатність (тимчасову непридатність або повну непридатність) до строкової військової служби, ступінь обмеження, дату огляду та підписує висновок, зазначаючи прізвище та ініціали. Крім того, на призовників, тимчасово непридатних до військової служби та непридатних до військової служби в мирний та воєнний час, оформляється висновок лікаря (додаток № 10 до Положення).

Відповідно до п. 95-96 Положення залежно від стану здоров`я громадянам, придатним до військової служби, та тим, які призиваються на строкову військову службу, встановлюється один із ступенів обмеження 1, 2, 3 або 4. Особам, тимчасово непридатним до військової служби, встановлюється ступінь обмеження 5, непридатним до військової служби в мирний час, обмежено здатним у воєнний час 6, непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку 7. Лікар виносить одну із таких постанов про придатність (тимчасову або повну непридатність) до строкової служби: а) "придатний до військової служби. Ступінь обмеження 1 (2, 3, 4)"; б) "тимчасово непридатний до військової служби. Ступінь обмеження 5"; в) "непридатний до військової служби у мирний час, обмежено здатний у воєнний час. Ступінь обмеження 6"; г) "непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку. Ступінь обмеження 7".

Таким чином станом на час проходження позивачем військово-лікарської комісії 21.10.1999 року було прийнято рішення про те, що позивач за наявними хворобами, станом на час проходження ВЛК, підлягає визнанню непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку.

Відповідно до статті 37 Закону № 2232-XII в редакції чинній станом на 21.10.1999 року передбачено підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення.

Так, пунктом «а» частини 5 статті 37 зазначеного Закону було передбачено, що виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

У даному випадку, матеріалами справи підтверджується, що з 21.10.1999 року позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 77 “а”, 78 "б" наказу МО України № 2 від 04.01.1994 “Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України” (в редакції чинній на 26.07.1999).

Статтею 77 а) Додатку № 1 “Розклад хвороб і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби в Збройних Силах України” наказу МО України № 2 від 04.01.1994 “Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України” (в редакції чинній на 26.07.1999) переломи хребта, кісток тулуба, верхніх та нижніх кінцівок (перелом таза, лопатки, плечової, променевої та ліктьової кісток, шийки стегна та стегнової кістки великогомілкової та малогомілкової кісток, щиколотки, численні переломи трубчастих кісток) зі значним порушенням функцій - Непридатні до військової служби зі зняттям з військового обліку.

Статтею 78 б) Додатку № 1 “Розклад хвороб і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби в Збройних Силах України” наказу МО України № 2 від 04.01.1994 “Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України” (в редакції чинній на 26.07.1999) внутрішньочерепна травма та її наслідки (струс, удар, здавлення головного мозку, субарахноїдальний та внутрішньочерепний крововиливи внаслідок травми) з помірним порушенням функцій.

Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі № 280/2880/24 зауважив: “з аналізу положень Закону 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних”.

З урахуванням вказаних положень діючого законодавства та з урахування наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позивача в році за наслідками проведеної медичної комісії було визнано непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку

Суду не надано доказів визнання нечинною обліково-послужної картки форми № 6 замість військового квитка від 15.10.1999 року, тому суд вважає, що обліково-послужна картка є допустимим доказом, що позивач вже не має статусу військовозобов`язаного та виключений з військового обліку військовозобов`язаних через непридатність до військової служби 27.10.1999 року.

Окрім того обліково - послужна картка є єдиним джерелом доказу про виключення позивача з військового обліку, оскільки як зазначав відповідач документи стосовно виключення з військового обліку залишились на непідконтрольній території України у зв`язку з військовою агресією рф у році.

Статтею 9 Закон України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право:

1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру;

2) звертатися в порядку, встановленому розпорядником Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Згідно з п. 4 Порядку № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Матеріалами справи підтверджено звернення позивачем до відповідача, тобто за місцем перебування на військовому обліку, із заявою про внесення відповідних змін щодо нього до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Суд вказує, що право на звернення щодо актуалізації відомостей реалізовано позивачем шляхом подання відповідної заяви (у паперовій формі).

При цьому ані Постановою № 559, ані будь-яким іншим нормативно-правовим актом не передбачено обов`язку позивача особисто прибути до ТЦК для надання такого звернення та вирішення поставленого питання.

Відповідно до п. 1, 8, 9, 11 “Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Завданням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Суд зауважує, що згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У свою чергу відповідач за наслідками розгляду заяви позивача від 10.11.2025 року не вирішив її по суті, натомість у листі від 17.11.2025 року № 07/5202 обмежився пропозицією звернутися особисто до ТЦК та СП за місцем фактичного проживання за довідкою ВПО з метою взяття на військовий облік військовозобов`язаного та проходження військово - лікарської комісії для виключення з військового обліку. Хоча як вже було зауважено судом позивач перебуває на обліку у відповідача, що підтверджується матеріалами справи

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд на підставі частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного суду України вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду по суті заяви позивача від 10.11.2025 року та зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача від 10.11.2025 року з урахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні про те, що з 21.10.1999 року позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 77 “а”, 78 "б" наказу МО України № 2 від 04.01.1994 “Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України” (в редакції чинній на 26.07.1999).

Отже позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням частини 2 статті 9 КАС України.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Частинами 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позову з урахуванням частини 2 статті 9 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.

Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність і зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 10.11.2025 року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.11.2025 року з врахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні про те, що з 21.10.1999 року позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 77 “а”, 78 "б" наказу МО України № 2 від 04.01.1994 “Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України” (в редакції чинній на 26.07.1999).

Повне рішення складене 09 березня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.І. Бабіч