Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №160/1410/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 рокуСправа №160/1410/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеси О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якій позивач просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення змін до інформаційних баз, а саме в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система «Оберіг») в частині вилучення відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 ;

2. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести зміни в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система «Оберіг») шляхом вилучення відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до електронного військово-облікового документу, сформованого за допомогою мобільного застосунку «Резерв+» від 17.10.2025 року, гр. ОСОБА_1 : перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 ; статус - «Порушення правил військового обліку»; причина розшуку «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП»; дата початку розшуку - 23.09.2025 року. Позивач наголошує що статус «Порушення правил військового обліку», відображений в електронному військово-обліковому документі гр. ОСОБА_1 та оголошення його в «розшук» відбулося за відсутності встановлених законом процесуальних підстав, а саме - без складання протоколу та винесення постанови про вчинення адміністративного правопорушення за ст. 210 КУпАП або ст. 210-1 КУпАП. Крім того, на Адвокатський запит від 10.11.2025 року докази, які б підтверджували факт «Порушення правил військового обліку», ІНФОРМАЦІЯ_2 - не надав, що свідчить про їх фактичну відсутність. Тобто, гр. ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності на підставі порушення правил військового обліку та провадження, а у разі його наявності, то і така справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі ст. 247 КУпАП. Отже, ІНФОРМАЦІЯ_2 було внесено дані про необхідність доставлення гр. ОСОБА_1 без формування адміністративних матеріалів та винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив, в якому відповідач із заявленими позовними вимогами не погоджуємося та просить відмовити в задоволенні поданого позову, зазначає, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 з 30.01.2024 року. Останній раз особисто з`являвся до ТЦК та СП 30.01.2024 року. Того ж дня позивачем була пройдена ВЛК, якою було визнано придатним до військової службу. Оскільки до цього часу позивач перебуває у картотеці «Вільні залишки» підкартотеці «Підлягає призову на військову службу під час мобілізації» та визнаний ВЛК придатним до військової служби, Відповідачем виконуючи свої обов`язки за містом реєстрації позивача була направлена повістка № 4756381 про явку 16.09.2025 о 09:00 до органів ТЦК та СП для проходження уточнення даних (перепроходження ВЛК, виявлення права на відстрочку чи бронювання, призов на військову службу). 16.09.2025 року позивач за викликом не з`явився. Про причини неявки не повідомив. 06.10.2025 року також направлялось розпорядження на підприємство за яким позивач також не з`явився. Після виявлення порушення в застосунку «РЕЗЕРВ+», особисто також не з`явився до ТЦК та СП для вирішення всіх питань. З вказаних вище підстав, у зв`язку з порушенням позивачем правил військового обліку (не проходженням військово-лікарської комісії та неприбуттям по повістці), його було визнано порушником військового обліку про що повідомлено шляхом внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та «Резерв+». Слід зазначити, що виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку не є можливим поки він не з`явиться до органів ТЦК та СП та пройде військово-лікарську комісію, що передбачено чинним законодавством України. Щодо не притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 210-210-1 КУпАП, то КУпАП не визначено процедуру виклику до ТЦК та СП особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення, який є підставою для початку розгляду справи. Втім, задля складання протоколу про адміністративне правопорушення, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справи про адміністративне правопорушення, ч. 1 ст. 260 КУпАП передбачено адміністративне затримання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яке не слід ототожнювати з арештом або взяттям під варту. Повідомлення про розшук особи ТЦК та СП не суперечить положенням діючого законодавства та відбувається у випадках, коли ТЦК та СП виявлені ознаки вчинення військовозобов`язаною особою адміністративного правопорушення, яке передбачено ст. 210 або ст. 210-1 КУпАП. Якщо громадянин отримав інформацію про те, що його розшукує ТЦК та СП, він має якнайшвидше прибути до ТЦК та СП, у якому перебуває на обліку, задля складання протоколу про адміністративне правопорушення, надання пояснень та доказів невинуватості. Протокол про адміністративне правопорушення не є документом про притягнення до адміністративної відповідальності, а є, по суті, документом, з якого розпочинається процедура встановлення складу адміністративного правопорушення. Лише після складання протоколу та пред`явлення його особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, закон дозволяє розпочати розгляд справи про адміністративне правопорушення та встановлення всіх обставин. Щодо запису, який з`явився у застосунку «Резерв+» в особливому кабінеті позивача про порушення правил військового обліку, то станом на 28.01.2026 року позивач не користується правом на відстрочку від призову, не має бронювання та підлягає призову на військову службу. Окремо звертає увагу, що позивач не був позбавлений можливості, навіть за відсутності повістки, прибути до ТЦК та СП для з`ясування підстав для внесення таких відомостей до ЄДРПВР, а також надання пояснень та доказів відсутності порушення з його боку правил військового обліку.

Від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що відповідач не надав жодних доказів здійснення спроби проінформувати позивача про виклик до ТЦК та СП, зокрема, але не виключно: номер поштового відправлення, опис вкладення та інші підтверджуючі документи направлення повістки та розпорядження. Попри намагання позивача отримати зазначені документи через адвокатський запит, у своїй відповіді Відповідач фактично відмовився надавати їх та інші документи, що стосуються справи позивача. Так само, ці документи не були надані відповідачем до суду. Відповідно, відповідач не довів, що позивач був належним чином проінформований про необхідність прибуття до ТЦК та СП. Відповідач фактично стверджує, що позивач порушив правила військового обліку. Однак, він не надав копій документів із адміністративної справи щодо позивача, які свідчили б про наявність в діях позивача ознак вчинення адміністративного правопорушення за ст. 210-1 чи ст. 210 КУпАП. Через те, що відповідач не надав копії протоколу, постанови, повістки, та інших матеріалів, що мають міститися у адміністративній справі, неможливо зробити висновок про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення за ознаками ст.210-1 чи ст. 210 КУпАП і, відповідно, правомірність внесення його до “розшуку” та відображення статусу “Порушення правил військового обліку” в електронному військовообліковому документі Позивача у застосунку “Резерв +”. Виходячи із норм чинного законодавства, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку. Тобто, відповідач вніс дані до Реєстру щодо позивача без формування адміністративних матеріалів та винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. А тому, позивач вважає безпідставними дії відповідача щодо внесення щодо нього інформації про «розшук» на підставі порушення правил військового обліку до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (ЄДРПВР/система «Оберіг»), що відображається, зокрема, у застосунку «Резерв+». Зважаючи на вищевикладене, позивач не погоджується з висновками, викладеними відповідачем у відзиві на позовну заяву, оскільки вони не спростовують твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог позивача.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що відповідно до електронного військово-облікового документу, сформованого за допомогою мобільного застосунку «Резерв+» від 17.10.2025 року, гр. ОСОБА_1 : перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 ; статус - порушення правил військового обліку; причина розшуку - не прибули за повісткою до ТЦК та СП; дата початку розшуку - 23.09.2025 року.

10.11.2025 року представник позивача направив на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 адвокатський запит, в якому просив надати інформацію щодо того:

1. Чи перебуває гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), у базах даних ІНФОРМАЦІЯ_1 як особа, що порушила правила обліку оголошена в розшук?

2. Якщо «так», то коли (час, дата) та на яких законних підставах щодо гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) було внесено відомості про порушення правил військового обліку та оголошено «у розшук»?

3. Надати належним чином завірені копії усіх документів (повістка, протокол, постанова про вчинення адміністративного правопорушення тощо - за наявності), що слугували підставою для оголошення гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) у розшук як особу, що порушила правила військового обліку.

4. Відповідь на вказаний адвокатський запит надати на електронну адресу. У разі ненадання відповіді на електронну адресу, прошу відповідь надіслати засобами поштового зв`язку на адресу.

Листом від 25.11.2025 року №8248 відповідач повідомив, що ухилення від притягнення до відповідальності внаслідок свідомого неприбуття до ТЦК та СП може бути розцінене як обставина, що обтяжує відповідальність. Правова допомога полягає в забезпеченні того, щоб невинна особа не зазнала безпідставного покарання, а винна - отримала покарання, співмірне скоєним діянням та виключно в межах закону. Тобто, правова допомога не може бути направлена на приховування злочину або адміністративного правопорушення. Відносно надання інформації та/або документів у зв`язку із наданням правової допомоги, повідомлено, що знайомитися із матеріалами справи про адміністративне правопорушення, в тому числі отримувати із неї копії документів, інформацію тощо, з`ясовувати підстави для адміністративної відповідальності та які заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення були використані, адвокат зможе після прибуття або доставлення до ТЦК та СП клієнта для складання та пред`явлення йому протоколу про адміністративне правопорушення. Інформація, яка свідчить про наявність ознак вчинення військовозобов`язаним адміністративного правопорушення, передбаченого за ст. 210-1 чи ст. 210 КУпАП, до складання протоколу про адміністративне правопорушення, відносяться до службової інформації та не може бути надана на адвокатський запит.

04.12.2025 року представником позивача направлено скаргу на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 , в якій він просив:

1. Розглянути дану скаргу та вжити заходів щодо негайного усунення бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_7 .

2. Визнати дії (бездіяльність) ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо ненадання інформації на адвокатський запит - неправомірними.

3. Вжити заходів реагування та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 негайно надати повну інформацію та належним чином завірені копії усіх документів (повістка, протокол, постанова про вчинення адміністративного правопорушення тощо - за наявності), що слугували підставою для оголошення гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) у розшук як особу, що порушила правила військового обліку.

4. У разі відсутності будь-яких документів, що слугували підставою для оголошення гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) у розшук як особу, що порушила правила військового обліку, то зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 : не вчиняти жодних дій щодо притягнення громадянина гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП- НОМЕР_1 ) до адміністративної відповідальності у зв`язку із відсутністю доказів наявності події правопорушення; справу про притягнення громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) до адміністративної відповідальності, у разі її наявності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. З ст. 210-1 КУпАП - закрити; зняти громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) з розшуку оголошеного ІНФОРМАЦІЯ_9 , як такого, що «Порушив правила військового обліку».

Також просив притягнути винних посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_7 до встановленої законом відповідальності за порушення вимог про мобілізацію та чинні норми КУпАП. Надати письмову відповідь на дану скаргу у встановлений законом строк на електронну адресу. У разі ненадання відповіді на електронну адресу, прошу відповідь надіслати засобами поштового зв`язку.

Листом від 12.12.2025 року №130/4/1092 ІНФОРМАЦІЯ_10 повідомив, що до складання протоколу та його пред`явлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутня сама справа про адміністративне правопорушення, у якій адвокатом може здійснюватися захист. Щодо права па адвокатський запит, то слід звернути увагу на положення ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно із якою, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. З наведеного вбачається, що право адвоката на адвокатський запит хоча й гарантоване, але не є абсолютним. ІНФОРМАЦІЯ_2 не відмовлено у наданні запитуваної інформації, а лише зазначено, що така інформація може бути надана тільки після складання протоколу про адміністративне правопорушення, що є можливим тільки після прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_11 . З приводу вжиття заходів задля забезпечення завдання КУпАП, повідомлено, що ч. 1 ст. 259 КУпАП передбачено, що з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення, в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, порушника може бути доставлено до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Частиною першою статті 260 КУпАП визначено, що у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи. Таким чином, для адміністративного затримання особи не обов`язкова наявність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Навпаки, адміністративне затримання якраз і направлене на складання протоколу про адміністративне правопорушення, який є передумовою для винесення постанови про адміністративне правопорушення. Зважаючи на викладене вище, дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_11 є правомірними і такими, що гуртуються на вимогах чинного законодавства України.

Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення змін до інформаційних баз, а саме в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система «Оберіг») в частині вилучення відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_1 , позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України (ст. 65 Конституції України).

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку).

Окрім того, Указом Президента України Про загальну мобілізацію №65/2022 від 24.02.2022 року (з наступними змінами) оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України Про військовий обов`язок і військову службу, ч.1 ст.1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч.3 ст.1 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу).

Згідно частини 1 статті 27 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.

Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

При цьому, положеннями ч.7 ст.1 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу регламентовано, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відтак, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 року (далі Положення №154 від 23.02.2022 року).

Згідно п.8 Положення №154, завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів із взяття громадян України на військовий облік призовників, направлення громадян України для проходження базової військової служби, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Згідно п.9 Порядку №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; ведуть на відповідній території облік підприємств, які залучаються до виконання мобілізаційних завдань, а також облік людських і транспортних ресурсів, призначених для задоволення потреб оборони держави; беруть у межах своїх повноважень участь у здійсненні контролю за виконанням мобілізаційних заходів у місцевих держадміністраціях, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, здійснюють заходи, спрямовані на задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецзв`язку у людських і транспортних ресурсах; звертаються до Національної поліції або її територіальних підрозділів щодо надання відомостей стосовно призовників про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості; звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» зазначено (п.1), цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Пункт 20 Порядку №1487 визначає, військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Відповідно до абзацу 3 пункту 56 Порядку №1487, Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20);

Згідно абзаців 14,16,17 пункту 79 Порядку №1487 Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

- розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів);

- звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку;

- повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи.

Варто зауважити, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 №1487 затверджено також Додаток 2 до Порядку 1487, яким є Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Правила військового обліку).

Пунктом 1 Правил військового обліку визначено, що військовозобов`язані та резервісти повинні:

1) перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності;

2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;

4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів;

5) проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі, проходити службу у військовому резерві;

7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;

8) у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов`язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

9) негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа;

10) звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;

11) у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів); мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред`являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон; уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з приписами пункту 3 Правил військового обліку призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

В свою чергу, стаття 210 та стаття 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення регламентують відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до статті 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Приписами частини першої статті 27 Закону №3543-ХІІ визначено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Зазначені приписи закону кореспондуються з Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, відповідно до п.56 якого Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ (додаток 20) здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулювання відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць, визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 року, №1951-VIII (далі Закон №1951-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №1951-VIII, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно частини 1 статті 2 Закону №1951-VIII, основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Частинами 8,9 статті 5 Закону №1951-VIII передбачено, що органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до частин 1,3 статті 6 Закону №1951-VIII, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Особам, які працюють з базами даних Реєстру, заборонено вимагати, обробляти та використовувати будь-яку інформацію, не передбачену законодавством.

Згода призовників, військовозобов`язаних та резервістів на обробку їх персональних даних для цілей Реєстру не потрібна.

Згідно пункту 20-1 частини 1 статті 7 Закону №1951-VIII, до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Згідно частин 1,2 статті 19 Закону №1951-VIII, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Суд звертає увагу, що за приписами частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 року зобов`язано відповідача надати до суду разом із відзивом на позов:

-документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (позивачу).

- надати належним чином завірені копії: усіх матеріалів, на підставі та відповідно до яких внесені дані в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у т.ч. щодо оскаржуваної бездіяльності.

- інші докази та документи, які на думку відповідача мають значення для вирішення цієї справи.

Разом із відзивом відповідач додав копії повістки, розписки на цю повістку та розпорядження №5107826.

Однак, на них відсутні підписи посадових осіб, та відповідні печатки. На повістці та розписці відсутні дати, у розписці відсутній підпис військовозобов`язаного.

Водночас відповідач не надав жодних доказів здійснення спроби проінформувати позивача про виклик до ТЦК та СП, зокрема, але не виключно: номер поштового відправлення, опис вкладення та інші підтверджуючі документи направлення повістки та розпорядження.

Попри намагання Позивача отримати зазначені документи через адвокатський запит, у своїй відповіді відповідач фактично відмовився надавати їх та інші документи, що стосуються справи позивача. Так само, ці документи не були надані відповідачем до суду.

Крім того не було надано до суду доказів притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що згідно витягу з мобільного застосунку позивача «Резерв +» вбачається, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів містяться відомості про порушення позивачем правил військового обліку.

Частиною п`ятою статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).

На виконання частини п`ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII, органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Таким чином, із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Як було зазначено, відповідно до статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Таким чином, суд дійшов висновку, що до повноважень відповідача належить притягнення військовозобов`язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям відповідної постанови, а також внесення відповідачем до Реєстру таких даних про притягнення військовозобов`язаного до адміністративної відповідальності.

Доказів притягнення до адміністративної відповідальності позивача за порушення правил військового обліку відповідачем не надано.

За наявними в матеріалах справи доказами, судом не встановлено, учасниками справи протилежного не надано, що відносно позивача ані протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 210 КУпАП, ані постанови про притягнення до адміністративної відповідальності складено не було.

З огляду на викладене, позивач не був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності на підставі ст. 210 КУпАП за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Отже, оскільки факту притягнення до адміністративної відповідальності позивача не було, суд доходить висновку, що відомості до Реєстру внесені безпідставно.

За наведених вище обставин та приписів чинного законодавства у їх сукупності, суд дійшов висновку бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення змін до інформаційних баз, а саме в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система «Оберіг») в частині вилучення відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_1 , є протиправною.

При цьому порушені права позивача слід відновити шляхом зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 внести зміни в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система «Оберіг») шляхом вилучення відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_1 .

Інші доводи не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Окрім того, що згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1 і ч.2 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної бездіяльності, тоді як позивачем належним чином та в повному обсязі доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення змін до інформаційних баз, а саме в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система «Оберіг») в частині вилучення відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 ;

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести зміни в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система «Оберіг») шляхом вилучення відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривні 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці, повний текст рішення складено та підписано 30.03.2026 року.

Суддя О.М. Неклеса