Вирок від 09 березня 2026 р. у справі №755/3341/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3341/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" березня 2026 р. місто Київ

Дніпровський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025105040001040 від 31 жовтня 2025 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Розтоки, Косівського району, Івано-Франківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Так, 30 жовтня 2025 року, приблизно о 09 годині 35 хвилин, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував у автомобілі марки «Фольцваген Таурег» д.н.з. НОМЕР_1 та рухався за адресою: м. Київ, вул. Павла Полуботка, 44-А. В цей же час, на суміжну смугу повертав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на автомобілі марки «Фольцваген Кенді» д.н.з. НОМЕР_2 .

У цей момент, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, з хуліганських мотивів, ігноруючи загальноприйняті правила і норми поведінки у суспільстві, бажаючи проявити свою значимість, зупинив рух свого автомобіля, після чого вийшов з нього та поводячись агресивно направився до автомобіля марки «Фольцваген Кенді» д.н.з. НОМЕР_2 у якому перебував потерпілий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та спровокував з останнім словесний конфлікт на фоні дріб?язкового приводу.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_3 діючи умисно з особливою зухвалістю, голосно висловлюючись нецензурною лайкою, знаходячись в громадському місці та розуміючи, що за його діями спостерігають перехожі громадяни, грубо порушуючи громадський порядок, наблизився впритул до потерпілого ОСОБА_5 , взявши його за шию двома руками почав притискати до автомобіля «Фольцваген Кенді» д.н.3. НОМЕР_3 .

Після чого, продовжуючи реалізацію злочинного умислу направленого на бажання протиставити себе суспільству, продемонструвати свою зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки, які супроводжувались особливою зухвалістю у вигляді пошкодження майна. ОСОБА_3 повернувся до власного автомобілю марки «Фольцваген Таурег» д.н.з. НОМЕР_4 та з нього дістав предмет схожий на ніж, після чого цілеспрямовано направився до автомобіля потерпілого ОСОБА_4 марки «Фольцваген Кенді» д.н.з. НОМЕР_5 та порізав праве передне колесо вказаного автомобіля. Після чого, поводячись буйно, агресивно та нецензурно виражаючись почав наближатися до потерпілого, при цьому демонструючи у правій руці предмет схожий на ніж, та лівою рукою вдарив у груди останнього, чим спричинив фізичний біль.

Своїми хуліганськими діями ОСОБА_3 , спричинив фізичного болю потерпілому ОСОБА_6 та завдав матеріального збитку на суму 1200 гривень 00 копійок.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю тобто, кримінальний проступок, передбачений частиною першою статті 296 КК України.

Прокурор звернувся до суду із клопотанням про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку, без проведення судового розгляду, оскільки підозрюваний ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Частинами другою та третьою статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального правопорушення без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до вимог частини третьої статті 302 КПК України до обвинувального акта додано письмову заяву ОСОБА_3 , складену в присутності захисника - адвоката ОСОБА_7 щодо беззаперечного визнання обвинуваченим винуватості у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 296 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно із частиною першою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Крім того, в заяві захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_7 засвідчено добровільність та беззаперечність визнання винуватості обвинуваченим, підтверджено його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Також до обвинувального акта додано письмову заяву потерпілого ОСОБА_4 , в якій він зазначив, що не заперечує проти розгляду обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 296 КК України у спрощеному провадженні.

Відповідно до частин другої та третьої статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального правопорушення та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2617-VIII, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів у добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви потерпілого та клопотання прокурора, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини четвертої статті 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд доходить висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального проступку повністю доведена, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною першою статті 296 КК України, як вчинення хуліганства, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

При ухваленні вироку стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

Згідно статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до статті 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненні проступку.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 не має постійного місця роботи, не має постійного заробітку, суд доходить висновку про відсутність підстав призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу.

Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України відноситься до кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому, раніше не судимий, не перебуває під наглядом лікаря нарколога, перебуває під наглядом лікаря-психіатра з серпня 2006 року, наявність обставин, які пом`якшують та відсутність обставин, які обтяжують покарання, та вважає що необхідним та достатнім буде призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, у межах санкції частини першої статті 296 КК України, а саме у виді обмеження волі.

Враховуючи положення статті 75 КК України, обставини кримінального правопорушення, наявність обставин, що пом`якшують покарання, поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, а також інші дані, що характеризують особу винного, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства та звільнення його від покарання з випробовуванням, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог частини другої статті 65 вказаного Кодексу, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень (злочинів, кримінальних проступків) та відповідатиме принципу індивідуалізації покарання.

На переконання суду, таке покарання, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому кримінальному правопорушенню, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за кримінальне правопорушення повинно бути домірним кримінальному правопорушенню.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у цьому провадженні не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу від прокурора не надходило.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 296 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк - 1 ( один) рік.

Відповідно до статті 76 КК України, у зв`язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, покласти на засудженого ОСОБА_3 обов`язки не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, а також періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у цьому провадженні не обирався.

Речові докази: предмет схожий на ніж у футлярі, який знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Дніпровського УП ГУ НП у місті Києві (квитанція № 025040 від 05 листопада 2025 року) - знищити;

- оптичний носій інформації СD-R диск, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження №12025105040001040 - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

У відповідності до частини першої статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя Дніпровського районного суду

міста Києва ОСОБА_1