Вирок від 18 березня 2026 р. у справі №752/6516/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Суд: Голосіївський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту

Дата: 18 березня 2026 р.

Справа: №752/6516/26

Суддя: Первушина О. С.

Справа № 752/6516/26

Провадження № 1-кп/752/1822/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження в приміщенні суду в місті Києві кримінальне провадження №12026105120000069 відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 22.11.2024 року за ст. 309 ч. 1 КК України до 1 року обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2 19.02.2026 року приблизно о 13 годині 55 хвилин, перебуваючи неподалік станції метро «Деміївська» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, на зупинці громадського транспорту, виявив на асфальті, пакет з полімерного матеріалу з пазовим замком із вмістом кристалоподібної речовини білого кольору, який містив психотропну речовину обіг якої заборонено - PVP. У цей час, у ОСОБА_2 , виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання психотропної речовини - PVP, для особистого вживання без мети збуту.

Діючи умисно, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на незаконне придбання психотропної речовини - PVP, ОСОБА_2 , вказаний пакет з полімерного матеріалу з пазовим замком, придбав шляхом підняття та помістив до лівої шкарпетки, яка була одягнута на ньому, чим незаконно придбав та розпочав незаконно зберігати для особистого вживання без мети збуту.

Після чого ОСОБА_2 , 19.02.2026 року, незаконно зберігаючи при собі психотропну речовину - PVP, продовжуючи свої незаконні дії, попрямував до станції метро «Деміївська» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, де приблизно о 14 годині 05 хвилин, у вестибюлі вказаної станції метро і був зупинений працівником поліції, та на запитання щодо наявності предметів та речей, обіг яких обмежений або заборонений законом, повідомив, що у лівій шкарпетці, знаходиться психотропна речовина - PVP, яку він придбав та зберігав, за вищевикладених обставин при собі для особистого вживання без мети збуту.

В подальшому, у ОСОБА_2 працівниками поліції було виявлено та вилучено пакет з полімерного матеріалу з пазовим замком з вмістом психотропної речовини - PVP, загальною масою в речовині 0, 571 г, яку ОСОБА_2 незаконно придбав та зберігав без мети збуту.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 16.03.2026 року ухвалено розглянути даний обвинувальний акт у спрощенному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Відповідно до ст. 107 ч. 4 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження №12026105120000069, суд надходить до висновку про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані органом досудового розслідування за ст. 309 ч. 1 КК України правильно як незаконні придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

Згідно вимог ст. 382 ч. 2 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Так, в матеріалах кримінального провадження міститься заява обвинуваченого ОСОБА_2 , згідно якої останній беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 1 КК України, яке віднесене кримінальним законом до кримінальних проступків, а також згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченому роз`яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ст. 302 ч. 2 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вироку в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Вказана заява обвинуваченого ОСОБА_2 свідчить про те, що останній згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_2 , його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами та згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності була підтверджена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_3 .

При обранні покарання обвинуваченому суд враховує:

- ступінь тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 1 КК України, яке віднесене кримінальним законом до кримінальних проступків;

- особу обвинуваченого, який не одружений, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого згідно ст. 66 КК України, є його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного суд надходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення винного можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання у виді штрафу, вважаючи таке покарання необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Згідно вимог ст. 72 ч. 3 КК України вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 22.11.2024 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ст. 309 ч. 1 КК України до 1 року обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, слід виконувати самостійно.

Відповідно до ст. 124 КПК України з ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати по кримінальному провадженню - вартість проведеної Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України судової експертизи матеріалів, речовин та виробів №СЕ-19/111-26/8646-НЗПРАП від 24.02.2026 року у розмірі 3565 гривень 60 копійок.

Долю речового доказу слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 381, 382 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 1 КК України, та призначити йому покарання - штраф у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 22.11.2024 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ст. 309 ч. 1 КК України до 1 року обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, згідно ст. 72 ч. 3 КК України, - виконувати самостійно.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальнівитрати по кримінальному провадженню - вартість проведеної Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України судової експертизи матеріалів, речовин та виробів №СЕ-19/111-26/8646-НЗПРАП від 24.02.2026 року у розмірі 3565 гривень 60 копійок - в дохід держави.

Речовий доказ:

- психотропну речовину - PVP, загальною масою 0, 571 г, яка згідно квитанції № 007833, зберігається в камері схову речових доказів Управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції в м. Києві, - знищити.

Відповідно до вимог ст. 394 ч. 1 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом 30 діб з дня отримання його копії.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua