Рішення від 26 березня 2026 р. у справі №707/5168/25 — Черкаський районний суд Черкаської області

707/5168/25

2/707/323/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

27 березня 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Тептюка Є.П.

за участю секретаря Заруби Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних за прострочення грошового зобов`язання, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача:

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних за прострочення грошового зобов`язання.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що 25.05.2017 року згідно із письмовою заявою посвідченою приватним нотаріусом Левицькою Е.А., позивач передав у борг громадянину ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 55 000,00 грн, з умовою їх повернення до 31.12.2017 року. Проте відповідач у визначений термін борг не повернув. Згідно рішення суду по цивільній справі № 712/14368/19 з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 55 000,00 грн, та сума боргу тільки почала виплачуватись.

Оскільки, відповідач порушив терміни виконання зобов`язання та незважаючи на повернення основного боргу, відповідач не сплатив передбачені законом суми компенсацій втрат від інфляції та відсотки за неправомірне користування коштами ( 3% річних) за весь період прострочення. А тому позивач просив стягнути із відповідача додаткові нарахування за період прострочення з 31.12.2017 року по 15.12.2025 року: сума інфляційних нарахувань – 68 475,00 грн та 3% річних – 8 450,00 грн, що в загальному розмірі становить 76 925,00 грн. А також просив стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати

Сторони в судове засідання не з`явилися.

23.03.2026 року через Електронний суд від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, в разі неявки відповідача проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач неодноразово повідомлявся про дату, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення повістки на адресу його реєстрації. Рекомендовані повідомлення повернулися із відміткою: «вручено особисто». Додатково відповідача було повідомлено шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті суду.

Відтак, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, зі згоди позивача, та враховуючи відсутність відзиву на позовну заяву, ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заяви та клопотання, інші процесуальні дії у справі:

24 грудня 2025 року ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

17.02.2026 року від позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконфернції.

Норми права, що підлягають застосуванню:

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України.

Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

ч.1 ст.80 ЦПК України зазначає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.7 ст. 87 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позиція та висновки суду за результатами розгляду справи:

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності та повноті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав. В матеріалах позовної заяви відсутні будь-які докази, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги,і які мають значення для вирішення справи.

До позовної заяви ОСОБА_1 долучив лише копію паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 та копію картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 з ідентифікаційним номером.

Суд констатує, що позивачем не надано взагалі ніяких доказів на підтвердження факту надання кредитних коштів ОСОБА_2 , відсутні розписки чи інші підтвердження, відсутні докази твердження позивача про те, що з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 55 000,00 грн, та те, що сума боргу тільки почала виплачуватись.

Самі по собі твердження сторони без належних доказів не є підставою для задоволення позову. Оскільки, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях та кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається, суд вважає за необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог.

Судові витрати:

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір необхідно залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст. 526, 530, 533, 1046, 1047, 1049 ЦК України,ст.ст. 263-265, 280 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних за прострочення грошового зобов`язання – відмовити повністю.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Є. П. Тептюк