Вирок від 30 березня 2026 р. у справі №702/77/26 — Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/77/26

Провадження № 1-кп/702/83/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.03.2026 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026250320000023 від 05.01.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Дачне Мар`їнського району Донецької області, громадянки України, місце державної реєстрації АДРЕСА_1 та місце фактичного проживання АДРЕСА_2 , непрацюючої, розлученої, з професійно – технічною освітою, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 05.12.2025 близько 21 години, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем тимчасового проживання для внутрішньо-переміщених осіб у кімнаті АДРЕСА_3 під час конфлікту з рідним братом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який виник між ними раптово на ґрунті особистих неприязних відносин, з метою спричинення останньому тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно і цілеспрямовано, поваливши останнього на ліжко, нанесла йому декілька ударів кулаками обох рук по голові, тулубу та спині, після чого один удар коліном в ділянку грудної клітки зліва, в результаті чого спричинила ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: струсу головного мозку та крововиливу лівої параорбітальної ділянки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; перелому лівого поперечного відростку 7 шийного хребця та компресійного перелому тіла 2 поперекового хребця, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я; переломів передніх відрізків 3, 4, 5 ребер зліва та задньо-аксилярних відрізків 9, 10 ребер зліва, лівобічного гідрогемопневмотораксу, масивної тканевої емфіземи лівої частини грудної клітки та тулуба, множинних синців грудної клітки, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, чим вчинила діяння, що має ознаки фізичного насильства як форми домашнього насильства відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_3 в судовому засіданні під час судового розгляду справи свою вину у вчинені злочину визнала повністю, щиро розкаялася, критично оцінила свою протиправну поведінку, дала правдиві показання про всі обставини вчиненого злочину, зокрема, показала, що з початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, вона разом із рідним братом ОСОБА_5 , були евакуйовані з Донецької області до Монастирищенської територіальної громади Черкаської області, де отримали тимчасове житло та проживали разом. Оскільки брат мав проблеми зі здоров`ям та практично не рухався, вона здійснювала за ним постійний догляд. 05.12.2025 близько 17 год вона придбала для власного вживання пляшку горілки, яку випила та перебувала у стані алкогольного сп`яніння. Приблизно о 21 години, знаходячись за місцем тимчасового проживання для внутрішньо-переміщених осіб у кімнаті АДРЕСА_3 під час конфлікту з рідним братом ОСОБА_5 , який виник між ними раптово і був пов`язаний з тим, що її брат відмовився йти до туалету, до якого йому необхідно щогодини ходити, оскільки він не відчуває потреби у сечоспусканні, з метою спричинення останньому тілесних ушкоджень, стала наносити йому удари по голові, коли ОСОБА_5 був в лежачому стані. Нанісши декілька ударів, вона вилізла верхи на потерпілого та продовжила наносити удари по голові, шиї, також нанесла удар ліктем по тулубу. Коли вона злазила з потерпілого, то нанесла удар коліном в ділянку грудної клітки зліва. Під час нанесення ударів були присутні особи, які спільно з ними проживають на ім`я ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . ОСОБА_6 стала говорити, щоб вона заспокоїлась та припинила наносити удари. Вона почувши ОСОБА_6 , перестала бити брата та сіла на своє ліжко. Що відбувалося в подальшому, вона не пам`ятає через стан сп`яніння. Після нанесених ударів її брат був госпіталізований до лікарні, де перебував приблизно один місяць. Під час перебування в лікарні вона навідувала брата, після його виписки продовжила здійснювати постійний догляд за ОСОБА_5 .

Просить суворо не карати, висловлює жаль з приводу вчиненого.

В судове засідання потерпілий ОСОБА_5 не з`явився. 06.02.2026 на адресу суду подав заяву, відповідно до якої просить розгляд справи проводити у його відсутність; претензій морального та матеріального характеру не має, при визначені міри покарання покладається на думку суду. Станом на дату винесення вироку потерпілий ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть та лікарським свідоцтвом про смерть, відповідно до яких ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер від гострої пневмонії та наслідків внутрішньомозкового крововиливу.

В судове засідання представник потерпілого ОСОБА_8 не з`явися, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 348 КПК України суд встановив, що обвинуваченій ОСОБА_3 суть обвинувачення зрозуміла. Обвинувачена визнала свою вину у вчинені інкримінованому їй злочину, погоджується з кваліфікацією вчиненого нею діяння, щиро розкаюється у вчиненому, показання обвинуваченої ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

З огляду на вказане, враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_3 визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину у повному обсязі, погоджується з кваліфікацією вчиненого нею діяння, учасники судового провадження, які з`явились у судове засідання, не висловлюють жодних заперечень щодо встановлених обставин, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження всіх доказів щодо обставин справи, що підтверджують вину обвинуваченої, які ніким не оспорюються, та вирішив обмежитись допитом обвинуваченої ОСОБА_3 та дослідженням доказів, які підтверджують: обставини щодо події кримінального правопорушення, виду і розміру завданої шкоди, а також матеріалів, які характеризують особу обвинуваченої з метою з`ясування наявності обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обтяжують чи пом`якшують покарання.

Суд, з`ясувавши, що обвинувачена правильно розуміє зміст вищевказаних обставин, роз`яснив положення Закону про те, що у випадку розгляду справи у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом встановлено, що згідно змісту витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.01.2026 внесено відомості про кримінальне правопорушення за № 12026250320000023 за ч. 1 ст. 121 КК України за заявою потерпілого ОСОБА_5 за фактом нанесення тілесних ушкоджень.

Згідно з протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення та/або іншу подію від 05.01.2026 ОСОБА_5 повідомив, що 05.12.2025 близько 21 год його сестра ОСОБА_3 нанесла йому тілесні ушкодження в різні частини тіла.

Відповідно до висновку експерта № 05 – 7-01/17 від 12.01.2026, у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено перелом лівого поперечного відростку 7 шийного хребця, переломи передніх відрізків 3, 4, 5 ребер зліва та задньо-аксилярних відрізків 9, 10 ребер зліва, компресійний перелом тіла 2 поперекового хребця, лівобічний гідрогемопнемоторакс, масивну тканеву емфізему лівої частини грудної клітки та тулуба, множинні синці грудної клітки, струс головного мозку, крововилив лівої параорбітальної ділянки.

Дані тілесні ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів, можливо в час та при обставинах вказаних в постанові (05.01.2026) та медичній карті, і відносяться: переломи передніх відрізків 3, 4, 5 ребер зліва та задньо-аксилярних відрізків 9, 10 ребер зліва, лівобічний гідрогемопнемоторакс, масивна тканева емфізема лівої частини грудної клітки та тулуба, множинні синці грудної клітки до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; перелом лівого поперечного відростку 7 шийного хребця, компресійний перелом тіла 2 поперекового хребця до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я; струс головного мозку, крововилив лівої параорбітальної ділянки до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

В ділянку голови ОСОБА_5 було нанесено не менше однієї травматичної дії (удару).

В ділянку грудної клітки ОСОБА_5 було нанесено не менше двох травматичних дій (удару).

В ділянку шийного відділу хребта ОСОБА_5 було нанесено не менше однієї травматичної дії (удару).

В ділянку поперекового відділу хребта ОСОБА_5 було нанесено не менше однієї травматичної дії (удару).

Утворення, виявлених у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень за обставин та в обстановці, які були вказані свідком ОСОБА_9 під час проведення за її участю слідчого експерименту від 06.01.2026, можливе.

Утворення, виявлених у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень за обставин та в обстановці, які були вказані свідком ОСОБА_10 під час проведення за його участю слідчого експерименту від 06.01.2026, можливе.

Утворення, виявлених у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень в результаті падіння з положення сидячи на ліжку з послідуючим ударом об виступаючі елементи ліжка, малоймовірне.

Утворення, виявлених тілесних ушкоджень в результаті падіння з положення стоячи з наданням тілу прискорення, або без такого, з послідуючим ударом об тверду поверхню, малоймовірне.

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками вказано ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Згідно з повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану щодо актового запису про шлюб ОСОБА_11 , після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_14 .

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану щодо актового запису про народження ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками вказано ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Отже, потерпілий та обвинувачена були повнорідними братом та сестрою.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що у ході судового розгляду кримінального провадження винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України – умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечнеу для життя в момент заподіяння доведена в повному обсязі поза розумним сумнівом. Дане діяння має ознаки фізичного насильства як форми домашнього насильства відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України – умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання обвинуваченій суд враховує особу обвинуваченої, яка за місцем проживання характеризується негативно, під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, обставини, що пом`якшують та обтяжують призначення покарання, а також те, що обвинувачена з урахуванням положень ст. 12 КК України вчинила тяжкий злочин.

Обставинами, що пом`якшують призначення покарання обвинуваченій суд визнає щире каяття.

Обставинами, що обтяжують призначення покарання обвинуваченій, суд визнає: вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння; вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

При визначенні розміру покарання суд враховує висновок досудової доповіді на обвинувачену, відповідно до якого ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства оцінюється як високий, суд також враховує відношення обвинуваченої до вчиненого злочину, критичне засудження нею власної поведінки в судовому засіданні, оцінки своєї протиправної діяльності, правдиві показання про всі обставини вчиненого злочину, позицію потерпілого, відповідно до поданої ним заяви, та вважає за необхідне призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, звільнивши від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Враховуючи, що на момент постановлення вироку, потерпілий ОСОБА_5 помер, обмежувальні заходи, передбачені ст. 91-1 КК України, не застосовувати.

Підстав для застосування ст. 69 та ст. 69 - 1 КК України суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід до обвинуваченої не обирати.

Керуючись ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Призначити ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 121 КК України покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Керуючись ст. 75-76 КК України ОСОБА_3 від відбування покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі звільнити з випробуванням, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки:

1. Періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

2. Повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

3. Не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Монастирищенський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору.

Копію вироку інші учасники судового провадження можуть отримати після його проголошення.

Суддя ОСОБА_15