Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №527/481/26 — Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/481/26

провадження 2/527/603/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Левицької Т.В., з участю секретаря судового засідання – Папенко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 527/481/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», який подано представником позивача Королем Владиславом Анатолійовичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

23 лютого 2026 року представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 11 червня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 771750859. 28.11.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01. 31.12.2020 Додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору в новій редакції. Відповідно до реєстру боржників №297 від 13.08.2024 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №771750859. 27.02.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та позивачем укладено договір факторингу №27/0225-01. Відповідно до реєстру прав вимоги №4 від 04.08.2025 до договору факторингу №27/0225-01 від 27.02.2025ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 28366,00 гривень.

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 771750859 від 11.06.2024 в розмірі 28366 грн.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду з позовною заявою та просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість в розмірі 28366 грн та судові витрати, розглядати справу у порядку спрощеного провадження та не заперечував проти винесення заочного рішення.

Ухвалою суду від 24 лютого 2026 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням ( викликом) сторін .

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи у відсутність представника позивача та не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надавав, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений шляхом направлення повістки на встановлену судом та зазначену у позові адресу зареєстрованого місця проживання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Встановлені судом обставини та докази.

11 червня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії №771750859, згідно якого товариство надає позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі 7900 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту. Вищевказаний Договір підписано директором ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та електронним підписом одноразовим ідентифікатором № PVVM 11.06.2024 о 14:49:14 ОСОБА_1 та вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за ним (а.с. 7-18).

До кредитного договору позивач додав також підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором Паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору №771750859 від 11.06.2024, згідно якого базова процента ставка 547,50% (а.с. 5,6, 6 на звороті).

Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору, здійснювався 11.06.2024 та 12.06.2024 шляхом перерахування на банківську платіжну картку № НОМЕР_1 , яку відповідач вказав особисто в кредитному договорі, що підтверджується копіями платіжних доручень та є доказом того, що відповідач отримав кредитні кошти (а.с. 22,23).

Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.

Всупереч умов договору кредитної лінії №771750859 від 11.06.2024 відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, що створило заборгованість у розмірі 28366 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості за період з 11.06.2024 – 04.08.2025 (а.с. 24, 25, 25 на звороті).

28.11.2018 між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/118-01, відповідно до умов якого до нього перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором кредитної лінії №771750859 від 11.06.2024, що підтверджується Реєстром прав вимоги № 297 від 13.08.2024 (а.с. 31).

31.12.2020 Додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору в новій редакції (а.с.26-30).

27.02.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та позивачем укладено договір факторингу №27/0225-01, у відповідності до умов якого передано за плату права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі прав вимоги №4 від 04.08.2025, що підтверджується платіжною інструкцією №78 від 05.08.2025 (а.с.34-40).

Відповідно до Реєстру прав вимоги №4 від 04.07.2025 до договору факторингу №27/0225-01 та розрахунку заборгованості відповідач має заборгованість у розмірі 28366 гривень, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу в сумі 7900 грн; із заборгованості по процентах в сумі 176130 грн; із неустойки в сумі 2853 гривень.

Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Нормативне обґрунтування та висновки.

Пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору. Відповідно до змісту ч. 4 вказаної статті,електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти)однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

На підставі ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» уразі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно – комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції(акцепт)у порядку,визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

За ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора, чим підтверджено укладання між нею та Товариствами таких договорів, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт кредитора за допомогою логіну та пароля до особистого кабінету договори між сторонами не були б укладеними, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ст. 10561ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Нормою ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 550 ЦК України, передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов`язання.

Законом України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VIII законодавець залишив за банком можливість встановлення комісії під час укладення кредитних договорів.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті зазначених норм права, судом встановлено, що позивачем підтверджений факт укладення електронного кредитного договору з відповідачем та порушення останнім взятих на себе зобов`язань, ознайомлення і згода відповідача з умовами кредитного договору.

Підписавши кредитний договір, відповідач засвідчив, що згоден з його умовами, вони йому зрозумілі, отже, погодився на отримання коштів у кредит саме на умовах, що визначені договором.

Умови договору відповідачем не оспорювалися.

Відповідач порушив умови кредитного договору, що призвело до виникнення заборгованості.

Разом з тим, стягнення неустойки у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 25513 грн.

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом частково, з урахуванням приписів частини першої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: 2396,16 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12,13, 81, 89, ст. 141, 263, 265, 274-279, 280-282,354 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» код ЄДРПОУ: 35625014 (ІВAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») за Договором кредитної лінії № 771750859 від 11.06.2024 в сумі 25513 грн, з яких: 7900 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 17613 грн – сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у сумі 2396,16 гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», (місцезнаходження за адресою: 07400, м. Київська область, Броварський район, місто Бровари, вулиця Лісова, будинок 2, ЄДРПОУ 35625014);

відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ).

Суддя Т. В. Левицька