Вирок від 29 березня 2026 р. у справі №379/372/26 — Таращанський районний суд Київської області

Суд: Таращанський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами

Дата: 29 березня 2026 р.

Справа: №379/372/26

Суддя: Разгуляєва О. В.

Єдиний унікальний номер: 379/372/26

Провадження № 1-кп/379/35/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, під час підготовчого судового засідання, в залі суду м. Тараща Білоцерківського району Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026111290000055 від 18.02.2026року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця с. Лука Таращанського району Київської області, з повною загальною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 у жовтні 2023 року, більш точного часу слідством не встановлено, перебуваючи в лісі неподалік кафе «Шашлична» по вул. Володимира Сікевича в м. Тараща Білоцерківського району Київської області, знайшов багнет-ніж, який вирішив забрати собі з метою його подальшого носіння без передбаченого законом дозволу.

Після цього ОСОБА_6 в порушення вимог п. 1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого постановою Верховної Ради України від 17.06.1992 року №2471-XII, та п.п. 2, 9, 11 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року №576, діючи умисно, маючи на меті подальше носіння вказаного багнет-ножа для власних потреб без передбаченого законом дозволу, взяв його до рук, поклав до кишені куртки та пішов з ним до свого місця проживання, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

17.02.2026 приблизно о 14.30год., ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, помістив багнет-ніж на пояс штанів, у які він був одягнений, та пішов в напрямку вул. Дачна в м. Тараща Білоцерківського району Київської області та з цього часу розпочав носіння вказаного багнет-ножа без передбаченого законом дозволу.

17.02.2026 під час руху по вул. Богдана Хмельницького у м. Тараща Білоцерківського району Київської області неподалік будівлі № 3 ОСОБА_7 зупинили працівники поліції та в ході проведення огляду в період часу з 14 год. 44 хв. по 15 год. 22 хв. у нього виявлено та вилучено багнет-ніж, який останній носив для власних потреб.

Згідно з висновком експерта №СЕ-19/111-26/8372-Х3 від 19.02.2026, складеним за результатами проведення судової експертизи холодної зброї, наданий на дослідження багнет-ніж відноситься до короткоклинкової холодної зброї колючо-ріжучої дії та є багнет-ножем мод. 2 7,62-мм автомата Калашникова AKM та АКМС (СРСР). Багнет-ніж виготовлений заводським способом.

Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.2 ст.263 КК України, як носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

02.03.2026 між прокурором та обвинуваченим, в присутності захисника, була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України, в якій сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 263 КК України у вигляді пробаційного нагляду строком на 3 роки.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди про визнання винуватості.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язковою участю сторін угоди (ч.2 ст.474 КПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє та відмовляється від прав, визначених п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, йому роз`яснені наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав вину у пред`явленому йому обвинуваченні, просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджене покарання.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 вважав за можливе затвердити угоду про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором, та призначити узгоджене сторонами покарання.

Суд, заслухавши думку прокурора, який наполягав на затвердженні угоди про визнання винуватості, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або внаслідок обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, відсутні.

На підставі викладеного, суд вважає можливим затвердити укладену між прокурором та обвинуваченим угоду про визнання винуватості.

Судові витрати пов`язані із залученням експерта, з огляду на положення ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_5 .

Долю речових доказів вирішити відповідно ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 371, 374, 474, 475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 02.03.2026 між прокурором Таращанського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026111290000055 від 18.02.2026.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання в виді 3 років пробаційного нагляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_5 на час пробаційного нагляду такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судові витрати, за проведення: судової експертизи зброї № СЕ-19/111-26/8372-ХЗ від 19.02.2026 в розмірі 1337,10 грн.

Речові докази: багнет-ніж та змив, які передано до камери зберігання речових доказів ВП №2 Білоцерківського РУП ГУ НП В Київській області, знищити, після набрання вироком законної сили.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий:ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua