Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №363/1766/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"30" березня 2026 р. Справа № 363/1766/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Чірков Г.Є., розглянувши матеріали, які надійшли від Вишгородського РУП ГУНП в Київській області щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,

встановив:

згідно протоколу про адміністративне правопорушення 11.03.2026 року о 7 год. 40 хв., водій ОСОБА_1 , керуючи автобусом «Богдан» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Набережній, 24 у м. Вишгороді під час перестроювання не дав дорогу автомобілю Тойота Рав 4 д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався в попутному напрямку по тій смузі руху, куди він мав намір перестроїтися, чим порушив п.п. 10.3 Правил дорожнього руху України, що призвело до зіткнення та пошкодження транспортних засобів.

На обґрунтування своєї невинуватості ОСОБА_1 у суді показав, що керував маршрутним автобусом № 398 «Київ – Вишгород». Подав сигнал лівого повороту та обережно і безперешкодно виїхав із заїзного карману зупинки по вул. Набережній у м. Вишгороді. За 200 метрів його наздогнала і примусила зупинитися водій автомобіля Тойота Рав 4 д.н.з. НОМЕР_2 , звинувативши у зіткненні й пошкоджені її транспортного засобу. Однак, будь-яких пошкоджень на автобусі не виявлено, а ознак зіткнення, ні він, ні інші пасажири не помітили, коли він мав перевагу при виїзді із заїзного карману зупинки.

Із письмових пояснень водія ОСОБА_2 – водія автомобіля Тойота Рав 4 д.н.з. НОМЕР_2 , вбачається, що вона зупинилася перед автобусом, але його водій при виїзді із місця зупинки громадського транспорту зачепив і пошкодив її автомобіль. В зв`язку з чим вона його наздогнала, залишивши місце ДТП, та змусила зупинитися.

При вирішенні справи, суд зазначає, що маршрутні транспортні засоби мають переваги у населених пунктах згідно Розділу 17 ПДР України.

Зокрема, п.п. 17.4, 17.5 ПДР України передбачено, що у населених пунктах, наближаючись до автобуса, мікроавтобуса або тролейбуса, що розпочинає рух від позначеної зупинки, розташованої в заїзному "кармані", водії інших транспортних засобів зобов`язані зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати можливість маршрутному транспортному засобу розпочати рух. Водії автобусів, мікроавтобусів і тролейбусів, які подали сигнал про намір розпочати рух від зупинки, повинні вжити заходів для запобігання дорожньо-транспортній пригоді.

Встановлено, що водій ОСОБА_1 , керуючи маршрутним автобусом у населеному пункті, розпочав рух із заїзного «карману» зупинки громадського транспорту з дотриманням вимог п.п. 17.4, 17.5 ПДР України.

При цьому, водій ОСОБА_1 не здійснював перестроювання на іншу смугу руху в розумінні вимог п. 10.3 ПДР України, а мав перевагу в русі згідно п. 17.4 ПДР України.

Згідно даних схеми місця ДТП встановлено, що транспортні засоби знаходяться в правій смузі руху ближче до правого краю проїзної частини і не на місці зіткнення, яке при складанні протоколу не встановлено. Автомобіль Тойота Рав 4 д.н.з. НОМЕР_2 має пошкодження переднього бамперу, в той час як на автобусі «Богдан» д.н.з. НОМЕР_1 , будь-яких пошкоджень не зафіксовано.

Беручи до уваги те, що жоден з транспортних засобів на місці можливого зіткнення всупереч вимог п. 2.10а ПДР України не залишився, коли вимогами ПДР України не передбачено право водіїв переслідувати і самостійно зупиняти транспортні засоби, які на думку інших учасників дорожнього руху причетні до ДТП, та з огляду на відсутність у справі відомостей про будь-яку локалізацію пошкоджень на автобусі «Богдан», відсутність даних про місце зіткнення і розташування транспортних засобів на дорозі безпосередньо на місці ДТП, у суду не має підстав вважати, що водій ОСОБА_1 при виїзді із заїзного карману зупинки, де він має перевагу в русі, не дотримався вимог п. 17.5 ПДР України, коли положення п. 10.3 ПДР України не може регулювати дану дорожню ситуацію.

При цьому, водій ОСОБА_1 об`єктивно не вважав себе причетним до ДТП, тому і не вбачав необхідності виконувати вимоги п. 2.10 ПДР України й залишатися на місці можливої пригоди.

Отже, з досліджених у суді доказів судом встановлено інші обставини пригоди, які обставинам викладеним у протоколі не відповідають, а тому, в діях водія ОСОБА_1 недотримання п. 10.3 ПДР України суд не вбачає.

За таких обставин, висновок у протоколі про порушення ОСОБА_1 п. 10.3 ПДР України, що призвели до зіткнення й спричинили пошкодження транспортних засобів, на матеріалах справи і фактичних обставинах справи не ґрунтується.

З досліджених судом доказів убачаються обставини пригоди, виходячи з яких, у діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за викладених у протоколі обставинах відсутній, а тому провадження в цій справі щодо нього слід закрити.

На підставі викладеного та керуючись статями 9 і 247 КУпАП,

постановив:

провадження в справі щодо ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її проголошення шляхом подання апеляції через Вишгородський районний суд Київської області.

Суддя