Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №486/1933/25 — Миколаївський апеляційний суд

Суд: Миколаївський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди

Дата: 30 березня 2026 р.

Справа: №486/1933/25

Суддя: Шаманська Н. О.

31.03.26

33/812/144/26

Справа № 486/1933/25

Провадження № 33/812/144/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Шаманської Н.О.

за участю секретаря Коростієнко Н.С.

особи, яку притягнуто

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 16 грудня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень в дохід держави

в с т а н о в и в:

Згідно постанови судді Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 16 грудня 2025 року та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 464067 від 24 вересня 2025 року, 22 вересня 2025 року о 15:42 год. у м. Південноукраїнськ біля буд.2 о вул. Молодіжній сталась дорожньо-транспортна пригода між припаркованим транспортним засобом Хюндай Елентра, державний номерний знак НОМЕР_1 , та транспортним засобом ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_2 . Водій ОСОБА_1 на транспортниму засобі Хюндай Елентра, державний номерний знак НОМЕР_1 , залишив місце події до якої він причетний, чим порушив п.2.10.а ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

Постановою судді Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 16 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 гривень в дохід держави.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, у зв`язку з чим прийнято необґрунтоване рішення. Вказував, що судом не було належним чином досліджено докази та покладено в основу обвинувачення однобічні докази та порушено норми процесуального права під час розгляду справи.

Вказував, що справа розглянута без його участі, судом не було належним чином повідомлено його про розгляд справи.

При винесенні постанови суд не у повному обсязі виконав вимоги ст. 280 КУпАП, всебічно не дослідив матеріали справи та необгрунтовано дійшов висновку про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП. Зазначав, що адміністративна відповідальність передбачає умисел, якого у нього не було. Так, 22 вересня 2025 року він підійшов до свого автомобіля припаркованого біля відділення Нової пошти поблизу будинку № 2 по вул. Молодіжній у м. Південноукраїнську з наміром їхати до Кіровоградської області з метою супроводу батька дружини до лікарні. Огляд автомобіля не здійснював. Почавши рух, почув як його покликали працівники Нової пошти, які повідомили, що автомобіль зеленого кольору здійснив зіткнення з його автомобілем та що у них є відеозапис події, який через деякий час скинули йому на телефон. Оглянувши пошкодження автомобіля побачив пошкодження, але з`ясував, що інший учасник ДТП покинув місце події. У зв`язку з тим, що йому теж потрібно було терміново їхати та був вечірній час він залишив місце події не повідомивши працівників поліції.

Наступного дня він звернувся до відділення поліції та повідомив про подію та зазначив, що перебуває у Кіровоградській області, залишив усі свої контактні дані, а повернувшись 24 вересня 2025 року до м. Південноукраїнськ з`явився до відділення поліції, де надав пояснення. Однак, щодо нього було складено протокол про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 зазначав, що не «втік» з місця події, а навпаки у телефонному режимі повідомив про ДТП, після повернення з Кіровоградської області з`явився до відділення поліції, надав пояснення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Згідно положень статті 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За правилами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП).

Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 122-4 КУпАП України передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Згідно п.2.10.а Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатись на місці пригоди.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у залишенні місця дорожньо - транспортної пригоди особами, до якої вони причетні (формальний склад).

Відповідно до Правил дорожнього руху, дорожньо-транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки. У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати швидку медичну допомогу, а якщо це неможливо, звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу; г) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г", відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також стан транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди; є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Суб`єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або евентуального (непрямого) умислу.

Ухвалюючи оскаржувану постанову, суд вважав доведеним факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, що підтверджено наявними у справі доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №464067 від 24 вересня 2025 року, відповідно до якого 22 вересня 2025 року о 15:42 год. в м. Південноукраїнськ біля буд.2 по вул. Молодіжній сталась дорожньо-транспортна пригода між припаркованим транспортним засобом Хюндай Елентра, державний номерний знак НОМЕР_1 , та транспортним засобом ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_2 . Водій ОСОБА_1 на транспортниму засобі Хюндай Елентра, державний номерний знак НОМЕР_1 , залишив місце події до якої він причетний, чим порушив п.2.10.а ПДР;

-рапортом працівника поліції ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області від 23 вересня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 звернувся до поліції з приводу того, що на його автомобіль вчинив наїзд автомобіль марки ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_2 ;

-схемою місця ДТП від 24 вересня 2025 року;

-письмовими поясненнями ОСОБА_2 , згідно яких 22 вересня 2025 року близько 15:40 год він керуючи належним йому автомобілем ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_2 , та коли паркувався біля Нової Пошти, через те, що об`їжджав яму, випадково здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем марки Хюндай, державний номерний знак НОМЕР_1 , вийшовши з автомобіля пошкоджень він не помітив. Почекавши деякий час водія припаркованого автомобіля, він поїхав додому;

-письмовими поясненнями ОСОБА_1 , згідно яких 21 вересня 2025 року близько 10:00 год він припаркував належний йому автомобіль марки Хюндай, державний номерний знак НОМЕР_1 , біля Нової Пошти №4. 22 вересня 2025 року о 16:52 год, коли він вийшов до свого автомобіля, працівники Нової Пошти повідомили йому, що автомобіль зеленого кольору здійснив зіткнення з його припаркованим автомобілем та поїхав з місця події. В результаті даного ДТП його автомобіль отримав пошкодження. Але з місця події він поїхав, так як поспішав до Кіровоградської області. Через деякий час він отримав відео з фактом ДТП.

-відеозаписом на DVD-R диску з нагрудних камер працівників поліції, на якому зафіксовано факт складання протоколу у відділенні поліції.

Разом з тим, апеляційний суд не може погодитися з висновком судді першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, з таких підстав.

За вказаною нормою передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

За змістом диспозиції вказаної норми, передбачене нею адміністративне правопорушення може бути вчинено лише умисно, оскільки особа яка його вчиняє, усвідомлює протиправний характер своєї дії, передбачає її шкідливі наслідки і бажає їх або свідомо допускає настання цих наслідків.

У відповідності до пункту 2.10 а) ПДР, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень ОСОБА_1 , подія сталась 22 вересня 2025 року, 23 вересня 2025 року ОСОБА_1 повідомив поліцію про дорожньо-транспортну пригоду та 24 вересня 2025 року самостійно прибув до відділення поліції, надав працівникам поліції відеозапис події, з якого вдалось встановити особу водія причетного до ДТП - ОСОБА_2 . ОСОБА_1 надавав пояснення по факту вчинення ДТП, чим сприяв встановленню обставин цієї пригоди.

За такого, апеляційний суд вважає, що встановлені суддею суду першої інстанції обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, не можуть бути визнані такими, що відповідають фактичним обставинам справи та у поза розумний сумнів не свідчать про наявність в діях останньої складу зазначеного вище адміністративного правопорушення. Тому висновок судді першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог пункту 2.10 а) ПДР, а саме, залишення нею місця ДТП, до якої він причетний, не ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності та на нормах матеріального права, якими встановлюється адміністративна відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги, що оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, не може бути визнана законною та обґрунтованою через невідповідність висновків судді фактичним обставинам адміністративного правопорушення, а тому постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 283, 294 КУпАП, суд-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову судді Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 16 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень в дохід держави- скасувати.

Провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Н.О.Шаманська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua