Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №487/4959/25 — Миколаївський апеляційний суд

23.03.26

22-ц/812/378/26

Провадження № 22-ц/812/378/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

23 березня 2026 року м. Миколаїв

справа № 487/4959/25

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лівінського І.В.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання Шурмою Є.М.,

за участю представника відповідача Гоцуляк Ю.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Єлізтан Альянс компані»

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва, ухваленого 19 листопада 2025 року під головуванням судді Лагоди А.А., в приміщенні цього ж суду, дата складення повного судового рішення не зазначена, у цивільній справі

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Єлізтан Альянс компані» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів,

в с т а н о в и в:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог позовної заяви

В липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Єлізтан Альянс компані» (далі – ТОВ «Єлізтан Альянс компані», Товариство) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів.

Позивач зазначав, що ОСОБА_1 перебувала з ТОВ «Єлізтан Альянс компані» у трудових відносинах з 06 лютого 2020 року, а саме займала посаду головного економіста. Відповідно до штатного розпису ТОВ « Єлістан альянс компані» затвердженого директором Товариства, посадовий оклад головного економіста складав 8350 грн. У період роботи відповідачка маючи повноваження та доступ до фінансів позивача безпідставно нарахувала собі заробітну плату в період лютий – травень 2025 року в загальному розмірі 297818,11 грн. Крім того в період часу з 02 січня 2023 року по 04 грудня 2023 року перерахувала на свій особистий банківський рахунок грошові коштів з цільовим призначенням «поворотна фінансова допомога згідно договору від 31 травня 2022 року» у розмірі 895 945 грн.

Посилаючись на те, що вказані кошти були отримані відповідачкою безпідставно та остання у добровільному порядку їх не повертає, позивач просив суд стягнути з відповідачки безпідставно отримані кошти в розмірі 1193763,11 грн.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 липня 2025 року накладено арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме квартиру АДРЕСА_1 в межах суми ціни позову.

Узагальнені доводи інших учасників

Під час розгляду справи представник відповідачки ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити Товариству в задоволенні позовних вимог повністю. Зазначає, що відповідачка не заперечує факт наявності трудових відносин між нею та позивачем, що підтверджено наказом про прийняття на роботу № 2-к/тр від 05 лютого 2020 року, однак позивачем не додано до позовної заяви безстроковий договір на умовах неповного часу, у якому відображено умови праці відповідачки на підприємстві позивача.

Також відповідачкою не заперечується той факт, що наказом про прийняття її на роботу на посаду головного економіста визначено час роботи її на відповідній посаді, а саме 4 години щоденно.

Однак, у позовній заяві вказано, що позивачку начебто прийнято на посаду головного економіста з 06 травня 2020 року, що не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки згідно з наказом № 2-к/тр від 05 лютого 2020 року остання прийнята на посаду з 06 лютого 2020 року.

Зазначає, що відповідачка не ознайомлена зі змістом наказу про установлення неповного робочого дня від «29.14.2022 року» (як зазначено у позовній заяві), яким встановлено їй неповний робочий день тривалістю 2 години на день, з графіком роботи: початок - 10:00, закінчення - 12:00 з понеділка по п`ятницю, який позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви.

Позивачем також не долучено до матеріалів позовної заяви наказ про прийняття ОСОБА_1 на посаду головного економіста від 17 березня 2025 року за основним місцем роботи, за безстроковим трудовим договором і режимом роботи: п`ятиденний робочий день, 2 години на день, з посадовим окладом згідно штатного розпису і оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу. Також зазначає, що посадовий оклад головного економіста у розмірі 8 350 грн. встановлювався у відповідності до штатного розпису ТОВ “Єлістан альянс компані”, та є основною заробітною платою працівника. Під час нарахування та виплати заробітної плати відповідачкою за погодженням з позивачем пропорційно відпрацьованому часу було враховано та погоджено розміри додаткової заробітної плати, яка включала гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені внутрішніми нормативно-правовими актами позивача, що відображено у відомостях нарахування коштів наданих позивачем у якості доказів. Відповідачка вважає, що позивачем не обґрунтовано та не підтверджено належними та допустимими доказами начебто факт заволодіння нею грошовими коштами позивача у розмірі 297 818,11 грн, які були виплачені як заробітна плата.

Обґрунтування позовних вимог здійснено вибірковими доказами, що підтверджується відсутністю навіть тих доказів, на які зроблено посилання позивачем, що є необхідними для повного та об`єктивного розгляду справи.

Вказує, що позивач приховує факт надання поворотної фінансової допомоги відповідачкою позивачу та умисно приховує докази вказаних правовідносин, які є визначальними для правильного та об`єктивного вирішення спору. Відповідачка заперечує факт безпідставного заволодіння грошовими коштами позивача у розмірі 1 193 763,11 грн.

Вважає, що позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами наявність обставин, на які зроблено посилання у позові.

Відповідачка також просить суд стягнути з позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 40 000 грн.

19 листопада 2025 року від представника відповідачки надійшли додаткові пояснення. В поясненнях представник відповідачки зазначала, що суд має критично оцінювати довідку позивача від 10 жовтня 2025 року

вих. 10/10-1, у якій зазначено щодо начебто укладення з ОСОБА_1 усного трудового договору про прийняття відповідачки на посаду головного економіста за основним місцем роботи з 17 березня 2025 року на умовах неповного робочого часу тривалістю 2 години на день з посадовим окладом згідно штатного розпису і оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу. Позивачем не надано доказів на підтвердження укладення такого договору з ОСОБА_1 , також не надано доказів на підтвердження отримання та надання згоди відповідачкою на укладення вказаного трудового договору. Позивачем не надано будь-яких заяв ОСОБА_1 та наказу позивача, як зазначена дата у позові: від 29.14.2022 про установлення відповідачці з 02 травня 2022 неповного робочого дня тривалістю 2 години, з графіком роботи: початок – 10:00, закінчення – 12:00 з понеділка по п`ятницю. Фірсова О.В. не подавала позивачу жодної заяви про надання їй відпусток без збереження заробітної плати, інших відпусток, оформлення яких відображено у довідці про нарахування та виплату заробітної плати та щорічних відпусток від 10 жовтня 2025 р. № 10/10, Вказані обставини свідчать про тривале порушення трудових прав саме відповідачки. Позивачем не доведено безпідставність перерахування відповідачці заробітної плати у розмірі 297 818,11 грн., оскільки позивач добровільно перерахував вказані кошти відповідачці, надана позивачем довідка не містить інформацію про наявність рахункової помилки, що підтверджено підписами головного бухгалтера позивача та директора позивача ОСОБА_3 .

Зазначає, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем, перерахованої їй заробітної плати.

ОСОБА_1 , як представник юридичної особи – позивача у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб –підприємців та громадських формувань від 05 лютого 2020 року відсутня, а отже не мала ключів з електронним підписом, які б надавали доступ до здійснення банківських операцій за рахунками позивача, на відміну від директора позивача ОСОБА_4 . Доказів будь-якої передачі директором ОСОБА_4 ключів з електронним підписом, які б надавали доступ до здійснення банківських операцій за рахунками позивача, головному економісту ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Більш того вказана обставина свідчила би або про компрометацію засобу електронної ідентифікації (несанкціонований доступ до засобу електронної ідентифікації), або про компрометація особистого ключа (несанкціонований доступ до особистого ключа) в розумінні Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Матеріали справи не містять доказів оформлення ОСОБА_1 , як головному економісту позивача, ключів з електронним підписом, які б надавали доступ до здійснення банківських операцій за рахунками позивача, та якими б відповідачка могла підписувати в електронному вигляді платежі та відповідно здійснювати будь які перерахування коштів.

Всі документи на перерахування заробітної плати були підписані безпосередньо директором позивача ОСОБА_4 .. Відповідачці правомірно була перерахована поворотна фінансова допомога згідно договору від 31 травня 2022 року, а поведінку керівника позивача - директора ТОВ «Єлізтан Альянс компані» ОСОБА_4 слід розцінювати як суперечливу, оскільки тільки він, як єдиний представник позивача, має доступ до здійснення банківських операцій за рахунками з ключем з електронним підписом. ОСОБА_1 обмежена у доступі до документів, які зберігаються на підприємстві позивача та в банках: АТ «УКРСИББАНК» та АТ «КОМІНБАНК», у зв`язку з чим зверталась з клопотанням про витребування доказів, необхідних для повного та об`єктивного розгляду справи, яке було частково задоволено судом, у витребувані

доказів з банків було відмовлено.

Твердження позивача, що «…жодного договору про поворотну

фінансову допомогу від 31 травня 2022 року, між позивачем та відповідачем не укладалось» є суперечливим, оскільки банком проведено перерахування поворотної фінансової допомоги, що без укладеного договору є неможливим, оскільки є порушенням вимог діючого законодавства України, зокрема частини 1 статті 1047 ЦК України. Відсутнє порушення законних прав та інтересів позивача, які підлягали б захисту, відновленню, оскільки строк виконання зобов`язання не настав. З огляду на вищенаведене відповідачкою заперечується факт безпідставного заволодіння грошовими коштами позивача у розмірі 1 193 763,11 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2025 року позов ТОВ «Єлізтан Альянс компані» до ОСОБА_1 , про стягнення безпідставно отриманих коштів залишено без задоволення.

Скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 липня 2025 по справі № 487/4959/25, а саме знято арешт з нерухомого майна, що належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме квартири АДРЕСА_1 та знято заборону відчуження вказаного майна у будь-який спосіб.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач в порушення вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України не надав суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження того, що грошові кошти в сумі 297818,11 грн. у вигляді частини заробітної плати відповідач ОСОБА_1 набула поза правовою підставою, діючи при цьому недобросовісно, заявлені суми не відповідають розміру коштів за наданою позивачем довідкою№10/10 від 10 жовтня 2025 року.

Суду не надано жодних належних та допустимих доказів тому, що під час зайняття посади головного економіста ТОВ «Єлізтан Альянс компані» відповідач ОСОБА_1 вчинювала будь-які шахрайські дії, здійснювала нецільове використання грошових коштів, привласнила, розтратила майно або заволоділа ним шляхом зловживання службовим становищем, підробила якісь документи та використала їх. Ці обставини правоохоронними органами, органами в галузі контролю трудового законодавства, фінансового контролю та судами в межах кримінального чи цивільного судочинства не встановлювались, як і не підтверджено висновками експерта. Це стосується і заявленої позивачем суми 895945,00 грн.

Заявлений представником позивача в позові наказ про установлення неповного робочого дня від 29.14.2022 відповідачу з 02 травня 2022 тривалістю 2 години не знайшов свого підтвердження в матеріалах справи, як і наказ про прийняття відповідача на посаду головного економіста з 17 березня 2025 за основним місцем роботи (такі докази відсутні). Також не надано доказів наявності у відповідача кваліфікованого електронного підпису ТОВ «Єлізтан Альянс Компані», використання банківських рахунків позивача, як і доказів відсутності договору про поворотну фінансового допомогу від 31 травня 2022 року.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ «Єлізтан Альянс компані» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість вказаного судового рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно із частиною 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Зі змісту цієї норми вбачається, що зобов`язання у зв`язку з безпідставним набуттям майна виникають за наявності трьох умов: набуття або зберігання майна; набуття або зберігання майна за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для такого набуття чи зберігання або припинення таких підстав згодом.

Апелянт зазначає, що отримані позивачкою кошти є безпідставно набутими. ЦК України не забороняється повернення таких коштів. На даний час належне позивачу майно безпідставно утримується відповідачем у своєму незаконному користуванні, чим порушені майнові права позивача щодо розпорядження власністю.

Позивач вважає, що він має право на судовий захист своїх прав, а відповідачка зобов`язана повернути безпідставно отриману суму коштів.

Узагальненні доводи інших учасників справи

На вказану апеляційну скаргу представник відповідачки – ОСОБА_2 подала відзив, в якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 40 000 грн. Зазначає, що апеляційна скарга ґрунтується лише на бездоказових припущеннях та суб`єктивній думці апелянта, а рішення є ухваленим з додержанням вимог закону.

Вважає, що апеляційна скарга за змістом не відповідає пункту 5 частини 2 статті 356 ЦПК України. Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, у ній відсутня інформація стосовно того, в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Також апеляційна скарга не містить обґрунтування стосовно порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не вказано які саме норми матеріального та процесуального права були порушенні при розгляді справи та прийнятті рішення, хоча висловлено таке твердження. Фактично текст апеляційної скарги є ідентичним тексту позовної заяви, навіть відтворені помилки, які були допущені у тексті позовної заяви.

Відповідно частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які позивачем не сформульовані.

Також зазначає, що форм укладення трудового договору, таких як усна, правилами внутрішнього трудового розпорядку працівників ТОВ «Єлізтан Альянс компані» не передбачено.

Вважає, що суд апеляційної інстанції має критично оцінювати довідку позивача від 10 жовтня 2025 р. вих. 10/10-1, у якій зазначено щодо начебто укладення з ОСОБА_1 усного трудового договору про прийняття відповідачки на посаду головного економіста за основним місцем роботи з 17 березня 2025 р. на умовах неповного робочого часу тривалістю 2 години на день з посадовим окладом згідно штатного розпису і оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу. Позивачем не надано доказів на підтвердження укладення такого договору з ОСОБА_1 , також не надано доказів на підтвердження отримання та надання згоди відповідачкою на укладення вказаного трудового договору. З огляду на надану позивачем довідку від 10 жовтня 2025 р. № 10/10 не вбачається приведення позивачем розміру заробітної плати відповідачки до законодавчо встановленого.

У відомостях нарахування коштів та в документах, виконаних АТ «Укрсіббанк» проставлені посади підписантів: директор та головний бухгалтер, посада: головний економіст, як підписанта відомостей та розпорядника коштів /власника ключів з електронним підписом, які надають доступ до здійснення банківських операцій за рахунками позивача відсутня. Отже, всі документи на перерахування заробітної плати були підписані безпосередньо директором позивача ОСОБА_4 , а ОСОБА_1 є належним отримувачем, перерахованої їй заробітної плати.

Твердження позивача, що «…жодного договору про поворотну фінансову допомогу від 31.05.2022 року, між позивачем та відповідачем не укладалось» є суперечливим, оскільки банком проведено перерахування поворотної фінансової допомоги, що без укладеного договору є неможливим, оскільки є порушенням вимог діючого законодавства України, зокрема частини 1 статті 1047 ЦК України.

Отже, позивачем невірно обраний спосіб захисту свого права, яке він вважає порушеним, а саме, в обґрунтування підстав позову зроблено посилання на частину 1 статті 1212 ЦК України, що не знайшло свого підтвердження у документах по суті та не доведено жодними належними доказами у справі.

В судове засідання апеляційного суду позивач не з`явився. Як видно з довідки про доставку електронного листа та реєстру підтверджень про отримання документів з «Електронного суду» учасником справи (а.с.224,225), ТОВ «Єлізтан Альянс компані» та його представник своєчасно повідомлені про час і місце судового розгляду. Клопотань про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходило. Тому неявка позивача не перешкоджає розгляду справи.

2.Мотивувальна частина

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи

Судом встановлено, що відповідно до наказу ТОВ «Єлізтан Альянс Компані» №2-к/тр від 05 лютого 2020 року ОСОБА_1 , на підставі її заяви від 05 лютого 2020 року, прийнято з 06 лютого 2020 року на посаду головного економіста за сумісництвом за безстроковим договором на умовах неповного робочого часу 4 (чотири) год щоденно, з посадовим окладом 5000 грн (а.с.34).

Права та обов`язки ОСОБА_1 визначені посадовою інструкцією головного економіста від 31 січня 2020 року. Згідно з розділом ІІ посадової інструкції головного економіста останній здійснює відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку, в обліковій програмі, здійснює належне проведення розрахунків при оплаті товарів, робіт та послуг, на основі даних бухгалтерського обліку забезпечує складання фінансової звітності підприємства та її своєчасне подання у встановлені терміни у т.ч. за допомогою КЕП, забезпечує взаємодію з банківськими установами з питань розміщення фінансових коштів підприємства, розраховується з кредиторами відповідно до договірних зобов`язань, підписує документи за допомогою КЕП, які є підставою для перерахування податків і зборів, нарахування та перерахування зарплати, розрахунки з постачальниками, приймання і видавання грошових коштів.

06 лютого 2020 року між ТОВ «Єлізтан Альянс компані» та ОСОБА_1 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. За умовами вказаного договору ОСОБА_1 зобов`язалась: дбайливо ставитись до переданих їй на збереження або з іншою метою матеріальних цінностей підприємства і вживати заходів для попередження збитків; своєчасно повідомляти керівництво підприємства про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження ввірених їй матеріальних цінностей; вести облік, складати й передавати у визначеному порядку товарно-грошові та інші звіти про рух та рештки ввірених їй матеріальних цінностей; брати участь в інвентаризації ввірених їй матеріальних цінностей. В свою чергу по вказаному договору позивач взяв на себе зобов`язання: створити працівникові умови, необхідні для нормальної праці та забезпечення повного збереження ввірених їй матеріальних цінностей; знайомити працівника з чинним законодавством щодо матеріальної відповідальності працівників за збитки, нанесені підприємству, а також із чинними інструкціями, нормативами та правилами збереження, приймання, обробки, продажу (збуту), перевезення або застосування у процесі виробництва переданих їй матеріальних цінностей; проводити в установленому порядку інвентаризацію матеріальних цінностей (а.с.32).

07 лютого 2020 року ТОВ «Єлізтан Альянс Компані» видало наказ №02/од яким, з метою чіткого розподілу функціональних обов`язків, доручило ОСОБА_1 : здійснювати відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку, в обліковій програмі; здійснювати контроль за касовою дисципліною підприємства; здійснювати супровід перевірок контролюючих органів; дотримуватися порядку оформлення та обліку первинних документів, вимог законодавства щодо списання (передачі) рухомого та нерухомого майна; здійснювати належне оформлення матеріалів щодо нестач грошових коштів та майна, псування активів; здійснювати належне проведення розрахунків при оплаті товарів, робіт та послуг, відповідність перерахованих коштів обсягам виконаних робіт, придбання товарів чи наданих послуг згідно з умовами укладених договорів; контролювати стан погашення та списання дебіторської заборгованості відповідно до вимог чинного законодавства; на основі даних бухгалтерського обліку забезпечити складання фінансової звітності підприємства та її своєчасне подання у встановлені терміни, у тому числі, за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП); складати баланс підприємства, зокрема, основні засоби та інші необоротні активи, запаси і затрати, грошові кошти, розрахунки та інші активи, власний капітал, доходи, витрати; забезпечувати взаємодію з банківськими установами з питань розміщення фінансових коштів підприємства; брати участь в інвентаризаціях; розраховуватись з кредиторами відповідно до договірних зобов`язань; підписувати документи, у тому числі, за допомогою кваліфікованого електронного підпису підприємства (КЕП), які є підставою для – перерахування податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування та перерахування (оплата) заробітної плати, розрахунки з постачальниками, приймання і видавання грошових коштів, оприбуткування та списання рухомого і нерухомого майна, проведення інших господарських операцій (а.с.34 звор.-35).

Наказом від 12 лютого 2020 року №5-ОД введено в дію Правила внутрішнього трудового розпорядку ТОВ «Єлізтан Альянс Компані». Вказані правила регулюють трудові відносини між роботодавцем та працівником, передбачають початок робочого дня 09:00, обідню перерву 12:00-13:00, кінець робочого дня 18:00, п`ятиденний робочий тиждень тривалістю 8 годин на день, 40 годин на тиждень, права та обов`язки працівників (а.с.125 звор. 126-130).

Наказом №04/од від 01.03.2022 ТОВ «Єлізтан Альянс Компані» з 01.03.2022 на старшого продавця-консультанта ОСОБА_5 покладено відповідальність за достовірний облік, правильність та своєчасність складання табелю обліку використання робочого часу всіх працівників підприємства.

29 серпня 2024 року директором ТОВ «Єлізтан Альянс Компані» ОСОБА_4 затверджено штатний розпис, який введено в дію з 01 вересня 2024 року та містить запис про штатну одиницю за посадою головного економіста з посадовим окладом 8350 грн (а.с.37).

Згідно Наказу №05/од від 30 квітня 2025 року на заступника директора з продажів ОСОБА_5 з 01 травня 2025 року покладено відповідальність за достовірний облік, правильність та своєчасність складання табелю обліку використання робочого часу всіх працівників підприємства (а.с.33).

З 01 травня 2025 року введено в дію штатний розпис ТОВ «Єлізтан Альянс Компані» в якому передбачено штатну одиницю за посадою головного економіста з посадовим окладом 8350 грн (а.с.37 звор).

Позиція апеляційного суду

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18) зазначила, що у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ «Єлізтан Альянс компані» посилалось на те, що ОСОБА_1 діючи недобросовісно, самостійно безпідставно нарахувала собі заробітну плату в період лютий – травень 2025 року в загальному розмірі 297818,11 грн., а також перерахувала на свій особистий банківський рахунок грошові коштів з цільовим призначенням «поворотна фінансова допомога згідно договору від 31 травня 2022 року» у розмірі 895 945 грн.

Про наявність рахункової помилки при видачі спірних коштів позивач не зазначив.

Згідно з частиною 3 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до пункту 2.12. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 24 травня 1995 року № 88, керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера або особи, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства, щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов`язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачі особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.

Отже, із системного аналізу частиною 3 статті 8 вказаного Закону та пункту 2.12. Положення вбачається, що первинні документи бухгалтерського обліку підписуються керівником підприємства або особою, уповноваженою на це керівником підприємства.

До позовної заяви ТОВ «Єлізтан Альянс компані» додано відомості нарахування коштів (заробітна плата) за спірний період, в тому числі відповідачці, які надійшли до АТ «Укрсиббанк» за підписом директора ТОВ «Єлізтан Альянс компані».

Доказів того, що до банківської установи надходили фінансові документи на виплату спірних коштів без підпису директора ТОВ «Єлізтан Альянс компані», а лише за підписом ОСОБА_1 , позивач суду не надав.

З урахуванням викладених вище обставин справи та норм матеріального права колегія суддів погоджується з висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтвердили факт недобросовісності з боку відповідачки ОСОБА_1 , а тому визначена до стягнення позивачем сума поверненню не підлягає.

Вирішуючи спір між сторонами у справі суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно встановив обставини справи, дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги фактично є ідентичними тим, що були викладені в позовній заяві і вони були предметом перевірки судом першої інстанції, який дійшов обґрунтованого та законного висновку.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Отже, доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому рішення підлягає залишенню без зміни відповідно до положень статті 375 ЦПК України.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Єлізтан Альянс компані» залишити без задоволення, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2025 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Лівінський

Судді: Т.Б. Кушнірова Л.М. Царюк

Повне судове рішення складено 30 березня 2026 року.