Постанова від 25 березня 2026 р. у справі №465/10984/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 465/10984/25 Головуючий у 1 інстанції: Рудаков Д.І.

Провадження № 33/811/424/26 Доповідач: Партика І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В, за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Васечка Юрія Андрійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Васечка Юрія Андрійовича на постанову Франківського районного суду м. Львова від 12 лютого 2026 року, щодо ОСОБА_1

встановив:

цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-28 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 255 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 26 листопада 2025 року о 13 год. 50 хв. у м. Львові, по вул. Кульпарківська, 93, не виконав законну вимогу посадової особи уповноваженого підрозділу Національної поліції інспектора ВБДР УПП у Львівській області ДПП капітана поліції Гадади І.І., припис №1155 від 26 листопада 2025 року щодо припинення робіт в межах червоних ліній міста (на тротуарі) до моменту належного огородження місця провадження робіт та встановлення необхідних тимчасових дорожніх знаків, чим порушив вимоги ДСТУ 8749-2017 та п.1.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст.188-28 КУпАП.

Окрім цього, ОСОБА_1 , 26 листопада 2025 року о 13 год. 51 хв. у м. Львові, по вул. Івана Богуна, 5, будучи посадовою відповідальною особою за проведення робіт не виконав законну вимогу посадової особи уповноваженого підрозділу Національної поліції №1154 від 26 листопада 2025 року щодо усунення недоліків, а саме припинення робіт до моменту розроблення та погодження тимчасової схеми організації дорожнього руху під час проведення робіт з прокладання електромережі з уповноваженим органом Національної поліції чим порушив ч. 3 ст. 12 Закону України «Про дорожній рух» та п.1.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст.188-28 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою адвокат Васечко Ю.А., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, закрити провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Окрім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Франківського районного суду м. Львова, оскільки з постановою суду він ознайомився 19 лютого 2026 року в ЄДРСР.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом не повно з`ясовано обставини справи.

Наголошує, що матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-28 КУпАП.

Звертає увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено інформації про місце роботи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, її посадовий статус, не встановлено, що до кола її посадових чи функціональних обов`язків відноситься дотримання відповідних правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху.

Окрім того, долучені до матеріалів справи документи не містять жодних доказів наявності у ОСОБА_1 повноважень, обов`язку чи реальної можливості виконати вимогу посадової особи Національної поліції.

У судове засідання апеляційного суду, призначене на 26 березня 2026 року ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи не прибув, адвокат Васечко Ю.А. просив проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 4 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та думки адвоката Васечка Ю.А., який просив проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Стосовно строку на апеляційне оскарження, то з урахуванням того, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисник участі в розгляді справи не приймали, про результат розгляду справи дізнався 19 лютого 2026 року, з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, апеляційний суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду.

Заслухавши виступ захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 ЗУ «Про національну поліцію» передбачено - законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

Статтею 188-28 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, щодо усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

За змістом вказаної статті вбачається, що об`єктом адміністративного правопорушення є встановлений порядок управління. Об`єктивною стороною таких правопорушень є невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб Державної автомобільної інспекції, уповноважених підрозділів Національної поліції України щодо усунення порушень правил, норм і стандартів із питань забезпечення безпеки дорожнього руху.

Невиконання приписів полягає в тому, що відповідна особа не вжила конкретних заходів для усунення виявлених порушень у встановлений приписом строк або виконала його неналежним чином, тим самим не усунувши загрози безпеки дорожнього руху, або виконала його, порушивши встановлений строк.

Відповідно до ч. 3 ст.12 ЗУ «Про дорожній рух» посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов`язані: забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху; впроваджувати у повному обсязі заходи щодо безпеки дорожнього руху при здійсненні будівництва, реконструкції та ремонту доріг, вулиць та залізничних переїздів; позначати місця виконання робіт, місця, де залишено на дорозі, вулиці, залізничному переїзді машини і механізми, будівельні матеріали тощо, відповідними дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а в темний час доби і при тумані - сигнальними вогнями, передбаченими діючими нормами; по закінченні робіт на дорозі, вулиці, залізничному переїзді негайно привести їх у стан, що забезпечує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів і пішоходів, та впорядкувати зони відчуження; у разі забруднення проїзної частини доріг, вулиць, залізничних переїздів невідкладно здійснювати заходи для їх очищення і своєчасного попередження учасників дорожнього руху про загрозу безпеці руху, що виникла; обладнувати їх технічними засобами регулювання дорожнього руху; виявляти аварійно-небезпечні ділянки та місця концентрації дорожньо-транспортних пригод та забезпечувати здійснення у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення умов та організації дорожнього руху для забезпечення його безпеки; своєчасно виявляти перешкоди дорожньому руху та забезпечувати їх усунення, а у разі неможливості - невідкладно позначати дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; щомісяця проводити лінійний аналіз аварійності.

Відповідно до п. 1.5 ПРД України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-28 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:

-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №524227 від 26 листопада 2025 року (а.с. 1), з якого встановлено, що ОСОБА_1 , 26 листопада 2025 року о 13 год. 50 хв. у м. Львові, по вул. Кульпарківська, 93, не виконав законну вимогу посадової особи уповноваженого підрозділу Національної поліції інспектора ВБДР УПП у Львівській області ДПП капітана поліції Гадади І.І., припис №1155 від 26 листопада 2025 року щодо припинення робіт в межах червоних ліній міста (на тротуарі) до моменту належного огородження місця провадження робіт та встановлення необхідних тимчасових дорожніх знаків, чим порушив вимоги ДСТУ 8749-2017 та п.1.5 ПДР України;

-вимогою (приписом) від 26 листопада 2025 року №1155 (а.с. 2,4) відповідно до якої інспектором відділу безпеки дорожнього руху УПП У Львівській області ДПП капітаном поліції Гададою І.І, винесено припис про припинення проведення робіт в межах червоних ліній міста (на тротуарі) по вул. І. Богуна, у м. Львові до моменту належного огородження місця проведення робіт та встановлення тимчасових дорожніх знаків, вимогу одержав ОСОБА_1 ;

-інформацією з акту обстеження ділянки вулиці-шляхової мережі від 26 листопада 2026 року (а.с. 3, 6) з якого вбачається, що забезпечення безпеки експлуатаційного стану ділянки дороги покладено на Франківську районну адміністрацію, місце робіт не огороджено та не встановлено тимчасових дорожніх знаків;

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №524187 від 26 листопада 2025 року (а.с. 10), з якого встановлено, що ОСОБА_1 , 26 листопада 2025 року о 13 год. 51 хв. у м. Львові, по вул. Івана Богуна, 5, будучи посадовою відповідальною особою за проведення робіт не виконав законну вимогу посадової особи уповноваженого підрозділу Національної поліції №1154 від 26 листопада 2025 року щодо усунення недоліків, а саме припинення робіт до моменту розроблення та погодження тимчасової схеми організації дорожнього руху під час проведення робіт з прокладання електромережі з уповноваженим органом Національної поліції;

-інформацією з акту обстеження ділянки вулиці-шляхової мережі від 26 листопада 2026 року (а.с. 11, 13) з якого вбачається, що забезпечення безпеки експлуатаційного стану ділянки дороги покладено на Франківську районну адміністрацію, місце робіт не огороджено та не встановлено тимчасових дорожніх знаків;

-вимогою (приписом) від 26 листопада 2025 року №1154 (а.с. 12,14) відповідно до якої інспектором відділу безпеки дорожнього руху УПП У Львівській області ДПП капітаном поліції Сташкевичем А.М. винесено припис про припинення проведення робіт по вул. І. Богуна, 5 у м. Львові, вимогу одержав ОСОБА_1 ..

Аргументи апелянта, що долучені до матеріалів справи документи не містять доказів наявності у ОСОБА_1 повноважень, обов`язку чи реальної можливості виконати вимогу посадової особи Національної поліції, є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 , обіймаючи посаду виконроба, наділений організаційно-розпорядчими функціями, пов`язаними із забезпеченням виконання робіт, дотриманням правил, норм і стандартів, у тому числі у сфері безпеки дорожнього руху, а також зобов`язаний реагувати на законні вимоги уповноважених органів, при цьому характер його посадових обов`язків свідчить про наявність у нього реальної можливості організувати виконання таких вимог, у зв`язку з чим наведені доводи є формальними та не спростовують правильності висновків суду щодо наявності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-28 КУпАП.

Твердження апелянта, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено інформації про місце роботи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, її посадовий статус, не встановлено, що до кола її посадових чи функціональних обов`язків відноситься дотримання відповідних правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, апеляційний суд розцінює критично, оскільки такі мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності.

Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не оскаржив у встановленому законом порядку винесені працівниками поліції приписи, що свідчить про їх чинність та обов`язковість до виконання на момент виникнення спірних правовідносин.

В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положення ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ст. 188-28 КУпАП.

Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ст. 188-28 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.

Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Васечка Ю.А. є необґрунтованими, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

постанову Франківського районного суду м. Львова від 12 лютого 2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 188-28 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Васечка Юрія Андрійовича - без задоволення.

Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.

Суддя Партика І.В.