Постанова від 19 лютого 2026 р. у справі №314/4391/25 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №314/4391/25 Головуючий в 1 інст. Кіяшко В.О.

Провадження №33/807/477/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2026 року місто Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Сашкова М.В. на постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 18 грудня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40800 гривень з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 років, стягнуто судовий збір,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що водій ОСОБА_1 о 22:26 годині, м. Вільнянськ, вул. Софіївська, буд. 25, керував транспортним засобом ЗАЗ 1103 д.н. НОМЕР_2 без посвідчення водія відповідної категорії на право керування таким ТЗ, правопорушення вчинено повторно протягом року постанова ЕНА 5700703 від 11 вересня 2025 року за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Від керування відсторонений, шляхом залишення автомобіля на місці зупинки транспортного засобу. Дана подія була зафіксована на боді камеру 002087, чим порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 465138 від 25 вересня 2025 року, водій ОСОБА_1 о 22:26 годині, м. Вільнянськ, вул. Софіївська, буд. 25 керував транспортним засобом ЗАЗ 1103 д.н. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку під відео запис на бодікамеру 002087 зі згоди водія за допомогою газоаналізатора драгер 6810 прилад 0466, тест номер 1824, результат позитивний 1,79 проміле, від додаткового огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладах охорони здоров`я відмовився. Від керування відсторонений шляхом залишення автомобіля на місці зупинки транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Сашков М.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою та вказав, що суд першої інстанції порушив вимоги ст. 268 КУпАП, оскільки справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, про дату та час нового судового розгляду належним чином останні не повідомлялися, повістки про розгляд справи не отримували. При цьому, в матеріалах справи вже заходилася заява захисника про відкладення розгляду справи, з метою ознайомлення з її матеріалами.

Наголошує, що суд повно та всебічно не проаналізував та не з`ясував всі обставини справи на предмет достовірності всіх доказів на які послався в оскаржуваній постанові. Разом із цим, судом не надано оцінку діям працівникам поліції щодо неухильного виконання ними положень ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію».

Вважає, що суд при винесенні постанови не врахував положення, при якому, поліцейський, пред`являючи вимоги до водія, має певні обов`язки перед ним, а саме звертаючись до водія поліцейський зобов`язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред`явити на вимогу водія своє службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук. Крім того, працівник поліції зобов`язаний проінформувати водія про конкретну причину зупинки транспортного засобу з детальним описом підстави для зупинки авто. Проте, поліцейський, пред`являючи претензії щодо недостатнього освітлення номерних знаків не притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 121 КУпАП за порушення правил дорожнього руху, із чого випливає, що зупинка була надуманою та не відповідала вимогам статті 35 ЗУ «Про Національну поліцію».

Стверджує, що також судом проігноровано факт того, що відеозапис, який здійснювався реєстратором із службового автомобіля достеменно не доказує факт керування автомобілем ОСОБА_1 , натомість підтверджує, що поліцейські підійшли до автомобіля, який стояв на узбіччі. При цьому, відповідно п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженою наказом від 18.12.2018 р. № 1026 включення відео реєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків, а відео зйомка ведеться безперервно.

У зв`язку із вищевикладеним, сторона захисту просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 18 грудня 2025 року. Постанову суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що матеріали справи не містять даних, які б спростовували викладені в клопотанні доводи, суддя апеляційного суду, з урахування положень ст. 294 КУпАП, вважає за можливе визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк апеляційного оскарження постанови судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 18 грудня 2025 року.

Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 та адвоката Сашкова М.В. про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, шляхом доставки смс повідомлення (згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2003 р. п. № 28), наявність клопотання адвоката Сашкова М.В. про розгляд справи без його участі та участі ОСОБА_1 , суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справу за відсутністю останніх, що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, встановивши відсутність порушення норм процесуального та матеріального права, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Вказані вимоги при розгляді даної справи суддею першої інстанції виконанні в повній мірі.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Так, диспозиція частини 5 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою – четвертою цієї статті.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1№ 465129 та ЕПР1 № 465138 від 25 вересня 2025 року підтверджується:

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку із виявленими ознаками сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Результат огляду за допомогою приладу «Alcotest Drager 6810» - проба позитивна, 1,79%.

- направленням на огляд водія транспортного засобу до КНП «ВБЛ» ВМР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25 вересня 2025 року, згідно якого у ОСОБА_1 працівниками поліції виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови). Огляд ОСОБА_1 проводився на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 6810». Результат огляду - проба позитивна, 1,79%.

- роздруківкою результатів продуття алкотестеру «DRAGER» Alkotest 6810, тест № 1824 виготовленою о 22 годині 37 хвилин 25 вересня 2025 року, якою підтверджується, що за результатами тестування у ОСОБА_1 виявлено вміст алкоголю в розмірі 1,79%.

- довідкою інспектора САП ЗРУП Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ст. лейтенанта поліції К. Якубєлович, відповідно до якої на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11 вересня 2025 року було складено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5700703 за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Повторність за ст.130 КУпАП – відсутня.

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5700703 від 11 вересня 2025 року відносно ОСОБА_1 за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

- відеозаписом події.

Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

Відповідаючи на доводи апеляційної скарги щодо порушення судом вимог ст. 268 КУпАП, оскільки справу розглянуто за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, суддя апеляційного суду виходить із наступного.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи, справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку скаржник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції був повідомлений у встановленому законом порядку, однак в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався. Разом із цим, адвокат Сашков М.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи та про відкладення судового засідання, вже після проведення судового засідання та прийняття суддею процесуального рішення в даній справі.

Сам по собі факт розгляду справи за відсутністю ОСОБА_1 не може прямо вказувати про порушення судом його права на захист, оскільки судом першої інстанції здійсненні всі необхідні процесуальні заходи для повідомлення ОСОБА_1 про час та дату судового засідання, проте останній в судове засідання не з`явися.

Приймаючи до уваги, що законом передбачені певні строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, положення ст. 268 КУпАП, суддя місцевого суду розглянув справу без участі ОСОБА_1 та за відсутності беззаперечних чи вагомих обставин для відкладення розгляду справи.

Разом із цим, апеляційним судом права, передбачені ст. 268 КУпАП були поновленні ОСОБА_1 шляхом поновлення його захиснику строку на апеляційне оскарження постанови суду, його виклику та виклику його адвоката до суду апеляційної інстанції і останні не скористалися таким правом.

Доводи апелянта про порушення працівниками поліції вимог ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» щодо незаконної зупинки його транспортного засобу, оскільки відносно нього не виносилась жодна постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 121 КУпАП, суддя апеляційного суду вважає безпідставними.

Так, відповідно до ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" встановлює перелік підстав для зупинки транспортних засобів. Аналіз цієї статті дає підстави стверджувати, що вимоги норм, зазначених у ній здебільшого спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху, а також на забезпечення норм, визначених Законом.

Однак, законодавець встановлює виключення і не обмежує працівників поліції підставами для зупинки транспортних засобів, визначених ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію".

Згідно до приписів ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію", поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема зупинення транспортних засобів та перевірку документів особи.

Застосування цієї статті працівниками поліції має обумовлюватися зовнішніми чинниками або обставинами, які можуть надавати право або зобов`язувати поліцейського застосувати певні превентивні заходи.

При цьому належить врахувати те, що згідно Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2024 року в Україні введено режим «воєнний стан», який діяв і на час події, яка зафіксована в протоколі за участю ОСОБА_1 .

Крім того, з огляду на предмет дослідження в рамках складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП підстави зупинки не мають вирішального значення і не впливають на інкриміновані водію обставини з приводу недотримання останнім вимог п. 2.9а ПДР.

Слід зазначити, що посилання в апеляційній скарзі захисника на невиконання працівниками поліції обов`язків, визначених ЗУ «Про Національну поліцію», зокрема, що звертаючись до водія поліцейський не назвав своє прізвище, посаду, спеціальне звання до увагу не приймаються, оскільки спростовуються відеозаписом події.

Твердження апелянта про те, що відеозапис події є неповним та не безперервним не є слушними, оскільки наявним у справі відеозаписом безперервно зафіксовано саме ті обставини, які мають значення для встановлення обставин справи згідно викладеної в протоколі суті правопорушення.

Отже, сукупність досліджених доказів засвідчує обґрунтованість висновків суду з приводу доведеності провини ОСОБА_1 і їх відповідність критерію достатності для такого висновку.

Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаних адміністративних правопорушеннях, передбачених ч.5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33, 36 КУпАП, наклавши стягнення у межах, встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчинених правопорушень, які стосується безпеки дорожнього руху і є грубими та врахувавши строки накладення адміністративного стягнення.

У рішенні по справі "О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-

П О С Т А Н О В И В:

Поновити адвокату Сашкову Миколі Вікторовичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 18 грудня 2025 року.

Апеляційну скаргу адвоката Сашкова Миколи Вікторовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 18 грудня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.Я. Рассуждай

Дата документу Справа № 314/4391/25