Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №308/16472/22 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/16472/22

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19 березня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Кожух О.А., Джуги С.Д.

за участю секретаря судового засідання: Савинець В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ільчук Ілля Михайлович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 вересня 2024 року, ухвалене головуючим суддею Крегул М.М., в справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України, про витребування майна з чужого незаконного володіння

встановив:

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 26 лютого 2022 року він ІНФОРМАЦІЯ_1 був призваний по мобілізації на військову службу і проходив таку у військовій частині № НОМЕР_1 Національної Гвардії України, на посаді заступника командира батальйону.

Позивач зазначає, що оскільки військова частина не надала йому легковий службовий транспорт, на якому б він мав можливість пересуватися задля виконання службових обов`язків, то позивач вирішив придбати такий за кордоном, за власні кошти у свою власність, який планував використовувати в особистих та службових цілях. З цією метою, на початку березня 2022 року, позивач попросив свого знайомого ОСОБА_2 , який мешкає в Нідерландах, щоб він підшукав йому за кордоном автомобіль, що був у користуванні.

На підставі рахунку №733 від 08.03.2022, на користь власника автомобіля Дунат Карс Лангвер, 95, позивачем сплачено 7 499,00 євро власних коштів, з них 4 500 готівкою та 3 000 євро з банківської картки, за придбаний для ОСОБА_1 , автомобіль марки «VOLKSWAGEN», модель «TOUAREG», 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 .

При цьому, позивач зазначає, що громадянин ОСОБА_3 на вказаному автомобілі для потреб військової частини № НОМЕР_1 , де позивач проходить військову службу, також перевозив засоби гігієни, спальні мішки, одноразовий посуд, продукти харчування для потреб особового складу. Проте, як зазначено у супровідному листі директорa AB ComServices від 08.03.2022 на ім`я позивача, вказаний автомобіль не являється складовою цієї гуманітарної допомоги.

Наступного дня, тобто 09.03.2022, гр. ОСОБА_3 перемістив вказаний автомобіль через державний кордон України, а саме через Львівську митницю і передав його у власність позивачеві. У подальшому, 12 квітня 2022 року, Львівською митницею вказаний автомобіль був розмитнений на ім`я позивача, без будь-яких обмежень чи застережень.

Також позивач вказує, що як при перетині державного кордону України (09.03.22), так і при митному оформленні зазначеного автомобіля (12.04.22), Львівською військово-цивільного адміністрацією, як це регламентовано постановою КМ України №224 «Про затвердження переліку категорій товарів, що визнаються гуманітарною допомогою без здійснення процедури визнання таких гуманітарною допомогою на період воєнного стану та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань гуманітарної допомоги», вказаний автомобіль не визнавався гуманітарним вантажем.

Крім того, позивач посилається на те , що із листа-прохання за підписом командира військової частини № НОМЕР_1 від 07.03.2022, останній просив посприяти у оформленні автомобіля марки «VOLKSWAGEN», модель «ТОUAREG», номер шасі НОМЕР_3 , не для потреб військової частини, а особисто для позивача.

Незважаючи на це, 03.04.2022 працівниками Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, вказаний автомобіль, ключі та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу було вилучено і передано на зберігання до військової частини № НОМЕР_1 , хоча кримінальне провадження № 12022078030000398 за ст.356 КК України, було зареєстровано в ЄРДР, лише 16.04.2022, що є грубим порушенням норм кримінально-процесуального законодавства.

Позивач стверджує, що автомобіль є його власністю, однак, відповідач відмовляється повернути позивачеві автомобіль, а тому останній просить суд витребувати у військової частини № НОМЕР_1 Національної Гвардії України автомобіль марки «VOLKSWAGEN», модель «ТОUAREG», 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 , в належному технічному стані, технічний паспорт №1 та ключі до замка запалення до вищевказаного автомобіля.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 вересня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті згідно з ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 06 червня 2023 року, у справі № 308/16472/22, у вигляді арешту на транспортний засіб «Volkswagen Touareg», чорного кольору, номер кузова НОМЕР_3 , 2007 року випуску, шляхом заборони будь-яким особам, у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо користування, розпорядження, відчуження вказаного транспортного засобу.

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ільчук І.М., подав апеляційну скаргу на вказане рішення, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування скарги вказують на те, що спірний автомобіль не є гуманітарною допомогою, і такий був придбаний за його власні кошти, а не був добровільно та безоплатно переданий, що у свою чергу виключає саме поняття «гуманітарна допомога». Також позивач вказує на відсутність даних, що станом на 09.03.2022 військова частина НОМЕР_1 НГУ була зареєстрована в установленому Кабінетом Міністрів України порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги, та на відсутність рішення керівника Львівської ОВА про визнання автомобіля гуманітарною допомогою.

Вважає, що покази свідка ОСОБА_4 не можуть братися до уваги з тих підстав, що останній зацікавлений у вирішення справи, так як був заступником командира військової частини НОМЕР_1 . Також вказував, що судом, в порушення вимог процесуального закону, не вжито заходів щодо реагування на зловживання відповідачем процесуальними правами.

У відзиві на апеляційну скаргу Військова частина № НОМЕР_1 Національної гвардії України просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Вказує, що судом першої інстанції вірно встановлено, що спірний автомобіль було завезено на територію України як гуманітарну допомогу і такий є власністю держави в особі Національної гвардії України та закріплений за Військовою частиною НОМЕР_1 на праві оперативного управління.

Апелянтом не надано ні суду першої, ні апеляційної інстанції доказів, що автомобіль було придбано за власні кошти і ним сплачувалися митні платежі за придбаний та ввезений спірний транспортний засіб.

До початку розгляду справи від учасників справи заяв чи клопотань не надходило.

У судове засідання з`явились позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Ільчук І.М., представник відповідача ОСОБА_5 .

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Ільчук І.М. підтримали доводи апеляційної скарги, просили задовольнити подану апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Представник відповідача Ярмолюк Н.О. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступних доводів.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З приписів ст. 76, ст. 77, ч.ч. 1, 2, ст.ст. 78, 79, 80, ст. 81 ч.ч. 1, 4 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 26.02.2022 був призваний по мобілізації на військову службу, яку проходив у військовій частині № НОМЕР_1 Національної Гвардії України на посаді заступника командира 2-го стрілецького батальйону.

Відповідно до заяви громадянина Нідерландів ОСОБА_6 від 11.05.2022, останній зазначив, що за усним дорученням на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_4 , Україна, Львівська область, ним був придбаний в Нідерландах автомобіль «VOLKSWAGEN», модель «ТОUAREG», WIN код НОМЕР_3 . Такий автомобіль був ввезений ним в Україну і переданий замовнику ОСОБА_1 , який є законним власником цього автомобіля.

З долученої позивачем копії перекладу свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 (країна видавник свідоцтва Нідерланди, ЄС) вбачається, що продавцем та власником транспортного засобу «VOLKSWAGEN TOUAREG», номерний знак НОМЕР_2 чорного кольору, номер кузова НОМЕР_3 , являвся ОСОБА_7 .

При цьому, як вбачається з наданої позивачем копії перекладу рахунку №733 від 08.03.2022 року такий наданий ОСОБА_8 , АДРЕСА_1 , оплачено 4 500 євро готівкою і 3 000 євро з банківської карти.

07 березня 2022 року за № 50/02/23 на адресу Львівської митниці ДФС, Військовою частиною НОМЕР_1 за підписом командира ОСОБА_9 було скеровано клопотання (прохання) щодо сприяння в отриманні автомобіля «VOLKSWAGEN», модель «ТОUAREG», НОМЕР_3 для потреб Національної гвардії України.

Зі змісту вказаного клопотання слідує, що командир військової частини НОМЕР_1 полковник ОСОБА_10 просить Львівську митницю посприяти в отриманні спірного автомобіля для заступника командира НОМЕР_6 батальйону військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України лейтенанта ОСОБА_1 .

Як встановлено з письмового повідомлення - листа від 27.03.2023 адресованого командиру військової частини НОМЕР_1 національної гвардії України полковнику ОСОБА_11 , за підписом в.о. начальника Львівської митниці Кузнік А., про надання інформації щодо ввезення на митну територію України у зоні діяльності Львівської митниці в період з 24.02.2022 - 20.03.2023 вантажів гуманітарної допомоги, отримувачем яких зазначена військова частина НОМЕР_1 , згідно додатку значиться гуманітарна допомога - легковий автомобіль «VOLKSWAGEN TOUAREG», рік випуску 2007, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , санітарно-гігієнічні засоби, продукти харчування.

Колегією суддів встановлено також, що згідно декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою (додаток до постанови Кабінет Міністрів Укаїни від 01.03.2022р з №174) від 09.03.2022 заповненої декларантом ОСОБА_12 вбачається, що автомобіль «VOLKSWAGEN TOUAREG», рік випуску 2007 , НОМЕР_3 , був переміщений через державний кордон України, як гуманітарна допомога, та отримувачем вказано: Військова частина НОМЕР_1 НГУ АДРЕСА_2 ., пункт пропуску Шегині та відповідальною особою від отримувача допомоги другого батальйону НОМЕР_7 НГУ вказано заступника батальйону ОСОБА_1 .

Як вбачається з декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою ( додаток до постанови Кабінет Міністрів України від 01.03.2022р з №174) від 09.03.2022 заповненої декларантом ОСОБА_12 та декларантом і відповідальною особою від отримувача допомоги другого батальйону НОМЕР_7 НГУ вказано заступника батальйону ОСОБА_1 , такі зобов`язувалися доставити дані товари до місця призначення та попереджені про відповідальність за неправомірне розпорядження та нецільове використання ввезеними товарами.

Разом з тим, з долученої копії технічного талону на транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN TOUAREG», н.з. НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_8 , вбачається, що зазначений автомобіль Службою безпеки дорожнього руху ГУ НГУ 26.04.2022 зареєстровано за військовою частиною НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як вбачається з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 №122 від 18.05.2022 ОСОБА_9 про введення до штату автомобільної техніки, автомобіль марки VOLKSWAGEN TOUAREG», рік випуску 2007 , НОМЕР_3 , військовий номер НОМЕР_8 визначити групу експлуатації - транспортна тип-спеціальна (патрульна).

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 №124 від 19.05.2022р. ОСОБА_9 , автомобіль марки VOLKSWAGEN TOUAREG», рік випуску 2007 , НОМЕР_3 , військовий номер НОМЕР_8 закріплено за старшим водієм патрульної групи (начальником групи) патрульної роти НОМЕР_9 стрілецького батальйону солдатом ОСОБА_13

26.04.2022 спірний автомобіль марки VOLKSWAGEN TOUAREG», рік випуску 2007 , НОМЕР_3 закріплений на праві оперативного управління за військовою частиною НОМЕР_1 НГУ.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» встановлено, що військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать, зокрема, боєприпаси; відповідно до ст. 2 цього ж Закону МОУ як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування); згідно зі ст. 3 цього ж Закону військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України» майно, закріплене за військовими частинами Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління.

Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 11 грудня 2023 року у справі № 752/5281/20 зазначено: "Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Так, віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто, тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) «де факто» - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «де юре» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Правомірність володіння майном виникає на підставі певного юридичного факту, зокрема, укладення відповідного договору. Такий договір може укладатися як усно, так і письмово. Якщо власник майна передає іншій особі у володіння певне майно добровільно, проте без відповідного письмового оформлення договірних відносин (за винятком випадків, коли законом встановлена обов`язкова письмова форма такого правочину), то за загальним правилом вважається, що власник правомірно передав майно у володіння іншої особи. Під неправомірним заволодінням потрібно розуміти заволодіння особою чужим майном усупереч волі його власника.

У своїх доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що саме він організував гуманітарну допомогу для відповідача за винятком спірного автомобіля. Автомобіль був ввезений та зареєстрований під час декларування на позивача, що підтверджує його право власності на даний транспортний засіб.

З такими доводами апеляційної скарги не можна погодитись з огляду на наступне.

Згідно наявного в матеріалах справи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 (країна видавник свідоцтва Нідерланди, ЄС) продавцем та власником транспортного засобу «VOLKSWAGEN TOUAREG», номерний знак НОМЕР_2 чорного кольору, номер кузова НОМЕР_3 , являвся ОСОБА_7 .

Рахунок №733 від 08.03.2022 на спірний транспортний засіб видано Дунант Карс на ім`я п. Р. Дребот та зазначено, що ціна такого становить 7 499,99 євро. Оплачено 4 500 євро готівкою і 3 000 євро з банківської карти.

У митному паспорті від 12.04.2022 № НОМЕР_10 зазначено, що особою відповідальною за фінансове врегулювання є ОСОБА_1 .

Однак, з долученої копії технічного талону на транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN TOUAREG», н.з. НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_8 , вбачається, що зазначений автомобіль Службою безпеки дорожнього руху ГУ НГУ 26.04.2022року зареєстровано за військовою частиною НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У проханні від 07.03.2022 командир ВЧ НОМЕР_1 просить посприяти в отриманні автомобіля Фольксваген Tourage НОМЕР_11 саме як для заступника командира 2 батальйону ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України лейтенанта ОСОБА_1 .

У декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою ( додаток до постанови Кабінет Міністрів Укаїни від 01.03.2022р з №174 ) від 09.03.2022 року заповненої декларантом ОСОБА_12 вбачається, що автомобіль «VOLKSWAGEN TOUAREG», рік випуску 2007 , НОМЕР_3 , був переміщений через державний кордон України, як гуманітарна допомога, та отримувачем вказано: Військова частина НОМЕР_1 НГУ АДРЕСА_2 , пункт пропуску Шегині та відповідальною особою від отримувача допомоги другого батальйону НОМЕР_7 НГУ вказано заступника батальйону ОСОБА_1 . Такі зобов`язувалися доставити дані товари до місця призначення та попереджені про відповідальність за неправомірне розпорядження та нецільове використання ввезеними товарами.

Як встановлено з письмового повідомлення - листа від 27.03.2023 року адресованого командиру військової частини НОМЕР_1 національної гвардії України полковнику ОСОБА_11 , за підписом в.о. начальника Львівської митниці Кузнік А. , про надання інформації щодо ввезення на митну територію України у зоні діяльності Львівської митниці в період з 24.02.2022р - 20.03.2023року вантжів гуманітарної допомоги, отримувачем яких зазначена війсьова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_12 , згідно додатку значиться гуманітарна допомога - легковий автомобіль «VOLKSWAGEN TOUAREG», рік випуску 2007 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , санітарно-гігієнічні засоби, продукти харчування.

Крім цього, у судовому засіданні під час апеляційного розгляду справи представник відповідача Ярмолюк Н.О. долучив до матеріалів справи належним чином завірену копію Паспорту від 31.10.2022 машини №8969 Volkswagen Touareg д.н.з. НОМЕР_8 виданий ГУ Нацгвардії України в якому зазначено, що саме ВЧ НОМЕР_1 належить ТЗ VW Touareg 2007 р.в. з номером кузову (VIN-код) НОМЕР_13 , який було ввезено 09.03.2022 як гуманітарну допомогу, розмитнено Львівською митницею та отримано згідно акту приймання-передачі 09.04.2022 від ОСОБА_12 .

Позивач був уповноважений від імені ВЧ НОМЕР_1 здійснити розмитнення та доставку спірного транспортного засобу для потреб відповідача, що підтверджується вищенаведеним. Спірний ТЗ було ввезено на територію України саме як гуманітарний вантаж для потреб ВЧ НОМЕР_1 .

Слід погодитись з позицією суду першої інстанції, що позивачем доказів про сплату позивачем ОСОБА_1 відповідних митних платежів за придбаний та ввезений автомобіль «VOLKSWAGEN», модель «ТОUAREG», суду не надано, як і не надано доказів сплати коштів у розмірі 7 499,00 євро позивачем як власних коштів та здійснення купівлі автомобіля як фізичної особи, а не військового уповноваженого ВЧ НОМЕР_1 .

Серед іншого, апеляційний суд також бере до уваги покази свідка гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який повідомив у суді першої інстанції, що у період з 26.02.2022 по 13.03.2024 обіймав посаду заступника командира частини по роботі з особовим складом Військової частини № НОМЕР_1 розташованої в АДРЕСА_3 , відповідно до наказу №75 від 12.03.2024 та знайомий з позивачем ОСОБА_1 особисто.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні в суді першої інстанції також пояснив, що за дорученням командира військової частини № НОМЕР_1 полковника ОСОБА_14 , у березні 2022 року, точну дату не пригадує, він разом з ОСОБА_1 отримали вказівку та прибули до пункт пропуску Шегині, Львівської митці, де знаходиться державний кордон України на кордоні з Польщею., що розташований у Львівській області, Мостиський район, де зустрілись з гр. Нідерландів - ОСОБА_6 , який повідомив, що релігійна громада в Нідерланди, зібрала кошти та придбала в якості гуманітарної допомоги для потреб військової частини № НОМЕР_1 автомобіль «VOLKSWAGEN», модель «ТОUAREG», WIN код НОМЕР_3 та різні миючі засоби, продукти харчування, у зв`язку з складною військовою ситуацією, що склалася в Україні.

Зокрема, свідок ОСОБА_4 також зазначив, що і сам ОСОБА_1 жодним чином не повідомляв ні йому, ні командиру військової частини № НОМЕР_1 ОСОБА_15 , про те, що сплачувались які-небуть кошти за автомобіль, чи такий придбаний був позивачем за власні кошти. ОСОБА_4 пояснив також, що після передачі гр. ОСОБА_3 автомобіля «VOLKSWAGEN», модель «ТОUAREG», WIN код НОМЕР_3 . ОСОБА_16 , як уповноважена особа від командира військової частини № НОМЕР_1 , що був присутній на ПП Шегині оформив декларацію на Львівській митниці та вони разом з ОСОБА_1 повернулись до військової частини, і про подальші події пов`язані з реєстрацією вказаного авто йому більше нічого не відомо.

Таким чином, доводи апеляційної скарги, які стосуються належності спірного транспортного засобу саме позивачеві є необґрунтованими та спростовуються як наявними у справі документами так і наданими у суді першої інстанції показами свідка ОСОБА_4 . Доводи, які стосуються зацікавленості свідка у наданні показів на користь ВЧ НОМЕР_1 , оскільки такий обіймав посаду заступника командира частини по роботі з особовим складом є голослівними та не підтвердженими, зважаючи на те, що свідок у судовому засіданні від 10.09.2024 у суді першої інстанції підписав присягу та розписку в якій зазначив, що попереджений про кримінальну відповідальність згідно ст. 384, 385 КК України за дачу завідомо неправдивих показів.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині процедури митного оформлення та зазначення саме позивача як особи, яка є власником транспортного засобу слід зазначити наступне.

Воєнний стан в Україні введено Указом Президента №64/2022 від 24 лютого 2022 року у зв`язку з повномасштабною агресією рф на території України.

У зв`язку з важкою ситуацією на фронті та постійною потребою військових у транспортних засобах, які необхідні для забезпечення базових потреб військової сфери, урядом здійснено ряд заходів для скасування мит та зборів на ввезення транспортних засобів з-за кордону.

Зокрема, прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 №174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану».

На вищезгадану постанову посилається також суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні.

Товари, пропуск яких здійснюється відповідно до абзацу першого цього пункту, визнаються гуманітарною допомогою за декларативним принципом без прийняття відповідного рішення спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги.

В додатку до Постанови Кабміну від 07.03.2022 №224 наведено перелік категорій товарів, що визнаються гуманітарною допомогою

без здійснення процедури визнання таких товарів гуманітарною

допомогою у кожному конкретному випадку, на період воєнного стану. Зокрема, за кодом УКТЗЕД №8703** знаходяться автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі.

Тому, на момент розгляду справи судом, діє спрощена процедура пропуску товарів, які визнаються гуманітарною допомогою за декларативним принципом без прийняття відповідного рішення спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги.

З вищенаведеного слідує, що посилання апелянта на положення Закону України «Про гуманітарну допомогу» не заслуговують на увагу, оскільки на період дії воєнного стану діє спеціальна, спрощена процедура пропуску товарів, які визнаються гуманітарною допомогою, в тому числі така спрощена процедура стосується і спірного транспортного засобу.

Апеляційний суд також звертає увагу, що посилання апелянта на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 18.05.2022 у справі №308/4652/22, згідно з якою встановлено його право власності на спірний автомобіль не заслуговують на увагу, оскільки згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.08.2022 у даній справі судом відмовлено у поверненні тимчасово вилученого майна (спірного ТЗ) на підставі того, що автомобіль марки «Volkswagen Touareg» набув статусу військового майна, переданий військовій частині на відповідальне зберігання, а тому підстав для повернення автомобіля Дреботу Р. слідчий суддя не вбачав.

А тому, вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів.

Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія визнає, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Враховуючи вищенаведене та керуючись нормами статей 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України,

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ільчук Ілля Михайлович, залишити без задоволення.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 вересня 2024 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 30 березня 2026 року.

Суддя-доповідач:

Судді: