Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №303/6787/24 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 303/6787/24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19 березня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Кожух О.А., Джуги С.Д.,

за участю секретаря судового засідання: Савинець В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , який не брав участі в справі, в якій суд вирішив питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, в інтересах якого діє адвокат Гайтан Катерина Олександрівна на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 вересня 2024 року, постановлену головуючим суддею Заболотний А.М., в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя

встановив:

У серпні 2024 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.

Позов мотивує тим, що 26.05.2018 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений шлюб. За час шлюбу сторонами набуте наступне майно: - квартира за адресою АДРЕСА_1 ; - транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ», модель «GLC», номерний знак НОМЕР_1 , 2016 року випуску; транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ», модель «Е 300» номерний знак НОМЕР_2 , 2013 року випуску; - грошові кошти в сумі 900 000,00 грн, отримані в результаті продажу у 2023 році спільного рухомого майна, а саме автомобіля марки «AUDI», модель «Q5», номерний знак НОМЕР_3 , від ОСОБА_4 ; - земельна ділянка, кадастровий номер 2122484400:01:011:0129, цільове призначення «для ведення особистого селянського господарства», площею 0,5 га, що розташована в с. Нижній Студений на території Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області; - земельна ділянка, кадастровий номер 122484400:07:001:0048, цільове призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», площею 0,71 га, розташована в с. Нижній Студений на території Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області.

Так, ОСОБА_2 у позові зазначає про те, що квартира за адресою АДРЕСА_1 , та транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ», модель «GLC», номерний знак НОМЕР_1 , 2016 року випуску, хоч і були придбані за час шлюбу проте є такими, що належать їй на праві особистої приватної власності, оскільки вони придбані нею за особисті грошові кошти. Все інше рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти ОСОБА_2 вважає спільною сумісною власністю подружжя, оскільки таке набуте за час шлюбу внаслідок спільної праці та за рахунок коштів спільного бюджету подружжя. Однак на цей час ОСОБА_3 не погоджується з ОСОБА_2 щодо такого розподілу майна, що є підставою для звернення до суду з цим позовом.

Таким чином, позивачка просила суд визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , та транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ», модель «GLC», номерний знак НОМЕР_1 , 2016 року випуску. Визнати транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ», модель «Е 300» номерний знак НОМЕР_2 , 2013 року випуску, спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ», модель «Е 300» номерний знак НОМЕР_2 , 2013 року випуску. Визнати земельну ділянку, кадастровий номер 2122484400:01:011:0129, цільове призначення «для ведення особистого селянського господарства», площею 0,5 га, що розташована в с. Нижній Студений на території Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області, та земельну ділянку, кадастровий номер 122484400:07:001:0048, цільове призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», площею 0,71 га, розташована в с. Нижній Студений на території Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області, спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 2122484400:01:011:0129, цільове призначення «для ведення особистого селянського господарства», площею 0,5 га, що розташована в с. Нижній Студений на території Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області, та право власності на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 122484400:07:001:0048, цільове призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», площею 0,71 га, розташована в с. Нижній Студений на території Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області. Визнати грошові кошти у сумі 900 000,00 грн., отримані в результаті продажу транспортного засобу марки «AUDI», модель «Q5», номерний знак НОМЕР_3 , 2013 року випуску, у 2023 році спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину грошових коштів у сумі 450 000,00 грн. Також ОСОБА_2 просить судові витрати по справі стягнути з відповідача.

Але, 02.09.2024 сторони подали до суду спільну заяву в якій повідомили суд про укладення мирової угоди та просили суд її затвердити.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 вересня 2024 року спільну заяву сторін про затвердження мирової угоди задоволено.

Затверджено мирову угоду за наслідками якої сторони домовились про наступне:

- Спільною сумісною власністю подружжя визнано: транспортний засіб, марки «MERCEDES-BENZ», модель «Е 300», д.н.з. НОМЕР_2 , 2013 р.в., чорного кольору, титульним власником якого є ОСОБА_3 . Сторони визнають, що вартість автомобіля на день підписання Мирової угоди становить 580 000,00 гривень; Грошові кошти в сумі 900 000,00 гривень отримані ОСОБА_2 від громадянки України ОСОБА_4 , що проживає за адресою АДРЕСА_2 , в результаті продажу у 2023 році ОСОБА_4 спільного рухомого майна, зокрема, автомобіля марки «AUDI», модель «Q5», 2013 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 ;

- Сторони за взаємною згодою вирішили здійснити поділ майна зазначеного в пункті 2 Даної Мирової угоди та яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя наступним чином:

Визнати особистою приватною власністю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 грошові кошти в сумі 900 000,00 гривень, отримані ОСОБА_2 від громадянки України ОСОБА_4 , що проживає за адресою АДРЕСА_2 , в результаті продажу у 2023 році ОСОБА_4 спільного рухомого майна, зокрема, автомобіля марки «AUDI», модель «Q5», 2013 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 .

Відповідач ОСОБА_3 визнає, що нерухоме та рухоме майно, яке є предметом спору в цій справі, а саме: квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 84,6 метрів квадратних, вартістю 250 000,00 гривень та автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», модель «GLC 300», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2016 р.в., білого кольору, вартістю 1 080 000,00 гривень, які на праві приватної власності зареєстровані за Позивачем, не є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки вищевказане майно придбане ОСОБА_2 самостійно за її власні кошти у порядку ст. 57 СК України.

Позивач ОСОБА_2 , розуміючи значення своїх дій та їх правові наслідки, засвідчує, що після визнання та затвердження Мирової угоди у справі вона втрачає будь-які майнові права на 1/2 частину грошових коштів в сумі 900 000,00 гривень, отримані Позивачем від громадянки України ОСОБА_4 , що проживає за адресою АДРЕСА_2 в результаті продажу у 2023 році їй спільного рухомого майна, зокрема, автомобіля марки «AUDI», модель «Q5», 2013 р.в., сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , і всі спори між сторонами з приводу поділу спільного майна подружжя з затвердженням судом даної мирової угоди, вважаються вирішеними.

Відповідач ОСОБА_3 , розуміючи значення своїх дій та їх правові наслідки, засвідчує, що після визнання та затвердження Мирової угоди у справі він втрачає будь-які майнові права на компенсацію вартості автомобіля марки «MERCEDES-BENZ», модель «Е 300», державний номерний знак НОМЕР_2 , 2013 р.в., чорного кольору, і всі спори між сторонами з приводу поділу спільного майна подружжя з затвердженням судом даної мирової угоди, вважаються вирішеними.

Сторони домовились, що Позивач - ОСОБА_2 зобов`язується самостійно за рахунок власних коштів здійснити погашення в повному об`ємі заборгованість за договором позики від 30.04.2024, укладеного із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка являється матір`ю Позивачки. У зв`язку з цим Сторони підтверджують, що будь-які боргові зобов`язання, які б могли бути визнані спільними сумісними борговими зобов`язаннями подружжя також відсутні.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя закрито.

Повернуто ОСОБА_2 з державного бюджету 50 відсотків судового збору в сумі 4 542,00 гривень, сплаченого при подачі позову відповідно до квитанції № 0.0.3831556103.1 від 19.08.2024.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 як особа, яка не брала участі в розгляді справи подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу про затвердження мирової угоди.

Вказує, що він є потерпілим у кримінальному провадженні за фактом вчинення ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 209 КК України за №42023000000001874 у справі №303/912/25.

Зазначає, що відповідач разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , збагатились шляхом вчинення злочинів, спрямованих на заволодіння чужим майном, в тому числі шляхом вимоги передачі чужого майна з погрозою насильства над апелянтом.

Саме ОСОБА_3 є організатором та виконавцем злочинного угрупування, який забезпечував фінансування та організовував приховування злочинної діяльності організованої групи, керував підготовкою та організацією злочинів.

Вважає, що дана мирова угода є спробою приховати майно для запобігання його конфіскації в порядку ч. 4 ст. 189 КК України та ч. 3 ст. 209 КК України, а правочини щодо поділу майна і укладення мирової угоди є фіктивними.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню, виходячи з наступних доводів.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Частиною п`ятої вказаної статті визначено, що Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:

1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є не виконуваними;

2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Верховний Суд у постанові від 09.08.2023 у справі №914/1789/19, аналізуючи наведені положення процесуального законодавства, дійшов висновку, що мирова угода у позовному провадженні - це письмова домовленість між сторонами спору про його вирішення, яка укладається в добровільному порядку з метою припинити спір, на погоджених сторонами умовах. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони припиняють наявний правовий конфлікт самостійним (без державного примусу) врегулюванням розбіжностей на погоджених умовах. Спір може бути врегульований укладенням мирової угоди на будь-якій стадії господарського процесу.

Мирова угода є вираженням взаємного волевиявлення сторін, що спрямоване на вирішення спору між ними на основі компромісу та припинення його подальшого судового розгляду. У ній можуть вирішуватися питання, що стосуються виключно прав і обов`язків сторін.

До основних завдань та переваг мирової угоди належать процесуальна економія, спрощення роботи суду, можливість сторонам самостійно врегулювати основні питання, пов`язані із захистом порушених прав, за умови комплексного врахування інтересів всіх сторін.

Надавши учасникам справи право на врегулювання спору між собою на засадах диспозитивності, законодавець в той же час визначив межі реалізації такого права, дотримання яких є обов`язковим і для учасників правовідносин, і для суду.

Повноваження суду щодо ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди також є обмеженими та передбачають можливість відмови у затвердженні мирової угоди та продовження судового розгляду у вказаних випадках.

Укладення мирової угоди як спосіб реалізації процесуальних прав є правом сторони, яке, в свою чергу, згідно з процесуальним законом неможливо реалізувати, якщо такі дії суперечать законодавству або це призводить до порушення чиїхось прав і охоронюваних законом інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову в цій справі є поділ майна подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3

02.09.2024 сторони подали до суду спільну заяву в якій повідомили суд про укладення мирової угоди та просили суд її затвердити.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 вересня 2024 року спільну заяву сторін про затвердження мирової угоди задоволено. Затверджено мирову угоду за наслідками якої сторони домовились про наступне:

-Спільною сумісною власністю подружжя визнано: транспортний засіб, марки «MERCEDES-BENZ», модель «Е 300», д.н.з. НОМЕР_2 , 2013 р.в., чорного кольору, титульним власником якого є ОСОБА_3 . Сторони визнають, що вартість автомобіля на день підписання Мирової угоди становить 580 000,00 гривень; Грошові кошти в сумі 900 000,00 гривень отримані ОСОБА_2 від громадянки України ОСОБА_4 , що проживає за адресою АДРЕСА_2 , в результаті продажу у 2023 році ОСОБА_4 спільного рухомого майна, зокрема, автомобіля марки «AUDI», модель «Q5», 2013 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 ;

-Сторони за взаємною згодою вирішили здійснити поділ майна зазначеного в пункті 2 Даної Мирової угоди та яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя наступним чином:

Визнати особистою приватною власністю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 грошові кошти в сумі 900 000,00 гривень, отримані ОСОБА_2 від громадянки України ОСОБА_4 , що проживає за адресою АДРЕСА_2 , в результаті продажу у 2023 році ОСОБА_4 спільного рухомого майна, зокрема, автомобіля марки «AUDI», модель «Q5», 2013 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 .

Відповідач - ОСОБА_3 визнає, що нерухоме та рухоме майно, яке є предметом спору в цій справі, а саме: квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 84,6 метрів квадратних, вартістю 250 000,00 гривень та автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», модель «GLC 300», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2016 р.в., білого кольору, вартістю 1 080 000,00 гривень, які на праві приватної власності зареєстровані за Позивачем, не є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки вищевказане майно придбане ОСОБА_2 самостійно за її власні кошти у порядку ст. 57 СК України.

Позивач ОСОБА_2 , розуміючи значення своїх дій та їх правові наслідки, засвідчує, що після визнання та затвердження Мирової угоди у справі вона втрачає будь-які майнові права на 1/2 частину грошових коштів в сумі 900 000,00 гривень, отримані Позивачем від громадянки України ОСОБА_4 , що проживає за адресою АДРЕСА_2 в результаті продажу у 2023 році їй спільного рухомого майна, зокрема, автомобіля марки «AUDI», модель «Q5», 2013 р.в., сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , і всі спори між сторонами з приводу поділу спільного майна подружжя з затвердженням судом даної мирової угоди, вважаються вирішеними.

Відповідач ОСОБА_3 , розуміючи значення своїх дій та їх правові наслідки, засвідчує, що після визнання та затвердження Мирової угоди у справі він втрачає будь-які майнові права на компенсацію вартості автомобіля марки «MERCEDES-BENZ», модель «Е 300», державний номерний знак НОМЕР_2 , 2013 р.в., чорного кольору, і всі спори між сторонами з приводу поділу спільного майна подружжя з затвердженням судом даної мирової угоди, вважаються вирішеними.

Сторони домовились, що Позивач - ОСОБА_2 зобов`язується самостійно за рахунок власних коштів здійснити погашення в повному об`ємі заборгованість за договором позики від 30.04.2024, укладеного із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка являється матір`ю Позивачки. У зв`язку з цим Сторони підтверджують, що будь-які боргові зобов`язання, які б могли бути визнані спільними сумісними борговими зобов`язаннями подружжя також відсутні.

Затверджуючи мирову угоду, укладену між позивачем та відповідачем, суд першої інстанції дійшов до висновку що набуте за час перебування сторін в шлюбі, є об`єктом права спільної власності подружжя та підлягає поділу у визначений позивачем спосіб.

При цьому укладена мирова угода не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

ОСОБА_1 , як особа, яка не брала участі в розгляді справи, зазначає, що він є потерпілим в рамках кримінального провадження №42023000000001874 у справі №303/912/25, обвинуваченим у якій є ОСОБА_3 та вважає, що мирова угода затверджена 12.09.2024 Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області, є спробою приховати майно для запобігання його конфіскації.

Вказане підтверджено ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 травня 2025 року відповідно до якої ОСОБА_1 визнано цивільним позивачем у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 .

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що затвердження мирової угоди у такій редакції може порушувати права та інтереси ОСОБА_1 у разі засудження обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст.189, ч. 3 ст. 209 КК України, санкція яких передбачає конфіскацію майна.

З огляду на наведене обґрунтованими є доводи ОСОБА_1 в частині затвердження пункту 17 мирової угоди, відповідно до якого сторони заявляють, що умови цієї мирової угоди не порушують права та інтереси третіх осіб.

Відтак, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей 367, 368, 374, 379, 381-384, апеляційний суд

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який не брав участі у справі в якій суд вирішив питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, в інтересах якого діє адвокат Гайтан Катерина Олександрівна, задовольнити.

Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 вересня 2024 року про затвердження мирової угоди, скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні спільної заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про затвердження між сторонами мирової угоди, відмовити та направити дану справу для продовження судового розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27 березня 2026 року.

Головуючий:

Судді: