Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №127/3187/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/3187/26

Провадження № 33/801/268/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Кашпрук Г. М.

Доповідач: Панасюк О. С.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді Панасюка О. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу з доповненнями ОСОБА_1 на постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 23 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 23 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 к. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік за те, що 27 січня 2026 року о 13 год 50 хв. по вул. Миколи Зерова у м. Вінниці він керував транспортним засобом «Mercedes-Benz», держаний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager Alcotest 7510». Результат – 0,23 проміле.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на цю постанову, у якій, з урахуванням уточнених вимог, посилаючись на неправильне застосування суддею суду першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, недоведеність обставин, які суддя вважав встановленими, просив постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 23 лютого 2026 року скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції в порушення вимог статті 268 КУпАП розглянув справу у його відсутність, без належного його повідомлення про дату, час та місце засідання. Зазначав, що не отримував поштових або SMS-повісток, а сповіщення в застосунку «Дія» про засідання, призначене на 23 лютого 2026 року, надійшло лише 25 лютого 2026 року, тобто вже після винесення постанови. Через несвоєчасне інформування він був позбавлений можливості реалізувати своє право на захист, надати пояснення, заявити клопотання та скористатися професійною правовою допомогою.

У доповненнях до апеляційної скарги адвокат Покоєвич А. О. зазначав, що працівниками поліції проігноровано чітке та повторне волевиявлення водія ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, як це передбачено статтею 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція № 1452/735). Крім того відеозапис із нагрудної камери не є безперервним, тому не може вважатись належним та допустимим доказом у справі. Також зазначав, що результат тесту склав 0,23 проміле, що з урахуванням допустимої технічної похибки приладу 0,2 проміле та впливу зовнішніх факторів (температури, вологості), такий показник не може вважатися беззаперечним доказом стану сп`яніння.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог пункту 2.9 а Правил дорожнього руху України водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі статтею 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі – Інструкція № 1452/735).

Відповідно до положень пункту 2 розділу І зазначеної інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 576712 від 27 січня 2026 року 27 січня 2026 року о 13 год 50 хв. по вул. Миколи Зерова у м. Вінниці ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz», держаний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager Alcotest 7510». Результат – 0,23 проміле.

Суд першої інстанції визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, як на підставу доведеності вини послався, зокрема на протокол про адміністративне правопорушення, результатами проведення відбору повітря з порожнини рота за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 7510», акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27 січня 2026 року, відеозапис з нагрудної камери поліцейського.

Апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, є необґрунтованим, оскільки в порушення вимог статті 280 КУпАП суд не з`ясував всіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Відповідно до пункту 7 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735 установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

За результатами проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Drager Alcotest 7510» у ОСОБА_1 було виявлено 0,23 проміле.

Відповідно до технічних характеристик приладу «Drager Alcotest 7510», які наявні в загальному інформаційному просторі (https://www.saturn-data.com/ukr/products/631/0/824/), при визначенні масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі встановлено такі показники гранично допустимої похибки: абсолютна похибка +/-0,03 мг/л – у діапазоні від 0 до 0,4 мг/л, відносна похибка: +/-7,5 % - у діапазоні від 0,4 до 2,0 мг/л; абсолютна похибка +/-(0,75R-1,35) мг/л у діапазоні понад 2,0 мг/л.

Тобто прилад «Drager Alcotest 7510» має допустиму похибку 0,03 мг/л, що в еквіваленті дорівнює 0,063 проміле.

Виходячи з наведеного, з урахуванням граничної технічної похибки газоаналізатора «Drager Alcotest 7510» реальний вміст алкоголю в організмі ОСОБА_1 може становити 0,167 проміле (0,23 проміле – 0,063 проміле), що не перевищує встановлену законодавством норму (0,2 проміле). Таким чином, отриманий результат вимірювання перебуває в межах похибки приладу та допустимих норм, що виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Додатково апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 7 Розділу І Інструкції № 1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення (пункт 7 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735).

З долученого до матеріалів справи відеозапису з нагрудної камери поліцейського видно, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Drager» на місці зупинки. На вказану пропозицію ОСОБА_1 неодноразово та чітко висловлював бажання пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я.

Однак працівники поліції всупереч вимогам статті 266 КУпАП та положенням Інструкції № 1452/735 проігнорували таке волевиявлення особи, не вжили заходів щодо направлення водія до медичного закладу та продовжили проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу.

Крім того згідно з пунктом 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі – Інструкція № 1026), застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Пунктом 5 Розділу ІІ Інструкції № 1026 установлено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Відеозапис, який долучений до матеріалів справи, не є безперервним та неодноразово переривається на тривалий час, що свідчить про порушення працівниками поліції процедури оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також статтею 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Положеннями статті 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Нормами частини першої статі 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Аналізуючи у сукупності викладені в протоколі обставини, докази у справі, суд встановив, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на винні дії ОСОБА_1 щодо керування ним транспортним засобом у стані сп`яніння.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Керуючись статтею 294 КУпАП апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу з доповненнями ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 23 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати, провадження у справі закрити.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: О. С. Панасюк