Вирок від 30 березня 2026 р. у справі №748/898/25 — Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/748/88/26

Єдиний унікальний № справи 748/898/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області

в складі : головуючої - судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 12 березня 2025 року за №12025270340000841, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Глине, Грігоріопільського району, Республіка Молдова, громадянина України, учасника бойових дій, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, одруженого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , освіта середня спеціальна, раніше не судимого, в силу ст.89 КК України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ :

Згідно наказу командира військової частини від 26.12.2024 №494 молодшого сержанта ОСОБА_3 призначено на посаду номера обслуги 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

На початку квітня 2022 року, молодший сержант ОСОБА_3 , знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, усвідомлюючи суспільно небезпечним характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями металевими снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 №622, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, віднайшов та без передбаченого законом дозволу придбав, обернувши у своє володіння, вибухові речовини метальної дії, які не пізніше 12.03.2025, переніс до свого фактичного місця проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , де вказані предмети залишив зберігати в гаражному приміщенні, без передбаченого закономдозволу.

13.03.2025 в період часу з 00 год. 09 хв. по 01 год. 21 хв. працівниками поліції під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання молодшого сержанта ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , в гаражному приміщенні виявлено та вилучено вибухові речовини метальної дії, які згідно висновку комплексної вибухово-технічної експертизи №КСЕ- 19/125-25/3632 від 19.03.2025 є нітроцелюлозним порохом та двохосновним нітроцелюлозним порохом, загальною масою 13491,5г. Вказані речовини здатні до вибухового перетворення, які ОСОБА_3 зберігав без передбаченого законом дозволу.

Крім того, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_3 в кінці лютого 2025 року, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 №622, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, віднайшов та без передбаченого законом дозволу придбав, обернувши у своє володіння, автомат АК-12 та шістдесят патронів калібру 5,45 мм, які у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 12.03.2025, зберігав у невстановленому досудовим розслідуванням місці, без передбаченого законом дозволу.

12.03.2025 молодший сержант ОСОБА_3 у відділенні №14 ТОВ «Нова пошта», що розташоване за адресою: вул. Старобілоуська, буд.16-а, Чернігів, отримав посилку з номером товарно-транспортної накладної №59001334310436, в якій знаходився автомат АК-12 та шістдесят патронів калібру 5,45 мм.

В подальшому, зберігаючи при собі в посилці ТОВ «Нова пошта» автомат АК-12 та шістдесят патронів калібру 5,45 мм, на автомобілі марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_3 , їхав у напрямку з м. Чернігова в с. Шестовицю, Чернігівського району, Чернігівської області, тим самим вчиняючи носіння вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

12.03.2025 в період часу з 22 год. 26 хв. по 22 год. 42 хв. працівниками поліції під час проведення огляду місця події на відкритій ділянці місцевості, а саме на блок-посту №13, що розташований в с. Киїнка Чернігівського району, Чернігівської області, в автомобілі марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_3 , в посилці ТОВ «Нова пошта» з номером товарно-транспортної накладної №59001334310436, яку у відділенні №14 ТОВ «Нова пошта» отримав ОСОБА_3 та яка знаходилась в багажному відділенні автомобіля, виявлено та вилучено автомат АК-12, який згідно висновку судової експертизи зброї №СЕ-19/125-25/3636-БЛ від 14.03.2025 є бойовою вогнепальною зброєю - 5,45 мм автоматом Калашникова АК-12 № НОМЕР_4 та шістдесят патронів калібру 5,45 мм, які згідно висновку судової експертизи зброї №СЕ-19/125-25/3636-БЛ від 14.03.2025 є боєприпасами, а саме: тридцять патронів із шістдесяти є бойовими проміжними патронами з трасуючими кулями та тридцять патронів із шістдесяти є бойовими проміжними патронами спорядженими кулями зі сталевими сердечниками, які ОСОБА_3 зберігав без передбаченого законом дозволу.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю, підтвердивши обставини, викладені в обвинувальному акті та пояснив, що дійсно на початку квітня 2022 року коли була окупація віднайшов порох після вибухів, вагою 13 кг, який він переніс до свого гаражу за місцем мешкання у АДРЕСА_1 , де його зберігав до часу вилучення працівниками поліції під час обшуку. Щодо автомату АК-12 та шістдесяти патронів калібру 5,45 мм пояснив, що автомат був трофейний, так як був добутий ним у бою на території рф у Суджі. Він в подальшому мав намір його зареєструвати. Перебуваючи вдома у відпустці, він попрохав товариша переслати йому посилку через відділення "Нової пошти" із м. Суми, яку він забрав у відділенні "Нової пошти" у м. Чернігів . У посилці серед інших речей, був автомат АК-12 та шістдесят патронів калібру 5,45 мм, які були виявлені в нього на блокпосту коли він рухався забравши посилку із м. Чернігова до с. Шестовиця, які в подальшому були вилучені в нього працівниками поліції 12 березня 2025 року. У вчиненому щиро розкаявся, висловивши жаль з приводу вчиненого ним діяння.

Вислухавши позицію прокурора, думку обвинуваченого, які вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, переконавшись, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, перевіривши добровільність його позиції, роз`яснивши наслідки застосування положень ч.3 ст.349 КПК України, а саме позбавлення його права оскаржити в апеляційному порядку визнані ним обставини вчинення кримінальних правопорушень, що викладені у обвинувальному акті, беручи до уваги визнання обвинуваченими своєї вини у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень у повному обсязі, зважаючи на те, що жодним учасником судового провадження не оспорено винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованих правопорушень та визначені обвинуваченням обставини їх вчинення, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого порядку судового розгляду, суд вважає можливим застосувати положення ч.3 ст.349 КПК України та визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежується дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, висновків експертів та процесуальних рішень.

Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації №6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судом створено необхідні умови для виконання стороною обвинувачення і обвинуваченим їхніх процесуальних обов`язків і здійснення прав.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), Series А, заява №25, від 18.01.1978, пункт 161, та «Коробов проти України», заява №39598/03, від 21.07.2011, пункт 65, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини обвинуваченого у судовому засіданні не встановлено.

З огляду на вищевикладене, суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, враховуючи позицію обвинувачення та визнання обвинуваченим вини, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та вважає, що його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст.263 КК України як незаконне придбання, носіння і зберіганні вибухових речовин без передбаченого законом дозволу та у придбання, носіння і зберіганні вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Підстав, у відповідності до ч.3 ст.337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.

Відтак, суд, за внутрішнім переконанням, дійшов висновку про те, що встановлені судом обставини дозволять ухвалити обвинувальний вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_3 .

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, відомості про особу винного, обставини, що пом`якшують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 не встановлено.

Згідно з вимогами ч.1 ст.65 КК України, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Підстави для призначення більш м`якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинене кримінальне правопорушення, визначаються статтями 69 і 69-2 цього Кодексу.

Суд констатує, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Положеннями п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» визначено, що призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або не призначення обов`язкового додаткового покарання може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, можливе лише за наявності двох елементів - (двох і більше) обставин, що пом`якшують покарання та позитивні дані про особу винного, - є підстави застосування ст. 69 КК в їх єдності та сукупності.

При призначенні більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК), необхідно враховувати наявність зв`язку між пом`якшуючими обставинами і метою та/або мотивами злочину, роллю, яку виконувала особа, визнана винуватою у вчиненні злочину, її поведінкою під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватця. Окрім того, необхідно встановити, що відповідні пом`якшуючі обставини істотно знизили тяжкість вчиненого злочину Постанова ВС у справі № 591/2221/19 (провадження № 51-4503км19).

Враховуючи те, що інкриміноване ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, відповідно до ст.12 КК України хоча і є тяжким злочином проти громадської безпеки, однак, зважаючи на повне визнання ним своєї вини, його готовність нести відповідальність за вчинене шляхом продовження проходження військової служби з метою захисту держави, забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф, суд враховує наявність таких пом`якшуючих обставин як щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Разом з цим суд бере до уваги такі обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, як наявність у обвинуваченого ОСОБА_3 виключно позитивної характеристики за місцем служби. Так, згідно зі службовою характеристикою, ОСОБА_3 ставиться до служби із зацікавленістю, з часу виходу на бойове чергування проявилась сильна воля до виконання поставлених завдань, стійкість до зовнішніх факторів. Після отриманого поранення бойових дух не послабився, проявилась стриманість і готовність повертатись до строю після відновлення, до службових обовязків відноситься відповідально, у роботі виявляє послідовність, завдання виконує уважно, працює над удосконаленням свого професійного рівня, в роботі проявляє організованість, у складних обставинах приймає вірне рішення, користується авторитетом, рівень мотивації до військової служби високий.

Крім того, ОСОБА_3 є учасником бойових дій, приймав активну участь в бойових діях у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування зройної агресії рф в Сумській області ОТУ "Сверськ" УВ "Курське", і має бажання в подальшому продовжити службу в ЗСУ , не судимий, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання, на обліку у лікарів-психіатра і нарколога не перебуває.

За наявності сукупності зазначених вище обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушенння, за відсутності обставин, які обтяжують покарання, з урахуванням даних про особу винного, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставин його вчинення і відношення військовослужбовця ОСОБА_3 до вчиненого, враховуючи позицію прокурора, з урахуванням принципу справедливості, в цілях посилення впливу призначеного покарання на виправлення обвинуваченого, а також з метою попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_3 положення ч.1 ст.69 КК України, призначивши йому покарання за ч.1 ст.263 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією цієї статті за вчинений злочин, у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Такі висновки узгоджуються з вимогами ст.ст.65, 66, 69 КК України, положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», практикою ЄСПЛ щодо справедливого судового розгляду, індивідуалізації та пропорційності покарання.

Крім того, відповідно до ч.ч.1,2 ст.58 КК України покарання у виді службового обмеження застосовується до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше двох років призначити службове обмеження на той самий строк.

Із суми грошового забезпечення засудженого до службового обмеження провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків. Під час відбування цього покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

Так, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 є військовослужбовцем, враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, його бажання продовжити проходження військової служби, суд вважає за необхідне, на підставі ст.58 КК України, замінити призначене йому покарання у виді позбавлення волі на службове обмеження на той самий строк з відрахуванням у дохід держави 10 (десяти) відсотків з його грошового забезпечення.

При цьому суд вважає, що з огляду на продовження воєнного стану в Україні та у зв`язку з підвищеною потребою держави у військовослужбовцях саме таке покарання надасть можливість обвинуваченому продовжувати проходження військової служби та шляхом відрахування в дохід держави частини його грошового забезпечення матиме більшу суспільну користь.

На думку суду саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 7959 грн. необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Цивільнйи позов не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченому на даний час не обраний, підстави для його обрання відсутні.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України та призначити ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 1 (одного ) року позбавлення волі.

На підставі ст. 58 КК України замінити ОСОБА_3 покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі на 1 (один) рік службових обмежень для військовослужбовців з відрахуванням 10 (десяти ) відсотків із суми грошового забезпечення в дохід держави.

Строк відбування покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців рахувати з дня, з якого фактично розпочато відрахування із грошового забезпечення засудженого ОСОБА_3 відповідно до вимог ч. 3 ст. 47 КВК України.

Під час відбування цього покарання ОСОБА_3 не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

Процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 7959 грн. стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.

Речові докази:

- 2 магазини до зброї, бойові припаси у вигляді набоїв у кількості 60 шт, які знаходиться на зберіганні в камері збереження речових доказів Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області та автомат Калашнікова АК-12 № НОМЕР_4 , який знаходиться на зберіганні у секторі дослідження зброї відділу КВД Чернігівського НДЕКЦ - передати на потреби відділу КВД Чернігівського НДЕКЦ.

- артилерійський порох, який знаходиться на зберіганні у в/ч НОМЕР_5 - залишити в розпорядженні в/ч НОМЕР_5

- товаро-транспортну накладну ТОВ "Нова пошта" - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляція до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1