Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №734/1360/26 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 3/734/923/26 Справа № 734/1360/26

ПОСТАНОВА

іменем України

31 березня 2026 року селище Козелець

Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Іванюк Т.І., за участю: ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військова частина НОМЕР_1 ,командира 3 навчального взводу – викладача 4 навчальної роти начального батальйону військової частини НОМЕР_1 , старшого сержанта, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за ч.2 ст. 172-15 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

у відповідності до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період – це період функціонування національної економіки, Збройних Сил України та інших державних органів, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та закінчується прийняттям рішення про демобілізацію. Демобілізація – комплекс заходів спрямованих, крім іншого, на планомірне переведення Збройних Сил України на організацію і штати мирного часу.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» рішення про демобілізацію приймає Президент України, яким на теперішній час відповідних рішень прийнято не було.

Тобто, особливий період розпочався з моменту набрання чинності Указом Президента України від 17.03.2014 № 303 на визначених територіях України та продовжується по даний час.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.01.2026 № 29, ОСОБА_1 вважати таким, що з 29 січня 2026 року справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Статтями 29, 32, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що старший сержант ОСОБА_1 за своїм військовим званням є начальником для військовослужбовців рядового складу однієї з ними військової частини. При цьому, в силу вказаних в цьому абзаці вимог Статуту старший сержант ОСОБА_1 , окрім іншого, наділений повноваженнями щодо організовувати проведення військовослужбовцями сержантського (старшинського) складу занять за предметами навчання, контролювати їх проведення, надавати методичну та практичну допомогу, організовувати заходи з удосконалення методичної майстерності сержантів (старшин), вести облік професійної підготовки військовослужбовців сержантського (старшинського) складу навчального взводу; безпосередньо проводити заняття із сержантським (старшинським) складом навчального взводу та з особовим складом, який проходить навчання, забезпечувати повноту виконання навчальних програм.

Таким чином, старший сержант ОСОБА_1 є військовим начальником, який постійно обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків, а тому відповідно до примітки ст. 172-15 КУпАП, є військовою службовою особою.

У свою чергу, відповідно до вимог ст. 119 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, старший сержант ОСОБА_1 зобов`язаний, проводити з підтримувати особовий склад взводу (групи, башти), озброєння і техніку в постійній бойовій готовності; проводити з особовим складом взводу (групи, башти) заняття з бойової підготовки і керувати навчанням рядового складу, що проводять командири відділень (старшини команд), вести облік бойової підготовки взводу (групи, башти); неухильно стежити за додержанням військовослужбовцями військової дисципліни у взводі (групі, башті), їх зовнішнім виглядом, виконанням правил носіння військової форми одягу, правильним припасуванням спорядження, обмундирування, взуття та за додержанням правил особистої гігієни; періодично бути присутнім на ранковому підйомі та вечірній повірці у взводі (групі, башті), за розпорядженням командира роти проводити ранкову фізичну зарядку з ротою; стежити за наявністю і правильною експлуатацією, обслуговуванням і збереженням озброєння, техніки, спорядження, речового та іншого майна у взводі (групі, башті) і не менше ніж раз на два тижні особисто проводити їх огляд і перевірку наявності; готувати особовий склад взводу, озброєння й техніку до виходу на кожне навчання чи заняття, а також перевіряти їх наявність і стан після повернення із занять і навчань; стежити за додержанням заходів безпеки на заняттях, стрільбах, навчаннях і під час роботи з технікою та озброєнням; перевіряти, щоб після занять, стрільб, навчань у підлеглих не залишалося боєприпасів, гранат, запалів, вибухових речовин.

Статтями 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі; військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця дотримуватися Конституції та Законів України, зміцнювати військове товариство, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливим і додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Водночас, в порушення наведених вище вимог законодавства, чітко знаючи та розуміючи зміст покладених на нього обов`язків з військової служби, проте діючи всупереч зазначеним обов`язкам, визначеним у Статутах Збройних Сил України старший сержант ОСОБА_1 допустив недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, при наступних обставинах.

Так, 07.03.2026 тимчасово виконуючим обов`язків командира 4 навчальної роти навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшим лейтенантом ОСОБА_2 –визначені завдання старший сержант ОСОБА_1 на день, згідно функціональних обов`язків останнього, а саме, проводити з особовим складом взводу (групи, башти) заняття з бойової підготовки і керувати навчанням рядового складу, що проводять командири відділень (старшини команд), вести облік бойової підготовки взводу (групи, башти).

Так, будучи військовою службовою особою, військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 Командир 3 навчального взводу – викладач 4 навчальної роти начального батальйону військової частини НОМЕР_1 старший сержант ОСОБА_1 , в умовах особливого періоду, будучи військовою службовою особою, недбало ставлячись до військової служби, 07.03.2026 у період часу з 17 год 00 хв по 20 год 00 хв на території військової частини НОМЕР_1 що розташована у АДРЕСА_2 , покладені службові обов`язки та визначені завдання на день не виконував, а проводив час на власний розсуд не виконуючи обов`язки військової служби та був виявлений командиром та подальшому відсторонений від служби.

ОСОБА_1 в судове засідання з`явився, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП як недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, що стверджується даними протоколу № 10 від 30.03.2026 року, військовим квитком серії НОМЕР_2 , витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.01.2026 року, поясненням від 30.03.2026 року, роздруківкою тесту №1977 Алконт-М прилад №00226 від 07.03.2026 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу від 07.03.2026 року №71.

Обираючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його вини, особу порушника, вважаю необхідним накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції, визначеної ч.2 ст. 172-15 КУпАП, у виді штрафу.

Згідно п. 12 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, військовослужбовці у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку.

Ураховуючи наведене ОСОБА_1 слід звільнити від сплати судового збору.

Тому, керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя