Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №686/9606/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/9606/26

Провадження № 2-а/686/185/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючої судді – Мазурок О.В.

при секретарі – Колісник Л.В.

за участі представника позивача Мельничук О.Я.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького справу за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області до громадянина Республіки Молдова ОСОБА_2 про затримання для забезпечення примусового видворення за межі території України, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області звернулося до суду з адміністративним позовом до громадянина Республіки Молдова ОСОБА_2 про затримання для забезпечення примусового видворення за межі території України. Просить суд затримати для забезпечення примусового видворення, строком на шість місяців, з поміщенням до Пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства громадянина Республіки Молдова ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування свого позову представник позивача вказав, що 30.03.2026 працівниками ГУНП в Хмельницькій області було доставлено до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області громадянина Республіки Молдова ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває на території України з порушенням міграційного законодавства. Документи які б давали право на виїзд за межі території України, а також документи, які б підтверджували законність перебування його на території України відсутні.

Зі слів відповідача на територію України він в`їхав поза межами пункту пропуску, нелегально у 2021 році.

Управлінням здійснювались заходи щодо встановлення особи та наявності чи відсутності підстав для перебування на території України Відповідача, з метою вжиття заходів, відповідно до компетенції.

За результатами перевірки відділом з питань паспортизації, реєстрації та еміграції, проведеної за наявними обліками територіальних органів ДМС встановлено, що Відповідач за обліками щодо наявності паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, у тому числі паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року, процедури встановлення особи або визнання паспортів громадянина України недійсними, не значиться.

У відповідача наявний паспорт громадянина Республіки Молдова № НОМЕР_1 від 05.10.2021 року, термін дії до 16.10.2039.

Крім того, Відповідач посвідкою на постійне проживання та тимчасове проживання не документований, із заявами про продовження строку перебування, оформлення дозволу на імміграцію, визнання біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту, а також набуття громадянства України не звертався.

Відповідач за офіційним місцем проживання на території України не зареєстрований та офіційно не працевлаштований, а також відсутній діючий документ який би давав право на виїзд за межі території України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Відповідач в судовому засіданні вказав, що не заперечує проти видворення, однак заперечує проти затримання строком на 6 місяців.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав, судом об`єктивно встановлено, що ОСОБА_3 , є громадянином Молдови, документований паспортом № НОМЕР_2 від 05.10.2021 року, термін дії до 16.10.2039 року.

Зі слів відповідача прибув на територію України поза межами пункту пропуску, нелегально у 2021 році.

30.03.2026 року УДМС України в Хмельницькій області відносно ОСОБА_2 було прийнято рішення про примусове видворення з України.

За час перебування на території України відповідач клопотання щодо набуття/прийняття громадянства України, оформлення дозволу на імміграцію в Україну, документування посвідкою на постійне проживання в Україні, не порушував.

Постановою заступника начальника управління Майдан В.Б. від 30.03.2026 року ПН МХМ 001788 - ОСОБА_2 визнанно винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2 ст. 203 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень.

Як вбачається з протоколу про адміністративне затримання № МХМ 000 108 від 30.03.2026 року управлінням Державної міграційної служби в Хмельницькій області у зв`язку з вчиненням правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203 КУпАП, 30.03.2026 року об 10 год. 15 хв. ОСОБА_2 , був затриманий для з`ясування обставин правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» - іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.

Абзацом 1 статті 21 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» зазначено, що в`їзд в Україну, перебування на території України та транзитний проїзд через територію України іноземців та осіб без громадянства здійснюється за наявності достатнього фінансового забезпечення або наявності можливості отримати таке забезпечення законним способом на території України. Порядок підтвердження достатнього фінансового забезпечення та його розмір встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку підтвердження достатнього фінансового забезпечення іноземців та осіб без громадянства для в`їзду в Україну, перебування на території України, транзитного проїзду через територію України і виїзду за її межі та визначення розміру такого забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2013 р. №884, іноземці та особи без громадянства для в`їзду в Україну, перебування на території України, транзитного проїзду через територію України та виїзду за її межі до іншої держави, якщо інше не визначено законами, повинні мати кошти в 20-кратному розмірі прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць, встановленого в Україні на день їх в`їзду в Україну.

Відповідно до пункту 14 статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено що, нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону.

Ч.8 ст.26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» встановлено, що примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", а так само не може бути застосовано до осіб, які не мають документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України (такі іноземці та особи без громадянства затримуються у встановленому законом порядку з метою ідентифікації, документування та забезпечення передачі вілповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або примусового видворення відповідно до цього Закону).

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 30 «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» - Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках. Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.

Відповідно до ч. 1 ст. 289 КАС за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; зобов`язання внести заставу.

Згідно ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства,забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства,такий строк може бути продовжено, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Отже, ч. 1 ст. 289 КАС України визначено, що затримання іноземця або особи без громадянства можливе (за певних обставин), якщо стосовно іноземця або особи без громадянства прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію.

Згідно цієї норми судом може бути застосовано до іноземця або особи без громадянства заходи, зокрема, затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України.

На підставі встановлених обставин, та враховуючи, що у ОСОБА_2 відсутній документ який би давав право на виїзд за межі території України, а також тривале нелегальне проживання на території України, суд вважає, що є підстави затримання для забезпечення примусового видворення, строком на шість місяців, з поміщенням до Пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства громадянина Республіки Молдова ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст. 2,5, 7-9,72-79,90,241, 242, 243, 246, 250, 255, 288, 289, 371 КАС України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Затримати для забезпечення примусового видворення, строком на шість місяців, з поміщенням до Пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства громадянина Республіки Молдова ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення підлягає негайному виконанню.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 31.03.2026 року.

Суддя: