Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №445/364/26 — Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/364/26

провадження № 3/445/249/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.03.2026року суддя Золочівського районного суду Львівської області Сивак В. М. , розглянувши матеріали, що надійшли від Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , 02.02.2026, о 19 год. 30 хв., на а/д М-09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська 57 км, у м. Золочів Львівської області, керував автомобілем MITSUBISHI OUTLANDER, р.н. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законодавством порядку, із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820 (результат 1,65 проміле). Таким чином ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Адвокат Худа І.Р., яка діє в інтересах ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечила вину свого клієнта у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Подала суду письмове клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Дане клопотання мотивує тим, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення є незаконним, оскільки прийнятий з порушенням норм законодавства, а викладені в ньому обставини не відповідають дійсності, з огляду на таке: з долучених відеозаписів до справи не вбачається руху транспортного засобу та не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, дані, отримані в ході перегляду відеозапису не можна визнати беззаперечними доказами, які поза розумним сумнівом доводять факт керування ОСОБА_1 з ознаками сп`яніння; відсутня зупинка транспортного засобу, оскільки з відеозапису файл export-ghed3 вбачається, що працівник поліції підійшов до припаркованого автомобіля та наказав водієві проїхати далі, хоча до цього моменту транспортний засіб не рухався; порушено проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, оскільки оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, визначеними МОЗ і МВС України, крім того обов`язковим є доведення підстав для такого огляду особи. Окрім наведеного, представник ОСОБА_1 зазначила, що Працівник поліції в порушення п. п. 2, 3, 6, 7 розділу І Інструкції після проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, не запитавши, чи згоден останній з результатами огляду, склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, позбавивши останнього права заперечувати проти результатів огляду та проходження огляду в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з матеріалів справи вбачається, що перед продуттям приладу Драгер поліцейським не здійснювалося відбору проби навколишьного повітря, жодного клацання не було, а прилад був не готовий; не було також і миготіння зеленого індикатору. ОСОБА_1 не надали можливості переконатися, що мундштук до приладу Драгер був герметично запакований та раніше не використовувався. Таким чином, за відсутності зафіксованих і об`єктивно встановлених ознак сп`яніння не було правових підстав для проведення огляду, оскільки сама пропозиція пройти огляд була зроблена без належного процесуального обґрунтування. Наявні дії поліції не відповідають вимогам неупередженого та об`єктивного адміністративного провадження, а зібрані внаслідок таких дій матеріали не можуть визнаватися допустимими доказами. Будь-які інші належні, допустимі та достовірні докази, які б з достатністю вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у справі відсутні.

Заслухавши пояснення представника, дослідивши наявні докази у справі, суд вважає, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 а ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина доведена такими належними та допустимими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 581611 від 02.02.2026, з якого судом установлено дата, час і місце його складення; посада, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Результат огляду на стан сп`яніння: позитивний 1,65 проміле. У акті зазначено, що ОСОБА_1 з результатами огляду на стан сп`яніння згоден.

- чек роздруківкою технічного засобу Драгер 6820.

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп`яніння.

- рапортом працівника поліції;

- відеоматеріалами долученими до протоколу.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Таким чином, враховуючи застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису, який є безперервним і можливий для відтворення, доданий до протоколу у встановленому законом порядку, вказаний відеозапис суд визнає належним і допустимим доказом у даній справі.

Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306, передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Оцінені судом докази достовірно і достатньо підтверджують порушення ним вимог пункту 2.9а ПДР України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тому враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Вирішуючи питання про вид стягнення, з врахуванням особи правопорушника, приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один ) рік.

Відповідно до ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Тому, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн. в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 40-1, ч.1 ст. 130, 284, 294 КпАП України, суд

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн.(сімнадцять тисяч) з позбавленням його права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

У випадку несплати штрафу у 15-ти денний термін, відповідно до вимог ст. 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.

Суддя:В. М. Сивак