Вирок від 29 березня 2026 р. у справі №337/6770/25 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

30 березня 2026 рокуСправа № 337/6770/25 Номер провадження 1-кп/337/198/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м.Запоріжжя

Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді- ОСОБА_1 ,

за участю секретаря- ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ( в режимі відеоконференції),

захисника- ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, українця, не одруженого, не працевлаштованого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого: остання судимість 09.12.2025 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч.4 ст.185 КК України із застосуванням ст.69 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

02.12.2025 приблизно о 13-50 годині ОСОБА_4 , перебуваючи біля автомобіля «ГАЗ-3302», д.н.з. НОМЕР_1 припаркованого біля магазину «Бридж» по вулиці Хортицьке шосе, буд.10-А у м. Запоріжжя, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, який введено в дію відповідно до Указу Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022,шляхом вільного доступу, через відкриті пасажирські двері автомобіля, проник до салону автомобіля «ГАЗ-3302», д.н.з. НОМЕР_1 ,де з приладової панелі викрав майно, що належить потерпілому ОСОБА_6 , а саме мобільний телефон «Samsung А042», імеі-1: НОМЕР_2 , імеі-2: НОМЕР_3 вартістю 3275,00 гривень з урахуванням зносу, в якому знаходилася сім-карта оператора «Київстар», яка цінності для потерпілого не представляє, який знаходився в чохлі для мобільного телефону «Samsung А04», який цінності для потерпілого не представляє, під яким знаходилися грошові кошти: купюра серії ЛИ 4529014 номіналом 1000,00 гривень , купюра серії ЛИ 4529020 номіналом 1000,00 гривень. Після цього ОСОБА_4 покинув місце вчинення злочину , а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 5275,00 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся та дав показання, про те, що вдень 02.12.2025 він перебуваючи біля заднього входу до магазину «Бридж» по вулиці Хортицьке шосе, буд.10-А, де був припаркований автомобіль «ГАЗ », з якого викрав мобільний телефон «Samsung», який лежав на приладовій панелі. Мобільний телефон був у чохлі сине-зеленого кольору. Під чохлом були грошові кошти у сумі 2000,00 грн, які він не бачив, оскільки зняв чохол з телефону та викинув під дерево. Потім зі своїм знайомим здав телефон до ломбарду, за який отримав 1150,00 гривень, якими розпорядився на власний розсуд. Грошові кошти у сумі 2000,00 гривень лежали біля чохла телефона, який він викинув. Вони мабуть випали з чохла, коли він викинув чохол. Матеріальна шкода потерпілому відшкодована у повному обсязі.

За таких обставин, згідно з положеннями ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфікує за ч. 4 ст.185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище , вчинена в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення зач.4 ст.185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; конкретні обставини кримінального правопорушення; ставлення обвинуваченого до вчиненого - вину визнав повністю, щиро каявся у вчиненому; дані про особу обвинуваченого, а саме: під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не одружений, не працевлаштований,раніше судимий, судимість в законному порядку не знята та не погашена.

Згідно зі ст. 66 КК України суд визнає пом`якшуючими обставинами щире каяття обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Враховуючи викладене, особистість ОСОБА_4 , конкретні обставини кримінального правопорушення, суд вважає, що виправлення та перевиховування останнього можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства – в місцях позбавлення волі, тому ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, згідно санкції ч.4 ст.185 КК України, оскільки інші види покарання не будуть мати впливу на його виправлення, і саме в такому випадку буде досягнута передбачена ч. 2 ст. 50 КК України мета покарання у вигляді виправлення особи та попередження скоєння нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень) як ним самим так і іншими особами.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 09.12.2024 року був засуджений Хортицьким районним судом міста Запоріжжя за ч. 4 ст.185 КК України, із застосуванням ст.69 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, а подія даного кримінального правопорушення мала місце до дня постановлення зазначеного вироку, суд вважає необхідним визначити остаточне покарання із застосуванням приписів ч. 4 ст.70 КК України.

Таким чином, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановленихст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Вартість судової експертизи слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує у порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.cт.349,370,374,ч.15ст.615 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів за даним вироком та вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09.12.2025 року шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначити покарання у вигляді 5 (п`яти) років 1(один) місяця позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з дня його фактичного затримання, тобто з 12 грудня 2025 року.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у сумі 1782 гривень 80 копійок.

Речові докази:чохол з-під мобільного телефону зеленого кольору, купюру номіналом 1000 гривень серії ЛИ 4529014, купюру номіналом 1000 гривень серії ЛИ 4529020, коробку з –під мобільного телефону «Samsung А042», імеі-1: НОМЕР_2 , імеі-2: НОМЕР_3 , передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 -залишити власнику; спец.пакет №7556978,до якого упаковано два сліди пальців рук спец.пакет №7556979, до якого упакована дактокарта на ім`я ОСОБА_4 , передані до камери зберігання речових доказів ВП № 5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області –залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1